ІІ | 4000+1000 | 5000 | 3000+1500 | 4500

ІІІ | 6000+1000 | 7000 | 4000+1500 | 5500

ІУ | - | - | 4000+1500 | 5500

Разом | 16000 | 19000

Теперішня вартість грошового потоку в результаті дисконтування | ГП/(1+і)п | І | 4000/(1+0,12) | 3571 | 3500/(1+0,15) | 3043

ІІ | 5000/(1+0,12)2 | 3986 | 4500/(1+0,15)2 | 3403

ІІІ | 7000/(1+0,12)3 | 4982 | 5500/(1+0,15)3 | 3616

ІУ | - | - | 5500/(1+0,15)4 | 3145

Разом | 12539 | 13207

Чистий приведений дохід | ГПт - ІК | 12539 – 11000 | 1539 | 13207 - 12000 | 1207

Індекс доходності | ГПт / ІК | 12539 / 11000 | 1,14 | 13207 / 12000 | 1,1

Період окупності | ІК / ГПс | 11000 / 12539:3 | 2,6 | 12000 / 13207:4 | 3,6

Внутрішня норма доходності | ГПт = ІК

або

?і=1п ГПм/ (1+х)п –ІК = 0 | 4000/1+х +

+5000/(1+х)2+

+ 7000/(1+х)3-

– 11000 = 0 | 1,192 | 3500/1+у +

+ 4500/(1+у)2+

+5500/(1+у)3+

+5500/(1+у)4 –

- 12000 = 0 | 1,175

На основі проведених розрахунків робимо висновки:

Загальна сума грошових потоків за проектом Б значно вища, хоча слід зважати на те, що термін повернення капіталу по другому проекту більший на один рік;

У результаті проведення дисконтування, теперішня вартість грошового потоку є набагато нижчою, ніж майбутня. За перший рік по проекту Б реальна вартість грошового потоку зменшилась на 13, 1% (100-3045/3500*100), а за четвертий – на 42.2% (100-3145/55500*100).

Чистий приведений дохід для варіанта А – 1539 тис.грн., а для проекту Б – 1207 тис.грн.

За індексом доходності перший проект превалює над другим.

Період окупності першого проекту на рік менший, ніж по другому.

Внутрішня норма доходності (мінімальний коефіцієнт прибутковості) показує, що у першому варіанті різниця між дисконтом і нормою становить 7.2% (19.2 – 12), у другому – 2.5%, тобто другий проект ближчий до межі збитковості.

2. Сутність та види інвестиційних ризиків

Як зазначає Б. М. Щукін, “інвестиції завжди орієнтовані на майбутнє і тому пов’язані зі значною невизначеністю економічної ситуації та поведінки людей. Від цього походить високий рівень ймовірності невиконання інвестиційних планів з об’єктивних чи суб’єктивних причин.”

Інвестиційний ризик уявляє собою можливість нездійснення запланованих цілей інвестування (таких, як прибуток або соціальний ефект) і отримання грошових збитків. Цей ризик необхідно оцінювати, обчислювати, описувати та планувати, розробляючи інвестиційний проект.

Розрізняють загальноекономічний ризик, що походить від несприятливих умов в усіх сферах економіки, та індивідуальний ризик, пов’язаний з умовами даного проекту.

Залежно від чинників виділяють такі види інвестиційного ризику :

Політичний, правовий та загальноекономічний ризики можуть бути викликані зовнішніми умовами реалізації інвестицій. Інші види ризиків спричинюються можливими помилками планування та організації конкретних проектів.

Технічний ризик зумовлюється великою кількістю хиб та помилок широкого спектру сторін інвестування, як-от пов’язаними з якістю проектування, технічною базою, обраною технологією, управлінням проектом, перевищенням кошторису.

Фінансовий ризик випливає з нездійснення очікуваних подій з фінансового боку проекту. Це можуть бути незаплановані зменшення або зникнення джерел та обсягів фінансування, незадовільний фінансовий стан партнерів, зриви надходжень коштів від реалізації вироблених товарів чи послуг, неплатоспроможність покупців продукції та власні підвищені витрати.

Маркетинговий ризик виникає з прорахунків під час оцінки ринкових умов дії проекту, наприклад ринків збуту чи постачання сировини і матеріалів, організації реклами чи збутової мережі, обсягу ринку, часу виходу на ринок, цінової політики, внаслідок низької якості продукції.

Екологічний ризик пов’язаний з питаннями впливу на довкілля, можливої аварійності, стосунків з місцевою владою та населенням.

Нарешті, ризик учасників проекту може бути пов’язаний з усіма неочікуваними подіями в управлінні та фінансовому стані підприємств-партнерів.

О. А. Устенко пропонує дещо інакшу класифікацію інвестиційних ризиків. Він поділяє їх на три групи, залежно від сфери вкладення капіталу :

Перша з вищезгаданих груп ризиків уявляє собою сукупність всіх тих ризиків, які діють на фірму під час проведення нею господарської діяльності, за винятком тієї її частини, яка пов’язана з діяльністю на фінансовому ринку.

Інвестиційні ризики, пов’язані з діяльністю на фінансовому ринку, у свою чергу поділяють на три групи :

Група ризиків втраченої можливості “…має своїм джерелом імовірність наставання непрямих (побічних) фінансових втрат, які виявляються в недоотриманні прибутку в результаті нездійснення фірмою якогось заходу, який би дозволив їй одержати цей прибуток (наприклад, відсутність страховки на судно, що перевозило вантажі даної фірми і згодом затонуло). Окремим випадком цього ризику є ризик внаслідок падіння загальноринкових цін, який найчастіше пов’язаний з падінням цін на всі цінні папери, що обертаються на ринку, одночасно (наприклад, у результаті зниження загальної інвестиційної активності)”

Найчастіше ризики втраченої можливості є несистемними. Їх можна запобігти завдяки проведенню спеціальних заходів.

Іншою групою інвестиційних ризиків є ризики зниження доходності. Існування цих ризиків є наслідком імовірності зниження розміру відсотків і дивідендів по портфельних інвестиціях, а також по внесках і кредитах.

Портфельними інвестиціями називають вкладення коштів у цінні папери довгострокового характеру, які, за звичай, не передбачають швидкого одержання доходу. Найчастіше це інвестиції великих промислових програм.

Ризики зниження доходності мають два різновиди :

Відсоткові ризики – це ризики активних операцій, які проводять фірми (в більшості випадків банки). Можливі такі джерела їхнього виникнення :