· обґрунтовано концептуальні засади кадрової політики сучасного машинобудівного підприємства і запропоновано методику її формування та реалізації, яка, на відміну від існуючих, сприяє формуванню оптимальної системи кадрових заходів, виходячи з умови функціональної відповідності за наявного рівня ресурсного забезпечення.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці та впровадженні пропозицій щодо удосконалення процесів формування і реалізації кадрової політики підприємств машинобудівного комплексу України. Пропозиції автора, викладені у дисертаційній роботі, використано в діяльності Головного управління економіки Житомирської обласної державної адміністрації (довідка  № /595 від 31.03.2004 р.) та впроваджено в систему кадрової роботи на машинобудівних підприємствах: ВАТ “Верстатуніверсалмаш” (акт впровадження № /04 від 25.03.2004 р.) та ВАТ “Вібросепаратор” (акт впровадження №  /248 від 19.03.2004 р.). Основні положення та висновки дисертації використовуються у навчальному процесі Житомирського державного технологічного університету при викладанні навчальних дисциплін: “Організація виробництва та економіка підприємств”, “Управління персоналом”, “Психологія управління” та “АРМ  менеджера” (довідка № /233 від 25.03.2004 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати дисертації отримані автором самостійно на основі вивчення, аналізу та узагальнення теоретичного і практичного матеріалу. Із статей, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї і положення, які є результатом особистих досліджень автора та вказані в авторефераті у переліку основних публікацій.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження доповідалися на науково-практичних конференціях: “Маркетинг: теорія та практика” (м. Київ, 2002 р.), Молодіжна наукова конференція вузів прикордонних регіонів на базі БДТУ (м. Брянськ, 2002 р.), “Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть” (м. Тернопіль, 2003 р.), ІІІ  міжнародна міжвузівська науково-технічна конференція на базі Гомельського державного технічного університету ім. П.О. Сухого (м. Гомель, 2003 р.), “Економіка та маркетинг в ХХІ столітті” (м. Донецьк,  р.), “Проблеми розвитку ринку праці та політики зайнятості населення в умовах трансформації економіки України” (м. Луганськ,   р.), “Менеджмент організацій та управління людськими ресурсами” (м. Ялта, 2004 р.), “Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери” (м. Донецьк,  2004 р.), “Економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень на сучасному етапі” (м. Дніпропетровськ,   р.).

Публікації. Результати дисертації висвітлені в 19 наукових працях, з них 10 статей у наукових фахових виданнях загальним обсягом 3,22 друк. арк., з яких особисто автору належить 2,85 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та чотирьох додатків. Робота містить 36 таблиць та 35 рисунків. Список використаної літератури нараховує 170 найменувань і займає 14 сторінок. Повний обсяг дисертації складає сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретичні засади організації сфери кадрової політики машинобудівного підприємства” на основі аналізу наукових робіт з предмету дослідження розкрито сутність та роль кадрової політики машинобудівного підприємства, визначено основні підходи щодо її формування та реалізації за сучасних умов господарювання.

Становлення ринкової економіки спричинило зміну парадигми управління промисловим виробництвом, підвищило значимість заходів стратегічного характеру, концептуальна основа яких формулюється в межах політики організаційного розвитку. Кадрова політика, як вагомий елемент останньої, спричиняє визначальний вплив на всі складові розвитку виробничої організації.

Кадрова політика як наукова категорія набула широкого поширення за часів домінування командно-адміністративної системи. Підходи щодо трактування її сутності, які викладені в науковій літературі тих часів, певною мірою відображають природу політичних процесів у кадровій сфері промислового підприємства. Проте, в міру трансформації політичної системи наукові погляди на сутність кадрової політики помітно змінилися, втративши суто політичне змістовне навантаження. Тому правомірно виникає питання про доцільність використання самого терміну “кадрова політика” за умов демократизації суспільних відносин та відтворення ринкових механізмів господарювання.

На основі дослідження природи політичного фактора в соціальних системах у дисертації обґрунтовано правомірність оперування науковою категорією “кадрова політика машинобудівного підприємства” за сучасних умов господа-рювання. Разом з цим, зроблено висновок про вузькість діючих нині підходів щодо трактування її сутності. Це зумовило необхідність розширення теорії кадрової політики на основі розвитку понятійного апарату та удосконалення методологічних засад формування і  реалізації кадрової політики машинобудівного підприємства.

В дисертації зроблено висновок про первинність впливу соціально-економічних інтересів на зміст політичного чинника у соціальній організації. Визначаль-ною характеристикою активності актора політики є суб’єктивна пріори-тетність окремої сфери реалізації політичних інтересів, яка і виступає цариною досягнення його цілей та волевиявлення принципових позицій. Так, якщо характеристикою першої компоненти політичної сфери є боротьба за владу (первинна сфера реалізації політичних інтересів), то другої – регуляція суспільних процесів на основі інструментарію влади та повноважень як її прояву (вторинна сфера реалізації політичних інтересів).

Провідну роль щодо відтворення обох сфер реалізації політичних інтересів у соціальній системі відіграє кадрова політика. Обґрунтовано, що первинна сфера покликана забезпечити утримання, зміцнення та використання влади шляхом формування кадрового корпусу – сукупності досвідчених, високо-кваліфікованих, соціально- та політично-активних індивідів, які мають широкі повноваження щодо укріплення влади суб’єкта політики. Вторинна ж сфера реалізації політичних інтересів ставить за мету формування авторитету влади шляхом задоволення об’єктивних потреб підпорядкованого їй соціального оточення. Кадрова політика, як інструментальний комплекс вторинної сфери, відтворю-ється на всіх рівнях соціального управління та спрямовується на формування кадрового корпусу, здатно-го вирішувати актуальні проблеми, передусім, соціально-економічного характеру.

Викладене дозволяє сформувати комплексне уявлення про сутність та роль кадрової політики машинобудівного підприємства. Разом з цим, на основі проведеного дослідження визначено наступні позиції щодо детермінації кадрової політики як наукової категорії: кадрова політика як діяльність, кадрова політика як