риби. На даний час функціонує цех по копченню і консервуванню риби в м. Бурштин, де зайнято 20 осіб. Перспективними населеними пунктами для заснування подібних підприємств є смт. Більшівці, с. Кукільники.
Стратегічно важливим як з економічної, так і з екологічної точки зору є функціонування заводу з переробки шлако-аргелітового гравію. Дана ситуація пов'язана з тим що це підприємство використовує як сировину для свого виробництва відходи Бурштинської ТЕС - шлак, добовий викид якого складає 10000 тонн в добу. [7]
Потенційну можливість для відкриття цеху по виробництву мінеральних вод має смт. Більшівці. Розроблений проект будівництва пивзаводу у цьому населеному пункті саме через наявність мінеральних джерел. В с. Яблунові знайдене і перевірене джерело лікувальної води, тому відкриття цеху по випуску даної продукції є економічно виправдане. Потенційні можливості для відкриття аналогічного підприємства має с. Залуква. У зв'язку із наявністю родовища у с. Дубівці виправданим є функціонування цеху по випуску карбіду, де може бути зайнято до 15 осіб. Є можливість успішної роботи цехів по випуску вапна у с. Кукільники, де є відповідна сировинна база. Аналогічні підприємства працюють у селах Задністрянськ та Дитятин з потужністю 1 тонна вапна в добу, де зайнято 25 осіб. Важливим є розширення сітки міні-млинів, міні-пекарень, ковбасних цехів, цехів по випуску поліетиленової плівки, цехів по випуску фарби, по пошиттю спецодягу, пилорам, столярних цехів, які вже функціонують і підтверджують можливість свого прибуткового виробництва. Необхідним є відродження автотранспортних колон, машинотракторних станцій, які могли б надавати посильну допомогу як колективним підприємствам, так і окремим власникам. Таке підприємство працює тільки у районному центрі і займається ремонтом тракторів Т-150 та інших марок; механічні загони виконують роботи по обробітку землі, хімізації; працюють міні-доменні печі; електроцех займається ремонтом електродвигунів. На заході такі підприємства вже давно створені, і функціонування їх повністю себе виправдало. Ефективна діяльність автотранспортних колон пов'язана з тим, що окремий селянин чисто фінансово не може забезпечити своє господарство. Нові погляди і, зрозуміло, освіта дозволять підняти сільськогосподарське виробництво і розширити переробну промисловість, використовуючи висококласні технічні засоби. Це, насамперед, комп'ютеризація сільського господарства, більш досконала, малогабаритна і багатофункціональна техніка, без якої не мислять своєї діяльності фермери і спілки в країнах східної і західної Європи, при допомозі якої в цих країнах спостерігаються значно кращі показники у виробництві сільськогосподарської продукції, економія засобів для її виробництва. Незадоволення умовами праці, якістю життя призвело до того, що значна кількість молоді не може реалізувати свій трудовий і творчий потенціал, соціальні і культурні потреби в тих видах і умовах праці, які пропонує сільське господарство. Тому потрібно впровадити таку систему зайнятості, яка дала б можливість людям працювати як у сільському господарстві на сезонних роботах, так і в несільськогосподарському виробництві.
Ці умови допоможуть зняти гостроту сезонної зайнятості, а також дадуть додаткові прибутки самим працівникам. Праця у сільськогосподарському виробництві стане не такою рутинною, а більш цікавою, що дозволить працівникам піднімати свій професійно-кваліфікаційний рівень, дасть можливість оволодіти двома або більше професіями, розширить кругозір сільських жителів.
Щоб досягнути раціональне використання трудового потенціалу, на нашу думку, необхідно значно збільшити зайнятість у сфері послуг для села, а також в усіх галузях виробництва. Вирішення більш досконалого розвитку сфери послуг дозволить якщо не подолати, то вирішити соціально-економічні проблеми, отже зменшити різницю в якості і рівнях життя між містом і селом. Потрібно збільшити капітальні вкладення у розвиток сільської місцевості, які мають досягти максимального рівня у зв'язку з тим, що протягом багатьох років вони відставали від рівня розвитку виробничої сфери у сільській місцевості.[23]
Вирішення завдань сфери послуг, а також соціально-культурних умов для працівників села, недостатні. Ще одним завданням є підвищення якості праці у самому сільськогосподарському виробництві. Отже, насамперед потрібно ліквідувати важку фізичну працю, а також скоротити малокваліфіковану працю.
Сказані вище умови дадуть змогу активізувати трудовий потенціал села, підвищити зацікавленість працівників у результатах своєї праці, забезпечувати високу ефективність виробництва. Регламентація праці та відпочинку допоможуть затримати молоді кадри у сільській місцевості.
Формування ринкової економіки пов'язане із змінами, що проходять в сільській місцевості і стосується насамперед аграрного виробництва і господарського механізму, важливою характеристикою яких є зайнятість сільського населення.
Зростає популярність зеленого туризму. А для селянина зелений туризм – альтернативне джерело грошових надходжень. Наша область, зокрема Галич, є містом унікального історичного минулого, багатий неповторними й барвистими ландшафтами, річками і найголовніше - гостинними людьми, що створює ідеальний простір для туризму. Тому створення рекреаційно-туристичних об’єктів та туристичних центрів - це реальне вирішення питання зайнятості сільських мешканців.
3.3 Шляхи розв'язання проблем молодіжного безробіття
Молодь є найуразливішим та найактивнішим сегментом українського ринку праці, на якому в конкуренції за робочі місця перемагають найбільш кваліфіковані кадри з досвідом та професіями, що користуються попитом на сучасному етапі.
Саме з працевлаштування розпочинається самостійне життя.
В програмі діяльності Кабінету Міністрів України „Назустріч людям”, схваленій Верховною Радою України, визначені завдання щодо забезпечення підвищення рівня зайнятості населення шляхом удосконалення форм соціальної підтримки незайнятих осіб, зареєстрованих у державній службі зайнятості, з метою повернення їх до продуктивної праці; розв’язання проблем зайнятості; гарантоване надання першого робочого місця випускникам навчальних закладів різних ступенів акредитації, підготовленим за державним замовленням; розвиток співпраці між навчальними закладами і підприємствами (роботодавцями) з метою формування, відтворення та збереження кадрового потенціалу, підвищення його кваліфікації; запровадження системи державного замовлення та оплачуваних громадських робіт для підвищення зайнятості населення [17].
Тому, держава та