з боку фіскальних органів держави; надання консультацій в разі встановлення порушень в оплаті податків щодо їх виправлень; допомога в організації оптимального оподаткування.
Під час перевірки підприємств, що сплачують податки на загальних підставах, аудитору необхідно перевірити правильність, повноту та достовірність валових доходів та валових витрат підприємства згідно із Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”. При цьому необхідно звернути увагу на наявність залишків запасів підприємства станом на початок і на кінець звітного періоду, незавершеного виробництва, а також правильність проведення розрахунків амортизаційних відрахувань відповідно до податкового законодавства.
У процесі аудиту вивчають акти перевірок, проведених державною податковою адміністрацією, банком, Пенсійним фондом тощо. Крім того, з'ясовують причини прострочення платежів, за чий рахунок віднесена пеня, яких заходів вжито до винних осіб за несвоєчасне перерахування коштів.
Основними джерелами інформації для перевірки розрахунків з бюджетом є: довідки і розрахунки, декларації за окремими видами платежів; виписки банків і додані до них документи про перерахування належних сум у бюджет; бухгалтерські записи на рахунку 64 “Розрахунки за податками і платежами”, регістри синтетичного і аналітичного обліку, баланс та інші види фінансової звітності.
Основним серед конкретних завдань аудитора є підготовка аудиторських доказів за даним об'єктом. На підставі аналізу й узагальнення даних аудиторських доказів аудитор робить висновки про правильність ведення бухгалтерського обліку і достовірність бухгалтерської звітності. Для того щоб отримати узагальнений матеріал, який би характеризував правильність ведення бухгалтерського обліку й достовірність бухгалтерської звітності, аудитор під час проведення аудиторської перевірки відповідно до програми збирає за об'єктом необхідні докази.
Готуючи аудиторські докази, аудитор зазвичай не вивчає всієї існуючої в його розпорядженні інформації, визначає основоположні елементи, що характеризують об'єкт, який досліджується.
Аудиторські докази, як правило, відображають зміст частини інформації, що є на підприємстві про об'єкт. Оскільки інформація є базою для складання аудиторського висновку, то аудиторські докази повинні відповідати ряду вимог, які дають змогу зробити відповідні висновки. Це такі вимоги, як необхідність, обґрунтованість, повнота і правильність та достовірність.
Визначимо, які саме докази необхідно зібрати для проведення аудиторської перевірки розрахунків із бюджетом та позабюджетними фондами. Насамперед це дані про види діяльності підприємства, для того щоб визначити, які податки взагалі має сплачувати підприємство; План рахунків, які використовує підприємство, що слугує для визначення, на яких рахунках та субрахунках обліковуються розрахунки за тим чи іншим податком; відомості про нарахування та сплату податків за кожним податком конкретно.
Крім цих доказів, необхідні відомості про результати попередніх аудиторських перевірок, а також дані перевірок податковими та іншими органами, які мають на це право. Також потрібні попередні дані про працівників підприємства (керівництво, бухгалтерія) щодо їх кваліфікації. Все це необхідно для визначення ризику аудитора.
Основними джерелами, які аудитор може використати для одержання необхідних йому для роботи даних (доказів), можуть бути статут підприємства, довідка з державного статистичного реєстру, а також накладні на відпуск продукції, співбесіда з керівництвом підприємства тощо.
Предметом аудиту операцій розрахунків з бюджетом є господарські процеси та операції, пов'язані з розрахунком та сплатою податкових зобов’язань перед бюджетом та позабюджетними фондами, що виникають при цьому всередині підприємства і за його межами.
Виходячи з цілей, яких необхідно досягнути аудитору при дослідженні таких операцій , формуються об'єкти аудиту і ревізії.
До основних об’єктів аудиту розрахунків з бюджетом відносяться:
- порядок нарахування платежів (чи включено підприємство до реєстру платників, правильність визначення фактично оподатковуваного обороту та нормативної ставки оподаткування, правомірність пільгового оподаткування);
- порядок та своєчасність перерахувань за признанням платежів до бюджету чи позабюджетних фондів;
- контроль відображення в бухгалтерському обліку операцій по цих видах розрахунків;
- своєчасність і правильність складання встановленої звітності в розрізі видів податків і державних позабюджетних фондів.
Для здійснення аудиту розрахунків з бюджетом і необхідно перевірити:
· правильність застосування податків;
· правильність проведення арифметичного розрахунку сум податку (встановити відповідність застосування відповідних норм);
· встановити повноту та своєчасність нарахування і сплати податків;
· перевірити правильність оформлення первинних документів та відображення в обліку операцій з нарахування та сплати податку.
· Інформаційним забезпеченням є журнал-ордер 8 с.-г., Головна книга, копії платіжних доручень і виписки банку.
Методи, які використовує аудитор під час отримання доказів:
- формальна перевірка - має за мету виявлення дефектів в оформленні документів, установлення правильності заповнення реквізитів і наявності необумовлених виправлень, уточнення достовірності підписів посадових осіб, відповідності документа існуючій типовій формі. Наприклад, дані платіжних доручень, за якими фактично перераховувались кошти до бюджету, мають відповідати даним за цими перерахунками, які відображено на рахунках у комп'ютерній програмі, або дані накладних - тим даним, які занесені з цих накладних до комп'ютера для подальшої обробки;
- суцільна перевірка - це перевірка конкретної операції або групи операцій на всіх стадіях облікового циклу. Вона дає можливість упевнитися в тому, що операція, відображена в первинних документах, знайшла своє відображення в показниках звітності. Така перевірка на даному підприємстві проводиться вибірково за деякими операціями, які могли найбільш суттєво вплинути на результати діяльності, а також за деякими незначними за сумарним виразом операціями.
Під час аудиторської перевірки слід уточнити правильність виведення оборотів і сальдо за кожним видом податків і платежів на кінець звітного періоду, для чого дані аналітичного обліку кожного виду податку чи платежу порівнюють із залишками в регістрах аналітичного обліку і Головній книзі за рахунком 64 “Розрахунки за податками і платежами”, який призначено для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства, та