Під час проведення аудиту розрахунків за податками й платежами аудитори керуються Податковим кодексом України, Законами України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”, “Про державну податкову службу”, “Про систему оподаткування”, “Про оподаткування прибутку підприємств”, “Про ПДВ”, “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та затвердженими Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Згідно Закону України „ Про податок з доходів фізичних осіб ” ставка податку на доходи фізичних осіб з 01.01.2007р. протягом трьох років становитиме 15%. З 01.01.2005р. до бази оподаткування включені подарунки, спадщина отримані фізичними особами від інших фізичних осіб (не СПД) і суб’єкта господарювання, як роботодавця, так і не роботодавця. Не обкладаються даним податком лише ті виплати і відшкодування, які профспілки та інші неприбуткові організації і благодійні фонди здійснюють з урахуванням норм п. 9.7 закону №889.

Основними джерелами аудиту і ревізії є: декларації, довідки й розрахунки за окремими видами платежів, виписки банку з прикладеними до них документами про перерахування належних сум у бюджет і в державні цільові фонди, бухгалтерські записи з рахунків 64 “Розрахунки за податками і платежами”, 65 “Розрахунки за страхуванням”, 70 “Доходи від реалізації”, 79 “Фінансові результати”, 80 “Матеріальні витрати”, 90 “Собівартість продукції”, журнали-ордери, відомості, Головна книга і баланс з рахунка 64 “Розрахунки за податками і платежами”, акти перевірок тощо.

3.1.7 Типові порушення в системі контролю, веденні бухгалтерського обліку та відображенні об’єкта аудиту у фінансовій звітності

Для аудитора дуже важливо знання найпоширеніших помилок, і порушень, можна зустріти при аудит розрахунків з розрахунків бюджетом:

- неповністю нараховано платежі (необхідно встановити, чи включено підприємство до реєстру платників, правильність визначення фактично оподатковуваного обороту та нормативної ставки оподаткування, правомірність пільгового оподаткування);

- неповністю або несвоєчасно здійснено перерахування признанням платежів до бюджету чи позабюджетних фондів;

- неправильно відображено в бухгалтерському обліку операцій по цих видах розрахунків;

- неправильно або несвоєчасно складено звітності в розрізі видів податків і державних позабюджетних фондів.

3.1.8 Аналітичні процедури для визначення основних тенденцій стану та руху об’єкту дослідження

Проаналізуємо показники рентабельності діяльності підприємства, що є відносними характеристиками ефективності діяльності. Такими є:

1. Рентабельність наданих послуг показує, скільки чистого прибутку припадає на одиницю отриманих коштів, обчислюється за формулою: , де Пч – чистий прибуток підприємства за звітний період, грн. (звіт про фінансові результати (ф.№2) рядок 190).

2.Рентабельність ресурсів (активів) за чистим прибутком (Rч) показує, скільки чистого прибутку припадає на одиницю коштів, інвестованих в активи підприємства і обчислюється за формулою: , де Пч – чистий прибуток підприємства за звітний період, грн. ((звіт про фінансові результати (ф.№2) рядок 190).

3. Рентабельність власного капіталу (Rв.к) показує, скільки чистого прибутку припадає на одиницю власного капіталу підприємства і обчислюється за формулою: , – середня сума власного та прирівняного до нього капіталу підприємства, грн. (фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва (ф.№1) рядки (380+430+630)).

4. Рентабельність виробничих фондів (Rв.ф) характеризує, скільки чистого прибутку припадає на одиницю вартості виробничих фондів підприємства: , де – середня вартість виробничих фондів підприємства, грн (фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва (ф.№1) рядки (030+100+120)).

Складні області аудиторської перевірки.

До складних областей аудиторської перевірки відносяться:

– підтвердження обґрунтованості обраного методу калькулювання;

– підтвердження правильності методу розподілу непрямих витрат, що використовується і закріплений в наказі про облікову політику;

– перевірка правильності та обґрунтованості планування розміру прямих витрат, які включаються до зобов’язань перед бюджетом;

– оцінка правильності формування платежів до бюджету та позабюджетних платежів;

– вивчення правильності нарахування і сплати податків до бюджетів всіх рівнів(єдиного податку , земельного податку, розрахунків зі страхування)

3.1.9 Програма аудиторської перевірки

Як вже було наведено вище, основними завданнями, що ставляться під час проведення аудиту розрахунків з бюджетом та позабюджетними фондами, є підтвердження правильності, своєчасності та повноти нарахування і перерахування податків, правильності ведення обліку за цими розрахунками, правильності заповнення звітності та відповідності даних облікових регістрів даним податкової звітності. Кожне з цих завдань поділяється на більш конкретні.

Ще до початку роботи аудитору з метою зниження свого підприємницького ризику необхідно обумовити всі питання перевірки розрахунків з бюджетом із клієнтом та відобразити їх у договорі, в загальному плані та програмі.

Слід чітко встановити і погодити обсяг перевірки (період, що перевіряється; види податків тощо) та метод організації перевірки (суцільний, вибірковий). Як правило, правильність нарахування податків і зборів та своєчасність їх сплати проводять суцільним методом. Суцільний метод організації перевірки дає змогу максимально знизити ризик, але потребує багато часу і трудозатрат, що, в свою чергу, збільшує плату за аудит.

Підприємство може забажати проведення аудиту шляхом вибіркової перевірки. В такому разі аудитор повинен провести вибірку відповідно до національного нормативу МСА 530 “Аудиторська вибірка та інші процедури вибіркової перевірки” і обов'язково документально оформити всю проведену роботу відповідно до національного нормативу МСА 230 “Документація”.

Насамперед аудитор перевіряє якість постановки й ведення бухгалтерського обліку розрахунків за податками і платежами. Для цього він повинен з'ясувати: —

чи забезпечує постановка бухгалтерського обліку на підприємстві перевірку достовірності звітних даних про доходи (прибуток) підприємства, —

правильність відображення в бухгалтерському обліку результатів попередньої перевірки (з боку ревізора, податкового інспектора та ін.), —

відповідність показників балансу даним Головної книги, регістрів синтетичного і аналітичного обліку, а також даним, відображеним у деклараціях і розрахунках, поданих у державну податкову адміністрацію (ДПА), —

правильність визначення валового доходу, валових видатків, прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг), прибутку від іншої реалізації, —

правильність проведення інвентаризацій розрахунків за податками і платежами і відображення