Амортизація основних засобів – систематичний розподіл вартості необоротних активів, що амортизуються протягом терміну їх корисного використання. Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, в якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання, і припиняється в місяці, наступному за місяцем вибуття основних засобів. Нарахування амортизації припиняється на період реконструкції, модернізації, добудування та консервації об’єкта основних засобів. Розрахунок амортизації проводиться щомісяця. Амортизованою вартістю необоротних активів є первісна вартість таких активів або переоцінена вартість, зменшена на ліквідаційну вартість.

Ліквідаційна вартість – сума коштів або вартість будь-яких активів, яку підприємство очікує отримати від ліквідації об’єкта основних засобів після закінчення терміну корисного використання (експлуатації). Ліквідаційна вартість визначається підприємством самостійно на підставі прогнозних оцінок.

Відповідно до П(с)БО №7 “Основні засоби” амортизація основних засобів перераховується з застосуванням таких методів:

Крім перелічених методів, підприємства на свій розсуд можуть застосовувати норми та методи, передбачені законом про податок на прибуток.

Прямолінійний метод. При використанні прямолінійного методу амортизована вартість списується рівними частинами протягом усієї її експлуатації.

Річна сума амортизації визначається за формулою

А = Зв : Т, де

А – річна сума амортизаційних відрахувань, грн.;

Зв – амортизована вартість об’єкта, грн.;

Т – термін корисного використання.

Цей метод застосовується щодо об’єктів, використання яких залежить переважно від терміну їх експлуатації, а інтенсивність експлуатації залишається незмінною. До таких об’єктів належать будівлі, споруди, меблі.

Метод зменшення залишкової вартості. Сутність цього методу полягає в визнанні річної суми амортизації виходячи з залишкової вартості такого об’єкта на початку звітного року або з первісної вартості щодо введених та річної норми амортизації.

Річна сума амортизаційних відрахувань визначається за формулою:

А = Зв На, де (1.1)

Зв – залишкова вартість об’єкта основних засобів, грн.;

На – річна норма амортизації (у частках).

Річну норму амортизації підприємство визначає самостійно за такою формулою:

На=1 - (1.2)

П – термін корисного використання об’єкта основних засобів, років;

Лв – ліквідаційна вартість, грн.;

Пв – первісна вартість, грн.

Використання цього методу передбачає обов’язкову наявність ліквідаційної вартості, необхідної для розрахунку норми амортизації.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості. Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року та норми амортизації.

Річна сума амортизації = Залишкова вартість * Норма амортизації

Норма = (1.3)

Цей метод нарахування амортизації не передбачає обов’язкової наявності ліквідаційної вартості об’єкта основних засобів. При цьому сума амортизації останнього року розраховується так, щоб залишкова вартість об’єкта наприкінці періоду його експлуатації була не менша ліквідаційної вартості.

Комулятивний метод. Річна сума амортизації за цим методом визначається за формулою:

А = (Пв – Лв) КК, де (1.4)

КК – комулятивний коефіцієнт;

Пв – первісна вартість;

Лв – ліквідаційна вартість.

Комулятивний коефіцієнт розраховується діленням числа років, що залишаються до кінця терміну корисного використання об’єкту, на суму числа років його корисного використання.

Комулятивний коефіцієнт можна розрахувати за формулою:

КК = Кр : Ср, де (1.5)

Кр – кількість років, що залишаються до кінця очікуваного терміну використання об’єкта основних засобів;

Ср – сума числа років корисного використання основних засобів.

Виробничий метод. При цьому методі місячна сума нарахування амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції та виробничої ставки амортизації.

Виробнича ставка амортизації розраховується діленням амортизованої вартості на загальний обсяг продукції, який підприємство очікує провести з використанням об’єкта основних засобів. Норму амортизації можна розрахувати за формулою:

На = (Пв – Лв) : Ов, де (1.6)

Ов – передбачуваний обсяг виробництва з використанням цього обладнання;

Виробничий метод застосовується для нарахування амортизації об’єктів основних засобів, технічний стан яких залежить від кількості виробленої продукції.

Податковий метод. Нарахування амортизації проводиться щокварталу за групами основних фондів. Нарахування амортизації для групи 1 здійснюється з наступного кварталу після введення їх в експлуатацію, а для основних фондів груп 2, 3, 4 – з кварталу, наступного за кварталом оприбуткування матеріальних цінностей, які входять до складу цих груп, незалежно від фактичного здійснення розрахунків за ці основні фонди.

Законом щодо внесення змін до Закону про податок на прибуток у 2004 році передбачалось впровадження нових норм нарахування амортизації, які б діяли лише для витрат, здійснених після 1 січня 2004 року в зв’язку з придбанням основних фондів груп 1, 2, 3, які використовувались би у виробничій діяльності платника податку та які раніше не були в експлуатації, а також витрат на поліпшення зазначених новопридбаних основних фондів, понесених платником податку після 1 січня 2004 року. У зв’язку із застосуванням нових норма амортизації передбачається відповідна аналітика.

Таблиця 1.1 – Норма амортизації основних засобів

Група основних фондів | Квартальна норма амортизації, %

Старі норми | Нові норми

Група 1 | 1,25 | 2

Група 2 | 6,25 | 10

Група 3 | 3,75 | 6

Група 4 | 15 | 15

Базою для нарахування амортизації є балансова вартість відповідної групи основних фондів окремих об’єктів групи 1 на початок розрахункового періоду;

Оцінка об’єктів основних засобів на дату балансу. Вартість основних засобів за якою їх відображено в балансі, може не відповідати їхній реальній вартості. Згідно з принципами бухгалтерського обліку, а саме принципом обачності, в обліку повинні застосовуватись методи оцінки,