і 82,7%в 98 р.) і низький ступінь використання позикових засобів. На малюнку 6 показані зміни об'ємів короткострокових зобов'язань і власного капіталу підприємства за звітний період.
3.4 Аналіз фінансової стійкості підприємства
Однієї з основних задач аналізу фінансово-економічного стану є дослідження показників, що характеризують фінансову стійкість підприємства. Фінансова стійкість підприємства є певним ступенем забезпечення запасів і витрат власними й позиковими джерелами їхнього формування, співвідношенням об'ємів власних і позикових засобів і характеризується системою абсолютних і відносних показників.
3.4.1 Абсолютні показники фінансової стійкості
У ході виробничої діяльності на підприємстві йде постійне формування (поповнення) запасів товарно-матеріальних цінностей. Для цього використовуються як власні оборотні кошти, так і позикові (довгострокові й короткострокові кредити й позики). Аналізуючи відповідності або невідповідність (надлишок або недолік) засобів для формування запасів і витрат, визначають абсолютні показники фінансової стійкості.
1. Наявність власних оборотних коштів.
Визначається як різниця величини джерел власних засобів і величини основних засобів і вкладень (внеоборотных активів):
Еc = Иc - F,
Де Еc – наявність власних оборотних коштів;
Иc – джерела власних засобів (підсумок роздягнуло “Капітал і резерви”)
F – основні засоби й вкладення ( підсумок роздягнула “Внеоборотные активи”.)
2. Наявність власних оборотних коштів і довгострокових позикових джерел для формування запасів і витрат.
Визначається як сума власних оборотних коштів і довгострокових кредитів і позик:
Ет = Ес + Кт = (Ис + Кт) - F,
Де Ет- наявність власних оборотних коштів і довгострокових позикових джерел для формування запасів і витрат;
Кт- довгострокові кредити й позикові засоби (підсумок разд. “Довгострокові пасиви”).
3. Загальна величина основних джерел засобів для формування запасів і витрат.
Розраховується як сума власних оборотних коштів, довгострокових і короткострокових кредитів і позик:
Е = Ет + Кt = (Ис + Кт + Кt) – F.
Де Е- загальна величина основних джерел засобів для формування запасів і витрат ;
Кt- короткострокові кредити й позики (підсумок разд. Балансу “Довгострокові пасиви”).
На підставі цих трьох показників, що характеризують наявність джерел, які формують запаси й витрати для виробничої діяльності, расчитываются величини, що дають оцінку розміру (достатності) джерел для покриття запасів і витрат:
1. Надлишок (+) або недолік (-) власних оборотних коштів:
± Ес = Ес – Z,
2. Надлишок (+) або недолік (-) власних оборотних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат:
±Ет = Ет – Z = ( Ес + Кт ) -Z
3. Надлишок (+) або недолік (-) загальної величини основних джерел для формування запасів і витрат:
±Е? = Е? - Z = ( Еc + Кт + Кt ) - Z .
Показники забезпеченості запасів і витрат джерелами їхнього формування (±Ес; ±Ет ;±Е? ) є базою для класифікації фінансового становища підприємства по ступені стійкості.
При визначенні типу фінансової стійкості використовується тривимірний (трикомпонентний) показник:
Де X1 =±Ес; X2=±Ет; X3=±Е?.
Функція S(x) визначається в такий спосіб:
Виділяються чотири основних типи фінансової стійкості підприємства (табл. 8 )
Таблиця 8
Типи фінансової стійкості підприємства
Типи фінансової стійкості | Тривимірний показник | Використовувані джерела покриття витрат | Коротка характеристика
1. Абсолютна фінансова стійкість |
S = (1,1,1) | Власні оборотні кошти | Висока платоспроможність; підприємство не залежить від кредиторів
2. Нормальна фінансова стійкість |
S = ( 0,1,1) | Власні оборотні кошти плюс довгострокові кредити | Нормальна платоспроможність;
Ефективне використання позикових засобів;
висока прибутковість виробничої діяльності
3. Нестійкий фінансовий стан |
S =(0,0,1) | Власні оборотні кошти плюс довгострокові й короткострокові кредити й позики | Порушення платоспроможності;
Необхідність залучення додаткових джерел;
Можливість поліпшення ситуації
4. Кризовий фінансовий стан |
S=(0,0,0) | _ | Неплатоспроможність підприємства;
Грань банкрутства
.
Аналізуючи й оцінюючи фінансову стійкість підприємства (табл. 9), можна сказати, що воно перебуває в нестійкому фінансовому стані, причому це положення фіксується як на початок, так і на кінець періоду. Такий висновок зроблений на підставі наступних висновків:
·
Запаси й витрати повністю покриваються тільки за допомогою суми власних оборотних коштів довгострокових і короткострокових позик, причому ця сума росте дуже інтенсивно (темп росту 215%).Це в який те мері говорить про можливість стабілізації ситуації.
·
Але, з іншого боку, темп росту загальної величини основних джерел формування запасів і витрат відстає від темпів росту величини запасів і витрат (215,2< 284,9).
·
Головною причиною нестійкого фінансового стану є недолік власних оборотних коштів. Це пояснюється занадто великою часткою внеоборотных активів у загальній сумі активів підприємства. Отже, незважаючи на дуже високий зміст власних засобів у сумі пасиву (91,9% в 97 р. И 82,7% в 78 р.), ці засоби майже повністю йдуть на формування внеоборотных активів. Тобто причина недоліку власних засобів для формування запасів і витрат криється в активі балансу.(актив на 78% складається із внеоборотных засобів)
·
Позитивно можна оцінювати як ріст власних оборотних коштів на 58,2%(за рахунок зменшення внеоборотных активів, у результаті продажу частини невиробничих фондів), так і збільшення короткострокових позик і кредитів в основному за рахунок авансів отриманих. У такий спосіб підприємство намагається компенсувати недолік власних оборотних коштів за рахунок збільшення кредиторської заборгованості.
·
Ще одним негативним моментом є занадто сильний ріст величини запасів і витрат: темп росту 284,9% необґрунтований збільшенням виробництва (виторг від реалізації продукції виросла тільки на 40%) Відволікання засобів у зайві запаси - одна з основних причин нестійкого фінансового становища. Причини їхнього утворення вивчаються при внутрішньому аналізі виробничих запасів, виробничих витрат і готової продукції. Основні причини зайвих виробничих запасів можна об'єднати в три основні групи: нереальність планових розрахунків; відхилення фактичного надходження від розрахункового; відхилення фактичної витрати від розрахункового. На мал.7 показані зміни відносних об'ємів власних оборотних коштів, запасів
