Недоліком цього показника, з одного боку, є те, що часткова зайнятість, а також не включення до нього тих, хто втратив надію на отримання роботи, знижує фактичний рівень. Це, зокрема, стосується сучасної України, де майже кожен другий робітник працює не повний робочий день, знаходиться у вимушеній відпустці, але офіційно не зареєстрований у службі зайнятості як безробітний. З іншого боку, приховування інформації про зайнятість у тіньовій економіці завищує показник рівня безробіття.

Вимірюється безробіття за допомогою показників 5 рівнів, які у сукупності дають всебічну характеристику ринку праці.

Співставляючи всі рівні безробіття між собою можна прийти до висновків відносно дефіциту попиту на робочу силу, розширеного рівня безробіття з урахуванням тих, хто шукає роботу і тих, хто так і не знайшов її, стандартного рівня безробіття - виключно по тих, хто активно шукає роботу, а також характеру безробіття - стійке, нестійке.

Всі коефіцієнти розраховуються у повному віковому діапазоні (від 15 до 70 років) і дозволяють співставляти пропозицію робочої сили з її попитом на ринку праці. Але, в залежності від мети аналізу, осіб можна групувати у різні вікові групи і розраховувати не загальні, а групові коефіцієнти, наприклад, по основній групі осіб працездатного віку, по молоді (випускники шкіл, технікумів, вузів, молоді спеціалісти), по особах передпенсійного і пенсійного віку тощо.[9]

де Чпр - кількість прийнятих на роботу протягом даного періоду,

Чпр - кількість зайнятих (середня за період).

Коефіцієнт еластичності працевлаштованих безробітних по числу вакансій розраховується як відношення темпів зміни чисельності працевлаштованих безробітних до темпів зміни вакансій робочих місць. Показники потоків руху робочої сили. Рівень найму:

Рівень звільнення:

де Чзв - кількість звільнених з роботи за всіма причинами протягом даного періоду.

Рівень чистого відпливу (звільнень):

У вивченні явища і проблем безробіття велика увага приділяється аналізу його видів, критеріями вирізнення видів безробіття є причини його виникнення та тривалість.

Економісти відрізняють головним чином три види безробіття: фрикційне, структурне і циклічне (рис.1.4).

Рисунок 1.4- Основні види безробіття

Оскільки одним із принципів соціально орієнтованої ринкової економіки є свобода вибору працівниками роду діяльності й місця роботи, то в кожний певний момент частина працівників знаходяться в стані зміни роботи: вони або добровільно міняють роботу на таку, яка краще їм підходить, або вперше обирають роботу, зважуючи це важливе рішення, або підшукують роботу в зв'язку з закінченням терміну контракту на попередній роботі тощо. Частина з них працевлаштовується, в цей час інші тимчасово залишають роботу, але в цілому цей вид безробіття залишається. Він називається фрикційним, тому що відображає "неповороткість" ринку праці у зведенні вакантних робочих місць і здобувачів роботи. Оскільки ініціатива звільнення в цьому випадку іде від працівників, фрикційне безробіття вважається неминучим і певною мірою бажаним, оскільки більшість працівників шукають і знаходять вище оплачувану і продуктивнішу роботу, що і підвищує їхній добробут, і збільшує користь для суспільства.

Фрикційне (добровільне) безробіття породжується постійним переміщенням населення із одного регіону (міста, селища) в другий, зміною професії, етапів життя (навчання, робота, народження дитини і догляд за нею, тощо). Безробіття, яке виникає по цим мотивам, розглядається як добровільне, оскільки люди за власним бажанням змінюють місце проживання, роботу, професію, приймають рішення навчатися або мати дитину. Фрикційне безробіття існує завжди, воно неминуче. Головна її ознака – низька тривалість. Істотною рисою такого безробіття є також те, що люди, які шукають роботу, володіють необхідною кваліфікацією, професійною підготовкою і навичками. На їх здатності існує попит з боку фірм.[12]

Добровільна відмова від роботи не вичерпується лише фрикційним безробіттям. Добровільне безробіття виникає коли людина не хоче працювати за низьку заробітну плату. Крім того, в будь-якому суспільстві є певний відсоток людей, які взагалі не хочуть працювати (в західних країнах їх доля доходить до 15%). В цю категорію входять достатньо багаті люди, які можуть дозволити собі не працювати, оскільки не потребують прибутків від праці. Зрештою, в категорію добровільних безробітних нерідко попадають люди з низькою кваліфікацією, які не можуть розраховувати на високі заробітки, а також робітники тих країн, де податки настільки високі, що трудові доходи не приносять відчутного чистого прибутку.

Фрикційне безробіття поділяється на інституціональне і сезонне:

о

й

а) інституціональне безробіття як частина фрикційного, пов'язане з тим, що іноді надмірні соціальні виплати, запровадження гарантованого мінімуму оплати праці, недосконалість податкової системи призводять до того, що певна частина працездатного населення не поспішає працевлаштовуватись, збільшуючи тим самим загальну кількість безробітних;

б) сезонне безробіття як частина фрикційного, виникає в результаті се-зонних коливань попиту і пропозиції на ринку праці. Збільшення попиту на працю викликає сезонні зміни в рівні виробництва і зайнятості, а також часто асоціюється з кліматичними коливаннями, будівництвом, туристич-ними сезонами. Рівень пропозиції праці може змінюватись у зв'язку з "при-пливом" випускників шкіл і ВНЗ у літні місяці, що безпосередньо викликає збільшення безробіття.[9]

Оскільки з часом структура споживчого попиту змінюється, відповідно змінюється і попит на працівників. Певні професії і навіть види робіт застарівають і не знаходять попиту на ринку праці. Представники цих професій часто поповнюють лави безробітних. Це відбувається тому, що люди, як правило, повільніше, ніж робочі місця, реагують на технологічні зміни (хоча б тому, що оновлення робочих місць відбувається швидко, а для підготовки спеціаліста потрібно декілька років). В результаті структура пропозиції праці не відповідає структурі попиту. Безробіття, що виникає внаслідок такої невідповідності, називається структурним. До цього виду належить також безробіття, пов'язане з територіальною відірваністю