3.1.3 Попереднє ознайомлення з системою внутрішнього контролю

Організація роботи облікового апарату на ПП “ Студія стрижки Наталії Майко ”централізована. Технологія обробки облікової інформації із застосуванням комп’ютерної техніки.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться по журнально-ордерній формі рахівництва з веденням журналів-ордерів та оборотного балансу по синтетичних рахунках. ПП “ Студія стрижки Наталії Майко ” здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства та статуту підприємства.

В статуті підприємства розглядається наступне:

1. загальні положення;

2. мета і предмет діяльності підприємства;

3. майно підприємства;

4. права та зобов’язання підприємства;

5. органи управління;

6. керівництво підприємства;

7. директор підприємства;

8. господарська економічна і соціальні діяльність;

9. зобов’язання;

10. контроль підприємства;

11. реорганізація і ліквідація підприємства.

Статут підприємства визначає цілі і предмет діяльності, відхилення від яких без зміни статуту заборонено, також регулює відносини між засновниками, визначає склад і компетенцію управлінських органів підприємства, а також межі спеціальної правоздатності підприємства як юридичної особи.

Статут є прошитим, пронумерованим та нотаріально завіреним як і установчий договір (в разі наявності декількох засновників).

Загальними зборами призначаються також ревізійна комісія, яка контролює фінансовий стан підприємства

З кожним працівником керівництво укладає трудовий договір, в якому вказується посада, розмір окладу, дата та інші дані. Ця інформація на підприємстві є конфіденційною, і не підлягає розголошенню без дозволу керівництва

3.1.4 Характеристика облікової політики, що застосовується ПП “ Студія стрижки Наталії Майко ”

Облікова політика — це організація діяльності підприємства, яка застосовується із самого початку здійснення його господарських операцій1. Від складових елементів облікової політики підприємства залежить достовірне відображення госпоперацій, а відповідно й інформація у фінансовій звітності. Положення щодо обліку госпоперацій розробляється на тривалий термін (мінімум на рік).

Наказ про облікову політику – це внутрішній нормативний документ з організації та порядку ведення на підприємстві, який містить сукупність способів та процедур організації і ведення обліку, що використовується з метою підготовки, складання та подання фінансової звітності.

Порядок нарахування заробітної плати працівникам підприємства залежить від форм оплати праці, що застосовується на підприємстві. ПП “ Студія стрижки Наталії Майко ”використовує відсоткову форму оплати праці, тобто оплата нараховується 40% від виручки кожного майстра, виходячи з затвердженого посадового складу.

Дане підприємство самостійно розробляє та затверджує штатний розклад.

Підприємство має право самостійно встановлювати для своїх працівників додаткові відпустки, скорочений робочий день та інші пільги, а також заохочувати працівників підприємства та установ, які співпрацюють з ним, але не входять до його складу.

Таблиця 3.1-Нормативне регулювання питань формування облікової політики

Вид юридично правового акта | Питання, які регулює нормативно-правовий акт

Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” | Правові засади визначення та організації облікової політики на підприємствах

Положення (стандарт) бухгалтерського обл: / 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” | Розкриття інформації про облікову політику в примітках до фінансової звітності підприємства

Положення (стандарт) бухгалтерського ооліку 6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах” | Внесення змін до облікової політики підприємства

Лист Міністерства фінансів України “Про облікову політику” | Відображення в розпорядчому документі (наказі) обраних методів, принципів і процедур (їх перелік наведено у листі); внесення змін до облікової політики; розкриття інформації про облікову політику в примітках до фінансової звітності підприємства

Основні засоби обліковуються на балансі за собівартістю придбання або поліпшення. Амортизація основних засобів нараховується за одним із методів, передбачених П(С)БО 7, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання об'єкта основних засобів, тобто за прямолінійним методом з річною нормою в 10%. Амортизація нематеріальних активів нараховується прямолінійним методом. Ліквідаційна вартість основних засобів, та інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів встановлюється директором підприємства самостійно.

Витрати на ремонт основних засобів відносяться на витрати підприємства.

Методами списання запасів при їх вибутті являються метод середньозваженої собівартості.

Доходи включаються до складу Звіту про фінансові результати на підставі принципу нарахування і відповідності та відображаються в бухгалтерському обліку і фінансових звітах тих періодів, до яких вони відносяться

Порядок ведення податкового обліку подається в накопичувальних відомостях валових доходів і валових витрат.

3.1.5 Ризик і суттєвість. Оцінка аудиторського ризику та його складових

Аудиторський ризик для ПП “Студія стрижки Наталії Майко” обрано 10%, тобто AR= 0,1.

Проведення аудиту завжди супроводжується відповідним ризиком. Аудитор повинен чітко собі уяснити, в чому полягає аудиторський ризик, його суть, складові частини, як його визначити і його максимально допустимий рівень. Від нього залежить рішення в погоджені аудитора на проведення перевірки фінансової звітності або відмову від неї, складання плану перевірки, терміни, вибір напрямів, підходів методів і прийомів аудиторської перевірки. Для того, щоб усвідомити і оцінити значення визначення аудиторського ризику для виконання ним своїх професійних обов'язків з найменшою вірогідністю допущення помилок або неточностей в роботі, забезпечення найбільшої ефективності перевірки. Аудиторський ризик включає:

· власний ризик;

· ризик контролю;

· ризик невиявлення.

Аудиторський ризик - це ризик хибного висновку після завершення усіх аудиторських процедур.

Власний ризик - представляє собою всі можливі ризики, пов'язані з функціонуванням підприємства, тобто всі помилки, неточності, які можуть бути допущені в результаті діяльності підприємства.

Ризик виникнення таких помилок пов'язаний з дією різних факторів, як зовнішніх, так і внутрішніх, що безпосередньо прямо не пов'язані з підприємством-клієнтом (інформація, конкуренція, безробіття), а також наступних обставин:

· ринком збуту продукції;

· загальною організацією і структурою підприємства;

· політикою управління і господарювання;

· кадровою, політикою і штатами;

· кваліфікацією робітників і виконання ними своїх обов'язків.

Цей ризик оцінюється аудитором ще на початковій підготовчій стадії аудиту, коли він знайомиться з діяльністю підприємства, умовами його роботи, структурою і організацією управління