Впровадження нової техніки та технології у виробництво звільняє людину від важкої фізичної праці та скорочує кількість шкідливих чинників зовнішнього середовища, які несприятливо впливають на здоров'я людини. Правда на зміну їм приходять інші чинники, які негативно впливають на організм людини. Так, механізація й автоматизація трудових процесів, з одного боку, різко знижує фізичне навантаження робітника, а з іншого боку, підвищує його нервово-психічну напруженість, збільшуючи кількість життєвих і складних реакцій, що призводять до виникнення неврозів, нервово-психічних і серцево-судинних захворювань.

У процесі своєї трудової діяльності людина має конституційне право на охорону свого життя і здоров'я. Саме тому державна політика щодо охорони праці має виходити з конституційного права кожного громадянина на належні безпечні та здорові умови праці та пріоритету життя. В реалізації цієї політики значну роль має відігравати постійне поліпшення умов охорони праці. Разом з тим реформування власності, появи великої кількості малих підприємств, обмеження коштів на їх оснащення, незадовільний технологічний рівень діючих виробництв, втрати професійних навиків за період призового стану економіки у незначної кількості вивільненого працездатного населення є факторами, що можуть спричинити різке зростання рівня травматизму на виробництві та професійних захворювань.

Заходи щодо поліпшення умов охорони праці та їх ефективність оцінюється, в першу чергу, за наступними показниками соціальної ефективності:

• зменшення кількості виробничих травм, загальної і професійної захворюваності;

• вивільнення працюючих з важких і небезпечних робіт;

• скорочення чисельності працівників, що працюють в умовах, які не відповідають вимогам санітарно - гігієнічних норм;

• збільшення кількості машин, механізмів і виробничих приміщень, приведених у відповідність до вимог нормативних актів; зменшення коефіцієнтів частоти травматизму, професійної захворюваності та їх тяжкості;

• скорочення плинності через незадовільні умови праці.

Людина в процесі праці вступає у взаємодію з предметами праці, засобами виробництва, іншими людьми. Крім того, на неї впливають різні параметри виробничої обстановки, в якій відбувається праця - температура, вологість, шум, рух повітря , вібрація, інфразвук, дія електромагнітних полів та випромінювання різних типів. Від умов праці в великій мірі залежить здоров'я та працездатність людини, відношення до праці, результат праці. При поганих умовах створюються передумови для виникнення травм і професійних захворювань.[26]

Виробниче середовище - це сукупність факторів фізичної, хімічної, біологічної природи, що діють на людину разом із соціально-економічними факторами в процесі її трудової діяльності. Виробниче середовище і фактори трудового процесу, які ще називають психофізіологічними факторами, становлять в сукупності умови праці. В певних умовах виробничого середовища здійснюється трудовий процес.

Найважливішими шкідливими фізичними факторами є:

· підвищена запиленість повітря робочої зони, мікроклімат виробничих приміщень;

· підвищений рівень інфрачервоного випромінювання, підвищений рівень ультрафіолетового випромінювання;

· підвищений рівень вібрації, шуму, інфра - та ультразвуку, підвищений або занижений барометричний тиск;

· підвищений рівень іонізуючого випромінювання, підвищений рівень електромагнітного випромінювання в робочій зоні;

· підвищений рівень статичної електрики, небезпечний рівень напруги в електричному колі;

· підвищена чи знижена іонізація повітря, відсутність чи брак природного світла, недостача, чи великі перепади освітлення робочої зони;

· підвищена яскравість світла, знижена контрастність, пульсація світла.

Постійне використання комп'ютерної техніки характерне шкідливим впливом електромагнітного випромінювання (ЕМВ) від моніторів комп'ютера. Ступінь дії цього виду випромінювання на організм людини залежить від діапазону частот, інтенсивності, тривалості опромінення та його характеру (безперервне чи модульоване), розмірів опроміненої поверхні та особливостей організму. Біологічна дія ЕМВ низької частоти, що створюється монітором викликає функціональні порушення центральної нервової та серцево-судинної системи людини, а певні зміни в складі крові, особливо виражені при високій напруженості електромагнітного поля.

Під час роботи на ЕОМ на організм людини впливає цілий ряд факторів фізичної природи, та більшість з них знаходяться в межах норми, відповідно до діючих зараз нормативних документів. Дані вимірів шкідливого випромінювання моніторів наведено в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Аналіз небезпечних виробничих факторів

Шкідлива дія монітору на зір проявляється у вигляді різі в очах, печії, болю в очах, ломоти в надбрівній області, розпливчастості меж зображення об'єкту, викликаним тимчасовим порушенням світлочутливого апарату ока.

Ці явища часто супроводжуються головним болем, важкістю в голові, загальною втомою, сонливістю, млявістю. Для того щоб цьому запобігти необхідно дотримуватися правил при виборі приміщення, розташування робочих місць, виконувати гігієнічні та світлотехнічні рекомендації.

За рахунок дотримання діючих нормативних документів, для існуючих об'єктів шляхом встановлення таких фактичних значень факторів, які не суперечать нормативним можна досягти здорових та безпечних умов праці у виробничій сфері.

Метрологічні умови визначаються поєднанням температури повітря, швидкості руху повітря, його відносною вологістю, барометричним тиском, тепловим випромінюванням від нагрітих поверхонь. Трудова діяльність людини завжди проходить в визначених метрологічних умовах. Якщо праця здійснюється в приміщенні, то ці показники в сукупності (крім барометричного тиску) прийнято називати мікрокліматом приміщення. За визначенням, мікроклімат приміщення - це клімат внутрішнього середовища цих приміщень, який визначається діючими на організм людини сукупностями температури, вологості та швидкості руху повітря, а також температурою навколишніх поверхонь.

Метрологічні умови визначаються такими параметрами:

а) температурою повітря І, °С;

б) відносною вологістю ф, %;

с) швидкістю руху повітря на робочому місці V, м/с.

Всі види робіт в виробничих приміщеннях поділяють на з категорії по важкості робіт. Робота оператора ЕОМ відноситься до категорії робіт з затратами енергії до 150 ккал/год, це відповідає категорії - легка-1б.

Параметри іонного складу