Магістерська робота

Дослідження сутності безробіття, причин його виникнення і розвитку

ЗМІСТ

ВСТУП

Одним із негативних явищ переходу України до соціально орієнтованої ринкової економіки є безробіття. З одного боку, безробіття – складна економічна проблема, внаслідок якої країна не в повній мірі використовує наявний людський потенціал і недоотримує частку валового внутрішнього продукту, яку потенційно могла б отримувати. Крім того, безробіття викликає негативні зміни в складі людських ресурсів, а саме: погіршення якісних характеристик робочої сили, втрату працівниками їхніх професійних навичок, кваліфікації, послаблення мотивації до праці, зниження продуктивності праці, відтік найбільш кваліфікованої робочої сили за межі країни. З іншого боку, внаслідок безробіття країна несе значні фінансові збитки, утримуючи безробітних, відшкодовуючи їм втрати в доходах на період пошуку нових сфер прикладання праці.

Незаперечним є і той факт, що безробіття – складна соціальна проблема, оскільки може продукувати соціальну нестабільність, криміналізацію суспільства, наростання деструктивних настроїв. Для окремих осіб перебування у статусі безробітного спричиняє депресивні настрої, почуття меншовартості та безвиході. Саме ці аргументи впевнюють в гострій актуальності теми та в необхідності її розробки в умовах перехідної економіки України. Адже успішне просування реформ визначатиметься насамперед підвищенням ролі людського фактора в економіці.

Безробіття прирікає людину на обмежене існування, а суспільство – на зниження темпів економічного росту і соціального прогресу. В країнах з невисоким та низьким рівнем економічного розвитку, до яких належить також Україна, проблема безробіття пов’язана з проблемами поширення бідності, зниження якості трудового потенціалу, загрози національній безпеці. Подальший розвиток національної економіки цих країн пов’язаний з підвищенням ефективності державного регулювання на основі концепції взаємозв’язку між економічним та соціальним факторами перетворень, у якому зайнятість та соціальні досягнення – провідні чинники. Розв’язання цієї проблеми потребує комплексного підходу до вирішення економічних, соціальних та політичних проблем, які безпосередньо впливають на стан безробіття.

Вивчення безробіття є важливим для визначення його причин, а також для удосконалювання заходів державної політики, що впливають на зайнятість. Деякі з державних програм, наприклад, програми по професійній перепідготовці безробітних, полегшують можливість їхнього майбутнього працевлаштування. Інші, такі як програми страхування по безробіттю, зм'якшують окремі економічні труднощі, з якими зіштовхуються безробітні. Ще цілий ряд державних програм впливає на рівень безробіття побічно. Наприклад, більшість економістів вважає, що закони, що передбачають високу мінімальну заробітну плату, ведуть до росту безробіття. Виявляючи небажані побічні наслідки тієї чи іншої державної політики, економісти можуть допомогти політикам оцінити альтернативні варіанти вирішення різних проблем.

З перебудовою господарського життя країни проявилося багато факторів, що впливають на якісні характеристики ринку робочої сили. Згортання діяльності центральних відомств і галузевих міністерств, розрив вертикальних і горизонтальних економічних зв'язків, встановлених в умовах командно-адміністративної системи без врахування інтересів територій і трудових колективів, різке погіршення соціально-економічної негативно впливає на ефективність використання накопиченого виробничого потенціалу, збалансованому забезпеченні працездатного населення робочими місцями, сприяє виникненню локальних проявів безробіття. Еміграція населення в країни далекого зарубіжжя в основному охоплює висококваліфіковані кадри, фахівців, здатних витримати конкуренцію на світовому ринку робочої сили. Для України вона буде мати двоякий наслідок - з одного боку, скоротиться пропозиція робочої сили, з іншого боку - погіршиться її якість.

Найбільш загрозливим фактором росту безробіття і масового вивільнення людей з виробництва є розвал міжгосподарських зв'язків і згортання з цієї причини виробництва на великих і надвеликих підприємствах. Розрив горизонтальних економічних зв'язків, порушення договірних зобов'язань з постачання продукції супроводжуються зниженням обсягів продукції, скороченням числа робочих місць і працюючих. Перебудова системи керування і політичного устрою суспільства супроводжується скороченням числа зайнятих на керівних посадах в апаратах державного управління, в армії. Виникає специфічний вид безробіття серед осіб високої кваліфікації, професійно непридатних до використання в низових господарських ланках виробничої і невиробничої сфер.

Регулююча роль держави повинна складатися в постійній підтримці збалансованості економічних пріоритетів і пріоритетів зайнятості в програмах економічних перетворень.

Метою даної роботи є дослідження сутності безробіття, причин його виникнення і розвитку. Дана робота покликана вирішити наступні завдання:

· охарактеризувати сутність та причини виникнення безробіття;

· дослідити форми і показники безробіття;

· надати огляд діючого законодавства України в сфері регулювання зайнятості населення;

· показати роль центру зайнятості в подоланні безробіття;

· подати загальну характеристику регіону;

· провести аналіз стану та динаміки його трудових ресурсів;

· провести оцінку ефективності роботи районного центру зайнятості;

· здійснити аналіз чинників, які впливають на рівень безробіття в даному регіоні;

· розробити заходи по вирішенню проблеми безробіття в регіоні.

Об'єктом дослідження в даній роботі виступає Галицький район Івано-Франківської області. Предметом дослідження - регіональний ринок праці. Оптимальним періодом дослідження з точки зору аналітичної обробки є період 5 років. В даній роботі взято період 2005-2009 років.

РОЗДІЛ І. Теоретико-методологічні засади оцінки та аналізу безробіття

1.1. Соціально-економічна сутність та причини безробіття

Ефективне функціонування економіки пов'язане із забезпеченням повної зайнятості наявних трудових ресурсів. Повна зайнятість ресурсів означає залучення до економічного кругообігу всіх ресурсів, придатних для виробництва благ, включаючи робочу силу. При повній зайнятості обсяг виробництва є максимально можливим (потенційним) і вимірюється за допомогою потенційного ВВП. В умовах неповної зайнятості фактичний обсяг виробництва менший від потенційного. За таких обставин певна частина працездатного населення змушена не працювати, тому що виникає вимушене безробіття. Зайнятість і безробіття виступають головними індикаторами макроекономічної нестабільності.[9]

Робоча сила — сукупність фізичних та інтелектуальних здібностей, які має людина і які вона використовує в процесі праці (здатність до праці). Зайнятість — діяльність працездатного населення країни, спрямована