Напій безалкогольний слабо газований „Манго” | 16537 | 9,1 | 15800 | 8,1 | -737 | -1,0

Напій безалкогольний слабо газований „Крюшон” | 12096 | 6,7 | 9100 | 4,7 | 9100 | -2,0

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7

Напій безалкогольний слабо газований „Кола” | 10584 | 5,8 | 12000 | 6,2 | 12000 | 0,3

Напій безалкогольний слабо газований „Тархун” | 8269 | 4,6 | 14000 | 7,2 | 1904 | 2,6

Напій безалкогольний слабо газований „Ананас” | 11434 | 6,3 | 12000 | 6,2 | 1416 | -0,1

Напій безалкогольний слабо газований „Арабські казки” | 10594 | 5,9 | 12013 | 6,2 | 12013 | 0,3

Разом | 181062 | 100,0 | 194513 | 100,0 | 43748 | 0,0

Не останню роль при формуванні асортименту відіграє цінова політика. Як відомо, ціна є економічною категорією, сумою грошей, за яку продавець хоче продати, а покупець готовий купити товар. Застосуванню на практиці послідовної політики ціноутворення може перешкодити ряд об'єктивних і суб'єктивних чинників. Серед суб'єктивних можна назвати відсутність інформації про ринок, конкурентів, відсутність у менеджерів знань про всю тонкість сучасної політики цін і т.д.

На ВАТ „Роси Буковини” процес формування цін складається за системою ринкового ціноутворення, що функціонує на базі взаємодії попиту і пропозиції.

Суть цілеспрямованої цінової політики полягає в тому, щоб встановлювати на товари такі ціни, так варіювати ними залежно від ситуації на ринку, щоб оволодіти його максимально можливою часткою, добитися запланованого об'єму прибутку і успішно вирішувати всі стратегічні і тактичні задачі.

На ВАТ „Роси Буковини” проводиться ціла гамма достатньо близької продукції. Можна вести облік витрат по кожному виду продукції окремо, але це дуже трудомістко. Прямі витрати відразу відносять на собівартість кожного виду продукції. Витрати, які відносяться до виробництва декількох видів виробів, повинні розподілятися між цими видами продукції. Такі витрати називаються непрямими.

Механізм калькуляції собівартості в самому загальному вигляді полягає в додаванні до прямих витрат частки непрямих витрат в деякій пропорції, однаковій для всіх видів вироблюваної продукції.

На ВАТ „Роси Буковини” непрямі витрати розподіляються пропорційно прямим витратам на виробництво продукції.

Ми пропонуємо розподіляти витрати іншим шляхом. Як критерій розподілу витрат виступає не віднесення до прямих і непрямих, а віднесення до змінних і постійних: в собівартість повинні включатися тільки змінні витрати, а постійні враховуються окремо. Оскільки велику частину непрямих витрат можна віднести до постійних, то цей процес виглядає як виняток непрямих витрат. Проте для точності розрахунків з непрямих витрат треба виключати ту частину, яку не можна вважати постійними і додавати до змінних. Останнє означає, що в даному випадку процедури розподілу витрат позбутися, як правило, не вдається, хоча частка розподілюваних витрат істотно зменшується. В практиці цей метод називається методом «direct costing».

В практиці став використовуватися новий економічний показник – маржинальний дохід. Маржінальний дохід – це різниця між виручкою від реалізації продукції і змінними витратами на виробництво і реалізацію продукції.

Таблиця 2.13

Розрахунок порогу рентабельності і запасу фінансової стійкості ВАТ „Роси Буковини” на 2008р.

Показники |

План на 2008р.

Виручка від реалізації продукції, тис. крб. | 22801

Прибуток, тис. крб. | 2561

Повна собівартість реалізованої продукції, т. крб., в т. ч.:

- постійні витрати, тис. крб.

- змінні витрати, тис. крб. | 20240

11132

9108

Сума маржинального доходу, тис. крб. | 13693

Частка маржинального доходу у виручці % | 60,0

Поріг рентабельності, тис. крб. | 18553

Зона фінансової стійкості:

- тис. грн.:

- %: |

4247

18,6

За планом фінансове положення підприємства значно покращиться в 2008 р., оскільки підприємство планує отримати 2561 тис. грн. прибутку і матиме запас фінансової міцності у розмірі 4247 тис. грн.

Використовування показника маржинального доходу допомагає підприємству швидко проводити розрахунки фінансового результату при зміні цін на продукцію і управляти ними.

Висновок

Актуальність проблеми організації і управління збутом готової продукції пов'язано з великою пропозицією товарів на ринку, з потребами покупців і зростанням нецінової конкуренції. Специфіка українського акценту проблеми полягає в тому, що ситуація ускладнюється загальною економічною нестабільністю, інфляцією, низьким рівнем платоспроможного попиту, недосконалістю ринкових відносин.

До основних задач аналізу реалізації продукції відносяться:

· оцінка ступеня виконання плану і динаміки виробництва і реалізації продукції;

· визначення впливу чинників на зміну величини цих показників;

· виявлення внутрішньогосподарчих резервів збільшення випуску і реалізації продукції;

· розробка заходів щодо освоєння виявлених резервів.

В роботі проведений аналіз організації збуту продукції, асортиментної і цінової політики, стани ринку і дані рекомендації по формуванню і просуванню товарного асортименту.

На основі проведеного дослідження були розроблені наступні рекомендації:

· при організації збуту продукції необхідно провести дослідження в області маркетингу – систематизувати дані про те, що вважають за краще купувати споживачі;

· особливу увагу надавати якості і зовнішньому вигляду продукції;

· при формуванні ціни необхідно по можливості дотримуватися стратегії незакруглених цін. В кожній асортиментній групі фірмі необхідно визначити базовий товар, який задовольняє основні запити споживачів.

· активізувати рекламу і інші методи просування товару і стимулювання збуту.

Список використаної літератури

1. Бобров В.Я. Основи ринкової економіки і підприємництва. Київ: Вища школа, 2003, 719 с.

2. Вітлінський В.В. Моделювання економіки. Київ: КНЕУ, 2003, 408 с.

3. Єщенко П.С., Палкін Ю.I. Сучасна економіка. Київ: Вища школа, 2005, 327 с.

4. За ред. В.Г. Герасимчука, А.Е. Розенплентера. Економіка та організація виробництва. Київ: Знання, 2007, 678 с.

5. Заблоцький Б.Ф. Перехідна економіка. Київ: Видавничий центр "Академія", 2004, 512 с.

6. Зайцев Н.Л. Экономика, организация и управление предприятием.-М.:Инфра-М, 2004.

7. Киселёв М.В. Анализ и