Соціально-трудові відносини та кадрова політика на машино-будівному підприємстві

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток ринкових відносин в Україні вимагає створення сучасного промислового комплексу, здатного стати запорукою її сталого економічного зростання. Промисловість є провідною сферою господарювання держави та визначає рівень її економічного розвитку, значною мірою обумовлює соціально-економічне становище суспільства. У зв’язку з цим постають завдання, пов’язані із забезпеченням промислових підприємств кваліфікованими працівниками, а опти-мальність пріоритетів та механізмів кадрового забезпечення розглядається як передумова виконання промисловим сектором економіки своїх функцій. Особливої гостроти ці питання набувають в розрізі машинобудівного комплексу, що обумов-люється його визначальною роллю щодо розвитку промисловості України в цілому.

Відповідність характеристик робочої сили машинобудівного підприємства його виробничим запитам досягається на основі проведення виваженої лінії кадрової політики. Ефективна кадрова політика машинобудівного підприємства повинна базуватись на реалізації системи  заходів соціально-економічного, соціально-культурного та соціально-психологічного характеру. Це вимагає створення та використання комплексного підходу щодо вирішення питань кадрової політики машинобудівного підприємства на основі розвитку теоретичної бази та висунення практичних рекомендацій у відповідності до реалій сучасних умов господарювання.

Ступінь розробки проблеми. Аналіз стану наукової розробки дисертаційної проблеми дозволяє стверджувати, що її окремі аспекти знайшли відображення у вітчизняній та зарубіжній науці. Вагомий внесок у вивчення теорії та практики реформування сфери кадрової політики внесли Бандур  С.І., Богиня  Д.П., Грішнова О.А., Гурне  В., Дмитренко Г.А., Дорогунцов  С.І., Магура М.І., Кібанов В.А., Козлова  О.В., Колот  А.М., Косбіль Г., Курба-това М.Б., Лилишенко  В.Г., Мілгром П., Новіков В.М., Пугачов В.П., Робертс Дж., Співак В.О., Щокін Г.В. та інші. Зокрема, ними сформовано підходи щодо трактування категорії “кадрова політика” в макро- та мікроекономічних розрізах, з’ясовано основні принципи сучасної кадрової політики, охарактеризовано сутність системи кадрової роботи та її елементи тощо. Окремі аспекти проблеми, пов’язані з функціонуванням ринку праці та його впливом на кадрові процеси, ґрунтовно висвітлені в роботах Долішнього М.І., Заяць Т.А., Злупка С.М., Кравченко І.С., Купалової Г.І., Лібанової Е.М., Лукінова І.І., Онікієнка В.В., Петрової І.Л., Пирожкова С.І., Стешенко В.А., Шаленко М.В. та інших вчених.

Поряд з цим, необхідно констатувати, що проблеми кадрової політики машинобудівного підприємства ще не стали об’єктом спеціального наукового дослідження. На особливу увагу заслуговують питання, які пов’язані зі створенням комплексного методологічного підходу щодо оптимізації процесів формування та реалізації кадрової політики сучасного машинобудівного підприємства.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилось у відповідності з науковою тематикою кафедри менеджменту та маркетингу Житомирського державного технологічного університету за темою “Розробка стратегії соціально-економічного розвитку регіону” (№ державної реєстрації 0102V006355).

Метою дослідження є розробка методологічних, методичних і прикладних засад формування та реалізації кадрової політики підприємств машинобудівного комплексу України. Досягнення сформованої мети передбачало розв’язання таких наукових завдань:

· з’ясувати сутність і мету, суб’єкт та об’єкт кадрової політики, їх роль та функції в процесі трансформації системи соціально-трудових відносин на машинобудівному підприємстві;

· розширити класифікацію типів кадрової політики машинобудівного підприємства з метою конкретизації системи критеріїв її оцінки;

· уточнити методологію та методику дослідження соціально-економічних аспектів кадрової політики машинобудівного підприємства;

· охарактеризувати соціально-психологічні фактори впливу в процесі трансформації сфери кадрової політики машинобудівного підприємства;

· визначити основні напрямки автоматизації функцій суб’єктів кадрової політики машинобудівного підприємства;

· запропонувати методичні та концептуальні засади формування і реалізації кадрової політики сучасного машинобудівного підприємства.

Об’єктом дослідження є система соціально-трудових відносин на машинобудівному підприємстві.

Предметом дослідження є процеси формування та реалізації кадрової політики машинобудівного підприємства.

Методологія та методи дослідження. Теоретико-методологічною основою роботи є фундаментальні положення економічної теорії, які визначають засади суспільних відносин у сфері праці. В процесі дослідження застосовані загальнонаукові та спеціальні методи. Зокрема, використання структурно-функціонального методу та методу логічного узагальнення дозволило уточнити природу кадрової політики машинобудівного підприємства, з’ясувати її складові та їх роль в процесі кадрового забезпечення. Формуванню системи актуальних принципів кадрової політики сприяло використання конкретно-історичного методу, методів аналізу та синтезу. Спостереження та порівняння, застосування статистико-економічних, графічних методів та методу експертних оцінок дозволило охарактеризувати сучасну практику кадрової політики машинобудівних підприємств України, а залучення методологічних засад ситуаційного підходу сприяло визначенню пріоритетів та шляхів її оптимізації.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у тому, що:

· уточнено трактування категорії “кадрова політика машинобудівного підприємства”, яку, на відміну від існуючих визначень, запропоновано розглядати як поліморфний феномен соціальної взаємодії, становлення якого відбувається на основі функціонування систем політичного та управлінського впливів в умовах суб’єкт-суб’єктного типу взаємовідносин у соціально-трудовій сфері машинобудівного підприємства;

· вперше запропоновано поняття “сфера реалізації політичних інтересів” та обґрунтовано його сутність, що, на відміну від існуючих підходів, дозволяє охарактеризувати ролі та функції суб’єктів і об’єктів кадрової політики машинобудівного підприємства на основі з’ясування пріоритетного вектора їх політичного впливу;

· методологічно обґрунтовано і запропоновано ряд факторів класифікації типів кадрової політики машинобудівного підприємства (пріоритетна сфера реалізації політичних інтересів, домінування окремого елементу поліморфної сутності кадрової політики, домінування окремих рис характеру кадрової політики), використання яких, поряд з існуючими факторами класифікації, дозволяє сформувати комплексну систему критеріїв її оцінки;

· вперше розроблено та застосовано методику дослідження соціально-економічних аспектів кадрової політики машинобудівного підприємства, принципово новим елементом якої є визначення ефективності кадрової політики у відповідності до сформованої системи її актуальних принципів;

· вперше запропоновано підхід до формування та реалізації кадрової політики машинобудівного підприємства з урахуванням культурного поля соціальної організації, який, на відміну від існуючих підходів, акцентує увагу на створенні соціально-психологічного підґрунтя трансформації сфери кадрової політики;

· дістав подальшого