Господарський облік — це спосіб кількісного відображення і якісної характеристики господарської діяльності з метою управ-ління нею.

Традиційними видами господарського обліку є:—

бухгалтерський;—

статистичний;—

оперативний.

На сьогодні існує ще податковий облік.

Бухгалтерський облік — це процес виявлення, вимірюван-ня, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та пе-редачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам.

Статистичний облік — це облік масових та окремих типо-вих господарських операцій та соціально-громадських явищ.

Оперативний облік — це облік окремих господарських та технологічних операцій для оперативного керівництва.

Податковий облік можна визначити як систему фінансових взаємовідносин між платником податків і бюджетом з податків, зборів та податкових платежів.

Метою ведення бухгалтерського обліку є надання користу-вачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередже-ної інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Користувачі бухгалтерського обліку поділяються на зовніш-ніх і внутрішніх.

Зовнішні користувачі — банки, кредитори, інвестори, орга-ни статистики, податкові органи тощо; внутрішні — керівниц-тво підприємства, засновники, акціонери, працівники підпри-ємства.

На сьогодні виділяють два види бухгалтерського обліку — фінан-совий і управлінський.

Фінансовий облік охоплює всі ділянки обліку, завершуєть-ся складанням фінансової звітності і ведеться для зовнішніх користувачів.

Управлінський (внутрішньогосподарський) облік — ведеть-ся для внутрішніх користувачів.

Особливості бухгалтерського обліку:

1) безперервний, суцільний;

2) обов'язкове документальне підтвердження кожного госпо-дарського факту;

3) узагальнення в грошовому вираженні;

4) використання специфічних способів — рахунки, подвій-ний запис, баланс.

Функції бухгалтерського обліку:—

інформаційна (облікова);—

обліково-контрольна;—

обліково-аналітична.

Продукт бухгалтерського обліку — це облікова інформація, облікові рішення та проекти управлінських рішень. Продукт бухгалтерського обліку нематеріальний, матеріальні тільки його носії.

Вимірники бухгалтерського обліку:—

натуральні (кілограми, метри тощо);—

трудові (людино-година, людино-день);—

грошові (всі показники приводяться до єдиного грошово-го вимірника).

Предмет бухгалтерського обліку — це вивчення та відобра-ження стану активів (господарських засобів) підприємства, їх використання та результатів роботи підприємства, узагальне-них у грошовому вираженні, для задоволення потреб управлін-ня підприємством.

Сутність предмета бухгалтерського обліку розкривається через його об'єкти.

Об'єкти бухгалтерського обліку:

1. Активи.

2. Капітал.

3. Зобов'язання.

4. Господарські процеси.

5. Витрати.

6. Доходи.

У П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” пода-но визначення об'єктів бухгалтерського обліку.

Активами вважають ресурси, контрольовані підприємст-вом у результаті минулих подій, використання яких, як очіку-ється, призведе до одержання економічних вигод у майбут-ньому.

Зобов'язання — це заборгованість підприємства, що виник-ла внаслідок минулих подій, погашення якої в майбутньому, як очікується, сприятиме зменшенню ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Власний капітал — частина в активах підприємства, що за-лишається після вирахування його зобов'язань.

Доходи — це збільшення економічних вигод у вигляді над-ходження активів або зменшення зобов'язань, внаслідок чого збільшується власний капітал підприємства (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків власників).

Витрати — зменшення економічних вигод у вигляді вибут-тя активів або збільшення зобов'язань, що призводять до змен-шення власного капіталу підприємства (за винятком зменшен-ня капіталу за рахунок його вилучення або розподілу між влас-никами).

Господарські процеси — це процеси заготівлі матеріалів, виробництва продукції (робіт, послуг) та реалізації. Вони скла-даються з окремих господарських операцій, кожна з яких по-винна бути задокументована.

1.2 Особливості надання перукарських послуг та їх оподаткування

Побутові послуги відносять до секції O, класу 93 “Індивідуальні послуги”; перукарські послуги мають код 93.02.0 “Послуги перукарень та салонів краси”.

Основними видами перукарських послуг (робіт) є:—

стрижка волосся проста;—

стрижка волосся модельна;—

укладання волосся і виконання зачісок;—

завивка волосся;—

фарбування та знебарвлення волосся;—

мелірування і тонування волосся;—

стрижка та гоління бороди, вусів;—

догляд за волоссям з використанням сучасних препаратів;—

косметичні послуги;—

манікюрні послуги;—

педикюрні послуги;—

пастижерні послуги.

Підприємства можуть надавати послуги (виконувати роботи) як в комплексі, так і спеціалізуватись на окремих їх видах

Підприємства, що надають перукарські послуги, повинні забезпечити:—

застосування обладнання згідно із встановленою підпри-ємству категорією;—

комплектацію білизни в обсягах не нижче санітарних норм;—

застосування препаратів за наявності відповідних їм сер-тифікатів якості;—

дотримання правил і норм техніки безпеки (в тому числі протипожежної) і виробничої санітарії.

Якість перукарських послуг насамперед залежить від ква-ліфікації майстра. Відповідно до сертифіката є майстри: чоло-вічий, жіночий, манікюрний та комбінований (що виконує кілька видів робіт).

Підприємствам, які надають перукарські послуги, встанов-люється вища, перша чи друга категорія за результатами їх атестації

У випадках, коли підприємство має у своєму складі кілька структурних підрозділів (салонів, перукарень тощо), розташо-ваних в окремих приміщеннях, атестація кожного підрозділу проводиться окремо. Кожному підрозділу видається свідоцтво про присвоєння категорії.

Відповідно до вимог п. 2.1 Правил присвоєння категорій підприємствам, що нада-ють перукарські послуги, затверджені наказом Українського союзу об'єднань, підприємств і організацій побутового обслу-говування населення від 20.10.95 р. № 11 підприємства вищої кате-горії забезпечують високохудожнє виконання стрижок та зачісок з урахуванням напрямків моди, пропозицій замовника і надання інших перукарських послуг на високому професійному рівні.

Виконання основних видів робіт здійснюється спеціаліста-ми, що мають кваліфікацію вищого класу і відповідають поса-довим вимогам згідно з довідником Кваліфікаційних характеристик професій пра-цівників, затверджений Міністерством праці та соціальної полі-тики України від 16.02.98 р. № 24.

На підприємствах вищої категорії повинні дотримуватись такі вимоги:

а) виконання перукарських послуг з використанням сучас-них технологій і препаратів, що забезпечують високу якість (без шкоди для здоров'я відвідувачів);

б) наявність комфортабельних меблів, спеціально обладна-них приміщень для кожного виду послуг, фірменого одягу для працівників;

в) наявність оформленого салону для очікування відвідувачів з фотовідбитками модних стрижок і зачісок, інформацією про напрями моди;

г) впорядкованість фасаду і приміщення підприємства, а також оточуючої території.

Надання перукарських послуг не потребує придбання спеці-альних ліцензій. Для їх надання придбавається патент. Патентуванню підлягають перукарські по-слуги, які відносяться до кодів 18201—18256 та надаються на території міст Києва,