активом.
Запаси застарілі і запаси, які не використовуватимуться на підприємстві, необхідно списувати з балансу згідно з принци-пом обачності, щоб не завищити оцінку активів.
Виробничі запаси можуть надходити на підприємство від постачальників, підзвітних осіб, від ліквідації основних засобів та інших необоротних матеріальних активів.
Первинні документи, які надходять від постачальника:—
рахунок фактура;—
накладна, товарно-транспортна накладна;—
податкова накладна (з податку на додану вартість);—
платіжна вимога доручення;—
сертифікат якості, гарантійний талон тощо за необхід-ності;
Первинні документи, які заповнюються на підприємстві при отриманні запасів:—
акт про приймання матеріалів (форма № M-7);—
прибутковий ордер (форма № М-4);—
довіреність (форма №М-2, М-26, бланк суворої звітно-сті) — видається працівнику для отримання запасів у постачаль-ника;—
товарно-транспортна накладна (при доставці автомобіль-ним транспортом);—
акт про нестачі;—
комерційний акт (в разі нестачі на залізниці);—
платіжна вимога-доручення або платіжне доручення (для оплати вартості отриманих запасів).
З партією товару постачальник передає товарно-супрово-джувальні документи, податкову накладну та платіжний доку-мент (платіжну вимогу-доручення).
Оприбуткування запасів на склад оформлюють прибутковим ордером або актом про приймання. Якщо немає розбіжностей у кількості та якості отриманого товару з тим, що вказано в до-кументах постачальника, на документах постачальника мож-на ставити штамп або робити напис “Оприбутковано в повному обсязі”. Видані довіреності реєструють у журналі реєстрації до-віреностей (форма № М-3); довіреність залишається у постачаль-ника.
Виробничі запаси обліковують на активному рахунку 20 “Виробничі запаси”, за дебетом відображають надходження запасів, за кредитом — вибуття.
2.2 Облік основних засобів.
Основні засоби — матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Облік основних засобів ведеться в розрізі інвентарних об'єктів.
Об'єкт основних засобів — закінчений пристрій з усіма при-стосуваннями і приладдям до нього або окремий конструктив-но відокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс кон-структивно з'єднаних предметів одного або різного призначен-ня, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, внаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс — певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно.
Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифі-куються за такими групами (справа вказано номер бухгалтерсь-кого рахунку):
1) Основні засоби | 10
Земельні ділянки. | 101
Капітальні витрати на поліпшення земель. | 102
Будинки, споруди та передавальні пристрої. | 103
Машини та обладнання. | 104
Транспортні засоби. | 105
Інструменти, прилади та інвентар (меблі). | 106
Робоча і продуктивна худоба. | 107
Багаторічні насадження. | 108
Інші основні засоби. | 109
2) Інші необоротні матеріальні активи | 11
Бібліотечні фонди. | 111
Малоцінні необоротні матеріальні активи. | 112
Тимчасові (нетитульні) споруди. | 113
Природні ресурси. | 114
Інвентарна тара. | 115
Предмети прокату. | 116
Інші необоротні матеріальні активи. | 117
3) Незавершені капітальні інвестиції 15
Вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів, підприємства можуть вста-новлювати самостійно, тобто в наказі про облікову політику визначати, що необоротні активи, які коштують дорожче вста-новленої межі, належать до 03, інші — до малоцінних необо-ротних матеріальних активів.
Визнання основних засобів. Об'єкт основних засобів виз-нається активом, якщо існує імовірність того, що підприєм-ство отримає в майбутньому економічні вигоди від його вико-ристання та вартість його може бути достовірно визначена. (Зверніть увагу — критерії визнання ті самі, що для активів взагалі.)
Оцінка основних засобів
Основні засоби оцінюють за такими вартостями:—
первісна;—
залишкова (балансова) — вартість за вирахуванням зносу—
(знос ОЗ — це втрата ними своїх споживчих якостей, а, відповідно, і вартості; величина зносу відповідає сумі нарахо-ваної амортизації);—
відновлювальна — первісна вартість після переоцінки;—
справедлива вартість — сума, за якою може бути здійснений обмін активу або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сто-ронами.
До валюти балансу включається залишкова вартість. До первісної вартості придбаного (створеного) об'єкта основ-них засобів включаються такі витрати:—
суми, що сплачують постачальникам 03 та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих по-датків);—
реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;—
суми ввізного мита;—
суми непрямих податків, якщо вони не відшкодовують-ся підприємству;—
витрати зі страхування ризиків доставки основних за-собів;—
витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів;—
інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням ос-новних засобів до стану, в якому вони придатні для викорис-тання.
Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання.
Первісною вартістю внесених до статутного капіталу ос-новних засобів визнається погоджена засновниками (учасника-ми) підприємства їх справедлива вартість.
Первісна вартість основних засобів, виготовлених на підприємстві або переведених з товарів дорівнює її собівартості, яка визначається згідно з П(С)БО 9 “Запаси” та 16 “Витрати”.
Первісна вартість об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, дорівнює залишковій вартості пере-даного об'єкта основних засобів. Якщо залишкова вартість пе-реданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то пер-вісною вартістю отриманого об'єкта основних засобів є спра-ведлива вартість переданого об'єкта з включенням різниці до витрат звітного періоду.
Первісна вартість об'єкта основних засобів, придбаного в обмін на неподібний об'єкт, дорівнює справедливій вартості переданого об'єкта основних засобів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну.
Класифікація та оцінка основних засобів суттєво відрізня-ються в бухгалтерському та податковому обліку.
Податковий облік ОЗ ведеться згідно із статтею 8 Закону ; в