Грошова база | 7,1 | 144,6 | 8,6 | 121,9 | 12,0 | 139,3 | 16,8 | 140,0 | 23,0 | 137,0

Агрегат М0 | 6,1 | 151,7 | 7,1 | 116,7 | 9,6 | 133,9 | 12,8 | 134,0 | 19,5 | 152,3

Агрегат М1 | 9,0 | 143,3 | 10,3 | 114,1 | 14,1 | 136,4 | 20,7 | 147,0 | 29,8 | 144,0

Агрегат М2 | 12,4 | 137,9 | 15,4 | 124,0 | 21,7 | 140,7 | 31,4 | 145,0 | 45,0 | 143,0

Агрегат М3 | 12,5 | 133,9 | 15,7 | 125,3 | 22,1 | 140,4 | 32,1 | 145,0 | 45,5 | 142,0

У тому числі
готівка

– сума
|

6,1
|

151,7
|

7,1
|

116,7
|

9,6
|

133,9
|

12,8
|

134,0
|

19,5
|

152,3

– питома вага, % | 48,9 | 113,4 | 45,5 | 93,0 | 43,4 | 95,3 | 40,0 | 92,3 | 42,8 | 107,0

Джерело: Бюлетень НБУ. — 2001. — № 12. — С. 66, 68.

Значний інтерес становить структура грошової маси та її динаміка за п’ять років. Привертає до себе увагу надто високе (151,7%) зростання в 1997 р. агрегату М0, внаслідок чого готівки в загальній масі грошей (за агрегатом М3) було майже 49%, що негативно характеризує структуру грошової маси і стан грошового обороту. Разом з тим ця тенденція спричинила скорочення рівня грошово-кредитного мультиплікатора, через що в 1997 р. агрегати М2 і М3 зростали значно повільніше, ніж грошова база, що мало певні антиінфляційні наслідки. У 1998 та 1999 рр. структура грошової маси дещо поліпшилася: почала знижуватися питома вага готівки в агрегаті М3, а збільшення грошової бази відбувалося повільніше, ніж зростання М3, що свідчить про поступове посилення ролі комерційних банків у формуванні грошової маси та в управлінні грошовим оборотом. Проте ця позитивна тенденція розвивається дуже повільно і питома вага готівки в загальній грошовій масі все ще залишається надмірно високою — 42,8% на початок 2002 р.