які запобігають зниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства. Якщо вартість об’єкта основних засобів, відрізняється від його реальної вартості такі основні засобі необхідно привести у відповідність до їх справедливої вартості, що називається переоцінкою основних засобів.
Переоцінка основних засобів включає такі операції:
дооцінку (уцінку) первісної вартості об’єкта основних засобів;
дооцінку (оцінку ціни) зносу.
Частота переоцінки залежить від коливань справедливої вартості переоцінених об’єктів основних засобів. Переоцінена вартість і сума зносу визначається множенням первісної вартості та зносу на індекс переоцінки.
Індекс переоцінки – це коефіцієнт, що визначається підприємством самостійно шляхом ділення справедливої вартості, що переоцінюється, на цього залишкову вартість.
Безоплатна передача об’єкта основних засобів визначається витратами звітного періоду, оскільки пов’язана із зменшенням активів.
Якщо з будь-яких причин об’єкт основних засобів не відповідає ознакам активу, приймається рішення про його списання. Об’єкт основних засобів перестає відповідати критеріям визнання активу, якщо він повністю втрачає свої первісні вартості внаслідок певних подій або морального зносу. Різниця між первісною вартістю та сумою нарахованого зносу списується на витрати звітного періоду, в якому відбувається прийняття такого рішення. Результат про ліквідацію відображається у звіті про фінансові результати у складі доході в витрат від звичайної діяльності.
При передачі основних засобів в операційну оренду орендодавець не списує об’єкт операційної оренди з балансу і продовжує відображати його у складі необоротних активів. Нарахування амортизації щодо об’єктів основних засобів, переданих в операційно оренду, проводиться орендодавцем у звичайному порядку, передбаченому П(с)ОБ №7 “Основні засоби”.
Ремонт основних засобів – часткове відновлення окремих об’єктів для підтримання їх у робочому стані. Ремонт буває поточний, середній і капітальний.
Відповідно до П(с)ОБ №7 “Основні засади” вся сума витрат на ремонт основних засобів відноситься до витрат звітного періоду.
Відповідно до П(с)БО №16 “Витрати” витрати на ремонт основних засобів відносяться до складу:
загально виробничих витрат;
адміністративних витрат;
інших операційних витрат.
Витрати на капремонт може бути визнано капітальними інвестиціями, якщо ціна придбання активу вже відображає зобов’язання підприємства здійснити в майбутньому витрати на приведення активу до стану в якому він придатний до використання. У разі придбання будівлі, витрати на ремонт її відносяться на збільшення первісної вартості цієї будівлі.
1.4 Методика аудиту основних засобів
Важливе місце в системі національного фінансово-економічного контролю, яка формується в Україні належить незалежному аудиту.
Аудит – це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленими нормативами.
Аудит має три види:
аудит фінансової звітності;
аудит відповідності;
операційний аудит.
Метою аудиту є складання аудиторського висновку про фінансовий стан об’єкта, який перевіряється.
Основними завданнями аудиту є збирання достовірної інформації про фінансово-господарську діяльність суб’єкта аудиту і формування на цій основі висновків про його реальний фінансовий стан.
Предметом аудиту є стан економічних, організаційних, інформаційних та інших характеристик системи, яка перебувала в сфері аудиторської оцінки.
Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими фірмами, які уповноважені суб’єктами господарювання на його проведення. Аудит може проводитись з ініціативи господарюючих суб’єктів, а також у випадках, передбачених чинним законодавством.
Основним нормативно-правовим актом, який регулює аудиторську діяльність в Україні, є Закон України “Про аудиторську діяльність”, прийнятий 22.04.1993 року. Аудиторська діяльність включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок та надання інших аудиторських послуг.
Аудитором може бути громадянин України, який має кваліфікаційний сертифікат про право на заняття аудиторської діяльністю на території України.
При проведенні аудиту бухгалтерського обліку основних засобів на підприємстві аудитор повинен використовувати такі аудиторські докази:
Первинні документи з обліку основних засобів:
“Акт приймання – передачі основних засобів”;
“Акт приймання – здачі відремонтованих і модернізованих об’єктів”;
“Акт на списання основних засобів”.
Облікові регістри синтетичного обліку основних засобів, інвентаризаційні відомості, що свідчать про фактичний стан та наявність основних засобів.
Рахунки головної книги, що призначені для обліку основних засобів та їх зносу.
Баланс (форма №1).
Звіт про фінансові результати.
Звіт про рух грошових коштів.
Фінансова звітність за попередній період.
Результати опитувань з питань обліку основних засобів.
Документація внутрішнього аудитора щодо контролю основних засобів.
Відповіді на запит від постачальників основних засобів.
Робочі документи і звіт попереднього аудитора.
Кошториси та план ремонтів основних засобів.
Розрахунки амортизаційних відрахувань по основних засобах.
Наказ про облікову політику в частині обліку основних засобів.
Основними методами, що проводяться при аудиті є опитування, фізична перевірка, порівняння, підрахунок, документальна перевірка, вибіркове дослідження.
Оскільки, перевірка аудитором обліку основних засобів є процесом досить трудомістким потребує опрацювання великих обсягів інформації, аудитор може застосовувати вибіркове дослідження основних засобів при прийнятому рівні аудиторського ризику.
Одним із найважливіших аспектів аудиторської перевірки основних засобів є перевірка правильності їх оцінки. Основні засоби обліковуються у нотаріальній і фінансовій формах.
Придбані основні засоби зараховуються на Баланс підприємства за первісною вартістю.
Важливим завданням аудитора є перевірка правильності формування первісної вартості.
При безоплатному отримання основних засобів вони повинні бути оцінені за ринковою, а не за залишковою їх вартістю. Також існує специфіка їх зарахування на баланс.
Основні елементи аудиту основних засобів:
Підготовчий етап – попереднє знайомство з підприємством, оцінка системи контролю та оцінка бухгалтерського обліку, визначення аудиторського ризику, планування аудиторських засобів.
Аудиторський ризик полягає в тому, що аудитор може скласти аудиторський висновок, що не відповідає дійсному фінансовому стану підприємства:
АР = РК РО РВ, де (1.7)
РК – ризик внутрішнього контролю;
РО – ризик системи обліку;
РВ – ризик виявлення, який залежить від аудитора.
На підготовчому етапі аудитор також складає план і програму аудиту основних засобів.
Фізична перевірка – оцінка достовірності результатів проведеної інвентаризації основних засобів.
Основний етап – контроль оцінки основних
