Таким чином, основними принципами аналізу реалізації продукції є науковість, комплексність, системність, об'єктивність, точність, достовірність, дієвість, оперативність, демократизм, ефективність і ін.

1.2. Методика проведення аналізу реалізації продукції

Об'єм виробництва і об’єм реалізації продукції є взаємозалежними показниками. В умовах обмежених виробничих можливостей і необмеженого попиту пріоритет віддається об'єму виробництва продукції, який визначає об'єм продажів. Але у міру насичення ринку і посилення конкуренції не виробництво визначає об'єм продажів, а, навпаки, можливий об'єм продажів є основою розробки виробничої програми. Підприємство повинне проводити тільки ті товари і в такому об'ємі, які воно може реалізувати.

Темпи зростання об'єму виробництва і реалізації продукції, підвищення її якості безпосередньо впливають на величину витрат, прибуток і рентабельність підприємства. Тому аналіз даних показників має велике значення.

Об'єм виробництва і реалізації продукції може виражатися в натуральних, умовно-натуральних, трудових і вартісних вимірниках. Узагальнюючі показники об'єму діяльності підприємства одержують за допомогою вартісної оцінки, для чого використовують зіставні або поточні ціни.

Об'єм реалізації продукції визначається або по відвантаженню продукції покупцям, або по оплаті (виручці); може виражатися в співставних, планових і діючих цінах. В умовах ринкової економіки цей показник отримує першорядне значення. Від того, як продається продукція, який попит на неї на ринку, залежить і об'їм її виробництва.

Важливе значення для оцінки виконання виробничої програми мають і натуральні показники об'ємів виробництва і реалізації продукції (штуки, метри, тонни і т.д.). Їх використовують при аналізі об'ємів виробництва і реалізації продукції по окремих видах і групах однорідної продукції.

Нормативні трудовитрати також використовуються для загальної оцінки об'ємів випуску продукції — в тих випадках, коли в умовах багатопродуктового виробництва не представляється можливим використовувати натуральні або умовно-натуральні вимірники.

Аналіз починається з вивчення динаміки випуску і реалізації продукції, розрахунку базисних і ланцюгових темпів зростання і приросту.

Середньорічний темп зростання (приросту) випуску і реалізації продукції можна розрахувати по середньогеометричній або середньоарифметичній зваженій.

Оперативний аналіз виробництва і відвантаження продукції здійснюється на основі розрахунку, в якому відображаються планові і фактичні відомості про випуск і відвантаження продукції за об'ємом і асортиментом за день, наростаючим підсумком з початку місяця, а також відхилення від плану

Аналіз реалізації продукції тісно пов'язаний з аналізом виконання договірних зобов'язань по поставках продукції. Недовиконання плану за договорами для підприємства обертається зменшенням виручки, прибутку, виплатою штрафних санкцій. Крім того, в умовах конкуренції підприємство може втратити ринки збуту продукції, що спричинить за собою спад виробництва.

Недопостачання продукції негативно впливає не тільки на результати діяльності даного підприємства, але і на роботу торгових організацій, підприємств-суміжників, транспортних організацій і т.д. При аналізі реалізації продукції особливу увага слідує звернути на виконання зобов'язань по держзамовленню (в разі наявності такого), кооперованим поставкам і по експорту продукції.

В процесі аналізу виробництва і реалізації продукції необхідно оцінити також ризик незатребуваної продукції, який може виникнути унаслідок падіння попиту на неї; він визначається величиною можливого матеріального і морального збитку підприємства, викликаного цією причиною. Кожне підприємство повинне знати величину втрат, якщо якась частина продукції виявиться нереалізованою. Щоб уникнути наслідків незатребуваності продукції, необхідно вивчити чинники її виникнення з метою пошуку шляхів недопущення або мінімізації втрат.

Внутрішні причини: неправильно складений прогноз попиту на продукцію службовцями підприємства; неправильна цінова політика підприємства на ринках збуту; зниження конкурентоспроможності продукції в результаті низької якості сировини, устаткування, відсталої технології, низької кваліфікації персоналу; неєфективна організація процесу збуту і реклами продукції.

Зовнішні причини: неплатоспроможність покупців підвищення процентних ставок по внесках; демографічні, соціально-економічні, політичні і інші причини.

Ризик незатребуваної продукції можна підрозділити на переборний і непереборний. Критерієм віднесення його до однієї з груп є економічна доцільність нововведень, направлених на просування товарів на ринок. Якщо додаткові затрати на дизайн, поліпшення якості, упаковку, рекламу, організаційну перебудову виробництва і збуту перевищують суму їх покриття виручкою, то економічно вони недоцільні і ризик, отже, є непереборним, і навпаки.

Ризик незатребуваної продукції може бути знайдений на передвиробничий, виробничий і післявиробничий стадіях. Якщо ризик знайдений на передвиробничий стадії, то економічний збиток буде меншим — це тільки витрати на дослідження ринку, розробку виробу і ін. Якщо ж ризик невостребованої продукції знайдений на виробничій або пісялвиробничий стадій, то це може серйозно похитнути фінансовий стан підприємства: в суму збитку окрім вказаних витрат ввійдуть витрати на підготовку, освоєння, виробництво і частково збут продукції.

Залежно від стадії виявлення ризику незатребуваної продукції управлінські рішення можуть бути різними: на передвиробничій стадії можна не приступати до виробництва даного виду продукції, замінивши його іншим; на виробничій стадії ще можна внести істотні зміни в дизайн конструкцію, ціну виробу і за рахунок цього просунути його на ринок; на післявиробничий стадії потрібно думати, як уникнути банкрутства, тому що незатребувана продукція - це прямий збиток для підприємства. Кожний товар повинен вироблятися лише у тому випадку, коли є платоспроможний попит на нього, підкріплений заявками або договорами на його поставку.

Щоб оцінити ризик незатребуваної продукції, потрібно проаналізувати забезпеченість продукції контрактами або заявками на поставку, динаміку залишків готової продукції по кожному вигляду, їх частку в загальному об'ємі продажів.

Важливим узагальнюючим показником, що використовується для характеристики швидкості реалізації продукції, є тривалість її знаходження на стадії реалізації. Для розрахунку даного показника необхідно середні залишки готової продукції розділити на одноденний об'єм продажів; зростання його рівня свідчить про труднощі збуту і підвищення ризику незатребуваної продукції.

Розділ 2. Аналіз збутової діяльності на ВАТ „Роси Буковини” за