Також Україні потрібна державна служба трудової міграції, основним завданням якої має бути скерування міждержавних і міжрегіональних міграційних процесів у вигідне русло прискорення економічного і суспільного розвитку нашої держави. Ця служба повинна координувати роботу всіх інших служб, фірм - посередників, агентств і організацій причетних до цих процесів, контролювати дотримання ними законодавства з цього питання. Впровадження в практику запропонованих заходів вплине позитивно на міграційні потоки України, сприятиме легалізації трудової міграції, які поліпшать стан регіональних ринків праці.

Висновки до третього розділу

Проблема використання трудових ресурсів Галицького району на сьогоднішньому етапі розвитку економіки є особливо актуальною. Вона повною мірою залежить від основного чинника - людини, котрій відводиться вирішальна роль як носієві багатства держави. Проведений аналіз використання трудових ресурсів, аналіз рівня безробіття в районі дозволили констатувати, що:

1. Головним чинником, який би сприяв вибору місця прикладання праці населення Галицького району мають стати регіональні і державні програми зайнятості, націлені на створення додаткових робочих місць, підтримку малого і середнього підприємництва, основи яких викладені в Законі України " Про державну підтримку малого підприємництва" та про "Зайнятість населення". Як зазначалося, зміни галузевої структури зайнятості в районі пов'язані з структурними перетвореннями економіки області і переходом до ринкових методів господарювання. Це зумовило зміни на регіональному ринку праці, які виражаються в вивільненні частини зайнятих з підприємств області, зростанні офіційного і прихованого безробіття, появи нових форм зайнятості. Отже, перехід до формування ефективної в господарському, соціальному і екологічному відношенні міжгалузевої структури виробництва, яка повинна відповідати світовим стандартам і потребам економіки, нарощення обсягів виробництва продукції, що має закінчений технологічний цикл, включаючи і аграрну сферу, розвиток підприємництва і туризму, на нашу думку, сприятиме розширенню ринку праці, підвищенню конкурентоспроможності робочої сили і збільшенню зайнятості населення не тільки в Галицькому районі, але й в Івано-Франківській області. Баланс співвідношення між зайнятістю і незайнятістю робочої сили на ринку праці можливий тільки через узгоджену соціальну, демографічну, екологічну і освітню політику.

2. Захист працюючого населення від безробіття повинен починатися не з моменту реєстрації у відповідних службах, а ще коли людина працює. Тому вирішення проблеми бачиться не тільки через розробку регіональної та районної Програм зайнятості, які б передбачали напрямки, які включають фінансові, організаційні і соціально-економічні заходи з попередження безробіття та створення належних умов для зайнятості населення, а й через їх реальне фінансування в повному обсязі.

3. Запобігти зростанню рівня безробіття в ряді галузей економіки можна шляхом створення галузевих програм перепідготовки кадрів, в яких би брали участь представники відповідних підприємств. Наступним кроком у вирішенні проблеми могло б бути переведення певної частини працівників підприємств, де існує вимушена неповна зайнятість, на добровільній основі через використання неповної погодинної зайнятості . Удосконалення структури служби зайнятості, її функцій і системи фінансування теж є одним з шляхів вирішення проблеми розвитку і ефективного використання трудових ресурсів в районі.

4. Захист працюючих від масового безробіття - це розв'язання проблеми бідності. Знаходження оптимальних шляхів фінансування допомоги по безробіттю і служби зайнятості, зокрема, потребують вирішення питання принципу цього фінансування. При вирішенні проблем зайнятості і соціального захисту від безробіття слід повніше використовувати інститути соціального партнерства. На Івано-Франківщині такі інститути ще недостатньо розвинуті, що робить проблему структурного дисбалансу ринку праці особливо гострою. Її вирішення бачиться в площині інституціонального будівництва, активізації всіх соціальних партнерів. В країнах, де розвинуті ринкові відносини саме такі інститути забезпечують стійкі, ефективні зв'язки між роботодавцями, освітніми закладами і населенням, і, відповідно швидку адаптацію трудової сфери до змін економіки.

5. Особливої уваги потребує проблема залучення до громадських робіт незайнятого населення, бо, виходячи з підсумків аналізу ринку праці було виявлено, що обсяг, особливо молодих людей, котрі залучаються до громадських робіт є недостатнім, а сам механізм їх залучення неефективний. Тому ефективне використання в цьому напрямку незайнятого населення могло б значно зменшити напругу на регіональному ринку праці, а грошова компенсація за виконану роботу сприяла б посиленню стимулів до праці. Громадські роботи могли б фінансуватися як роботодавцями, так і з бюджетів всіх рівнів.

6. Велику роль в стимулюванні мотивів до праці, а отже і покращення ситуації на регіональному ринку праці, могло б стати покращення роботи податкової служби в плані надання пільгового оподаткування в конкретних сферах економічної діяльності (наприклад, в тваринництві, в сфері туризму, зокрема сільського), що могло б мати стимулюючий ефект в підвищенні продуктивності праці економічно активного населення, зайнятого в цих сферах і в збільшенні наповнення товарною масою внутрішнього ринку району та області. Крім цього це сприяло б розвитку малого і середнього підприємництва, а, отже, створювалися додаткові і нові робочі місця, де б працювала незатребувана робоча сила, а зменшення фіскального тиску з боку держави загалом на трудові доходи працюючого населення, (це в основному заробітна плата) стали б основою зміцнення платоспроможності населення і підвищення його життєвого рівня.

Отже, створення ефективної законодавчої системи управління, забезпечення пріоритетності розвитку галузей, що задовольняють потреби споживача, відповідна податкова, амортизаційна, освітня, соціальна політика - все це скриті мотиваційні резерви, які могли б бути задіяні на регіональному рівні.

ВИСНОВКИ

На основі розглянутих теоретичних питань та аналізу практичних сторін безробіття можна зробити наступні висновки і пропозиції:

1. Безробіття - невід'ємна риса ринкової економіки - тимчасова незайнятість економічно активного населення. Причини даного явища різноманітні: структурні зсуви в