Кожна інформаційна система менеджменту є цілеспрямованою і багатоцільовою системою. Гнучкість її орієнтації вимагає значного посилення горизонтальних зв’язків, тобто координації і узгодження дій, сумісного напрацювання найбільш правильних і взаємоприйнятних по значенню рішень, дотримання сумісного курсу в політиці.

Децентралізація може забезпечуватися лише матричною структурою управління з відповідним балансом вертикальних і горизонтальних зв’язків, який залежить від конкретної організації. Таким чином, матрична структура з посиленими горизонтальними зв’язками, управління організацією є прогресивнішою, яка забезпечує скорочення багаторівневого ланцюжка управління від директора до робітника, розвантажує верхній ешелон керівництва від маси поточних справ.

При визначенні рівнів управління потрібно виходити з обсягів, меж відповідальності кожного задіяного в діяльності працівника і ролі у взаємовідношеннях (розпорядження - підлеглість або горизонтальною координацією сумісних дій). Удосконалення управління повинно йти шляхом перегляду меж відповідальності кожного на кожному рівні управління від директора до майстра або оператора. В результаті слід прагнути зменшити кількість рівнів управління в організації. Автоматизація та інтеграція діяльності вивільняють деякий час у менеджерів всіх ланок, створюються умови для розширення кола задач і відповідальності кожного керівника. Найчастіше розширення повноважень іде по горизонталі. Проте зростаюча кваліфікація управлінського персоналу створює умови для розширення кола задач кожного рівня по вертикалі. Це вимагає і повинно супроводжуватися покращенням умов праці, відповідного оснащення і організації робочого місця кожного менеджера.

Якщо на великому підприємстві число ієрархічних рівнів управління прямого підпорядкування досягало дев’яти-десяти, то після повного розгортання інформаційної системи менеджменту при паралельній автоматизації виробничих процесів з використанням гнучких виробничих систем їх кількість може скоротитися до чотирьох-п’яти.