2. Проаналізувавши рівень зайнятості населення Галицького району у сфері матеріального виробництва ми побачили, що рівень зайнятості практично всіх галузей у цій сфері знижується. Особливо різких змін зазнало сільське господарство, торгівля, громадське харчування, матеріально-технічне постачання та збут, транспорт і зв'язок. Зросла зайнятість у будівництві, а також у інших галузях матеріального виробництва.

3. Показники роботи Галицького центру зайнятості за аналізований період дещо покращилися. Проте не слід сприймати великі темпи росту показників як застосування службою зайнятості якихось нових, прогресивних методів своєї роботи. Саме на даному етапі вона вступила у нормальне русло свого функціонування.

4. Аналіз факторів, що впливають на рівень безробіття довів, що в Галицькому районі, як і в Україні в цілому, безробіття торкнулося насамперед молоді. Статистичні дані свідчать, що тільки прийняття активних дій з боку керівництва області можуть сприяти покращенню ситуації в сфері зайнятості.

3.2 Подолання проблеми зайнятості на селі

З переходом України до ринкових методів ведення господарства змінюються форми господарювання, де основна увага приділяється проведенню аграрної реформи, яка в своїй основі спрямована на здійснення земельної реформи, поглиблення майнових відносин власності, розвиток прогресивних форм господарювання, принципово нові підходи щодо сільськогосподарської продукції, прав господарств самостійно розпоряджатися своєю продукцією тощо. Основний наголос поставлено на знятті перешкод, що є на шляху до вільного господарювання і розвитку підприємницької діяльності. Постає питання збалансованості розподілу і перерозподілу трудового потенціалу між містом і селом, на який впливає зміна мобільності сільського населення, яка пов'язана із скороченням маятникової міграції "село-місто" і все більше зростаючої міжнародної міграції. Оскільки нові умови характеризуються появою і подальшим зростанням безробіття не тільки серед міського, а насамперед серед сільського населення, сільські жителі, втрачаючи місце прикладання праці в місті, повертаються у сільську місцевість, де і збільшують ряди зайнятих в сільському господарстві, а це переважно більшість фермерські та особисті підсобні господарства [15].

Враховуючи те, що населення Галицького району на дві третини є сільським, то розглядаючи проблеми зайнятості трудового потенціалу села є правильним шляхом для вирішення проблеми безробіття у регіоні. Заслуговує більшої уваги технічний рівень сільськогосподарського виробництва, а особливо його сервісне обслуговування.

Зараз велика кількість працівників, які зайняті в агропромисловому комплексі, не забезпечують високу якість праці. Причин такої ситуації декілька: низька якість самого трудового потенціалу; невисокий технічний рівень сільськогосподарського виробництва; його відсутність; старі методи ведення господарства, що не зацікавлює виробника у результатах своєї праці.

Тепер переважна більшість селян тепер надає перевагу колективній груповій формі праці. Тому що за найскладніших умов недалекого минулого вони переконалися, що групова, колективна форма ведення господарства має свої переваги і тому зовсім відмовлятися від неї економічно невигідно. Це пояснюється поступовою зміною її суті і організаційної форми. Значна частина селян на даному етапі усвідомлює, що краще триматися групових форм ведення господарства, обираючи у кожному конкретному випадку ті форми організації виробництва, які є для них найбільш прийнятними.

Розвиток колективного кооперативного господарювання можливе лише при умові, що є колектив власників, і як свідчить досвід багатьох країн з розвинутою економікою, ці господарства найбільш дієві. На нашу думку, вони будуть мати майбутнє. У цьому переконуємося, коли бачимо подальший розвиток цих процесів, що веде до кооперації зусиль приватних товаровиробників.

За останні роки зайнятість у суспільному виробництві села зазнала змін. Це стосується створення таких нових форм господарювання, як фермерство, особисте підсобне господарство тощо.

Приватизація землі на селі в Галицькому районі розпочалася із безплатної передачі селянам земельної ділянки для ведення особистих підсобних господарств. В селянських фермерських і особистих підсобних господарствах Галицького району зайнято близько 30% усього зайнятого населення. При чому кількість зайнятого населення у працездатному віці в домашньому та особистому підсобному господарстві з року в рік збільшується. Так, за період 2007-2009 роки вона збільшилася на 12%.[7]

Ринок праці регіону формується за рахунок звільнення значної кількості сільських жителів саме з сировинного виробництва. Вони зможуть використовувати свій трудовий потенціал в переробній промисловості, а також в поза аграрній сфері виробництва. Це мережа власної (сільськогосподарської) торгівлі, що сприятиме формуванню ринкового середовища, створення бригад і утворень різних структурних підрозділів.

За рахунок кращого як формування, так і використання трудового потенціалу села можна подолати негативні тенденції в структурі зайнятості потрібно. Для цього необхідно вирішити соціально-економічні, демографічні завдання. Раціональніше використати трудовий потенціал села, на нашу думку, допоможе зміна структури зайнятості у сільській місцевості регіону. Для цього необхідний більш ширший розвиток несільськогосподарської сфери прикладення праці безпосередньо в сільській місцевості.

Галицький район має потенційні ресурсні можливості до заснування підприємств у сільській місцевості, функціонування яких особливо притаманні даному регіону. В першу чергу мова йде про наявність в регіоні значної площі дзеркала води, значну частку якої займає Бурштинське море. Сьогодні гектар водної площі дає 1 тонну риби в рік, хоча можливість віддачі досягає 1,5 тонни. Тому виникає можливість функціонування підприємств по вирощуванню риби, які могли б з успіхом працювати і тим самим забезпечити регіон додатковими робочими місцями. Логічним завершенням даного циклу виробництва є функціонування підприємств з переробки вирощеної