США відповідно почали використову-вати у просуванні своїх товарів напис "Зроблено в Америці" і зображення зоряно-смугастого прапора. Наприклад, компанія Black & Decker нещодавно почала позначати свої інструменти символом у вигляді прапора. А текстильна промисловість розпочала широку рекламну кампанію "З гордістю за Сполучені Штати Америки", закликаючи споживачів купувати товари з позначкою "Зроблене в США". 1991 року багато ком-паній використали патріотичні заклики, щоб висловити свою підтримку американсь-ким військам у Перській затоці і використати вибух національної гордості та патріоти-зму для реалізації власних інтересів.
Ставлення людей до природи. Світ природи теж має різне значення для окремих людей. Одні відчувають владу природи над собою, другі прагнуть жити в гармонії з нею, а треті — намагаються нею керувати. Надто довго людство ставилося до природи за принципом "ми не можемо чекати милості від природи, ми повинні взяти у неї все, що нам потрібне". Крім того, побутувало переконання, що природні ресурси — невичерпні. Проте, останнім часом люди усвідомили, що природні ресурси обмежені, а екологічна рівновага дуже вразлива, а значить — людина може зашкодити природ-ному середовищу чи знищити його.
Любов до природи знайшла вираження у зростанні популярності таких видів до-звілля, як відпочинок у туристичних таборах, піші прогулянки, рибальство тощо. Компанії відреагували на це збільшенням випуску туристичного спорядження, засобів для відлякування комах та інших товарів для відпочинку на природі. Туристичні агентства пропонують нові маршрути мандрівок у найвіддаленіші куточки дикої при-роди, а роздрібна торгівля — відповідне спорядження та одяг. Компанії-виробники продуктів харчування виявили нову зростаючу цільову аудиторію прихильників здоро-вого харчування, які хочуть мати екологічно чисті продукти, наприклад хліб з грубого борошна, морозиво без штучних добавок тощо. Для реклами та оформлення цих това-рів часто використовуються красиві пейзажі.
Ставлення людей до Всесвіту. Люди відрізняються й своїми поглядами на похо-дження Всесвіту і на своє місце у ньому. Хоча більшість американців вірять в Бога, релігійність та відвідуваність церков останнім часом ідуть на спад. Відмовляючись від віри в Бога, люди прагнуть отримати всі блага у земному житті. У 80-ті роки ознакою успіху вважалася вдала кар'єра і високий рівень достатку.
Проте деякі футурологи відзначають відродження інтересу до релігії та спіритуалізму; можливо, причиною тому стали пошуки сенсу існування та спроби усвідомити своє при-значення у цьому світі. Американці поступово відходять від вульгарного матеріалізму та філософії "виживає найсильніший"; вони прагнуть вищих цінностей — сім'ї, суспільст-ва, Землі, віри — і навчилися відрізняти добро від зла. Один з експертів вважає, що "духовність усередині нас", і ця думка збігається з маркетинговими стратегіями багатьох компаній: "У рекламній кампанії IBM "Рішення для маленької планети" використовую-ться релігійні мотиви. В другій рекламі ми бачимо католицьких священників-користу-вачів програмного забезпечення OS/2 та Internet. В третій — буддистським монахам під час медитації являється програма Lotus Notes. У рекламному ролику Gatorade Майкл Джордан зустрічає в горах Тибету східного мудреця, який повідомляє спортсменові істи-ну: "Життя — це спорт. Пий його повною чашею". Nissan у своїй рекламі використовує схожий мотив: "Життя — це мандрівка. Насолоджуйся їздою" [25].
Взаємодія з маркетинговим середовищем
Багато компаній розглядають маркетингове середовище як "неконтрольований" чинник, до якого можна пристосуватися. Вони сприймають маркетингове середовище пасивно і не роблять спроб змінити його. Вони аналізують сили, що діють в цьому се-редовищі, та розробляють стратегії, які допомагають компанії уникнути загроз середо-вища і скористатися його сприятливими можливостями.
Інші компанії керують маркетинговим середовищем [26]. Замість того, щоб просто спо-стерігати і пристосовуватися до поточних змін, вони вдаються до активних дій, щоб впли-нути на свої цільові аудиторії і чинники, що визначають маркетингове середовище. Такі компанії організують лобіювання своїх інтересів при розробці і прийнятті законів, прово-дять спеціальні заходи для преси, шоб отримати позитивні відгуки у ЗМІ. Вони організу-ють інформаційні та пропагандистські кампанії (націлені на повідомлення фактів, а не на збут товарів) з метою формування громадської думки. Вони порушують судові справи та подають скарги на регулятивні органи, добиваючись рівних прав для всіх конкурентів. Во-ни укладають угоди, які дають їм можливість краще керувати своїми каналами збуту.
Деякі інші компанії знаходять шляхи подолання труднощів, пов'язаних із, на дум-ку декого, неконтрольованим маркетинговим середовищем. Наведемо один приклад.
Авіакомпанія Cathay Pacific Airlines ... виявила, що багато туристів уникають відвідува-ти Гонконг через затримки, пов'язані з оформленням документів при виїзді. Керівництво : Cathay Pacific вирішило розв'язати цю істотну для багатьох проблему і звернулося до ад-міністрації Гонконгу з пропозицією вжити заходів щодо усунення тяганини з документа-ми. Після тривалих переговорів авіакомпанія погодилася щорічно виділяти субсидію на додатковий штат чиновників для оформлення виїзних документів, але з однією умовою: чиновники повинні позачергово обслуговувати рейси Cathay Pacific Airlines. Скорочення терміну очікування підвищило споживчу цінність послуг Cathay Pacific Airlines і тим са-мим посилило конкурентну перевагу компанії [27].
Менеджери з маркетингу не завжди можуть тримати під контролем чинники, що ви-значають маркетингове середовище. Зазвичай, їм доводиться лише уважно спостерігати за середовищем та оперативно реагувати на його зміни. Наприклад, жодній компанії не під силу завадити міграції населення, глобальним змінам в економіці, появі нових культурних тенденцій. Але за наявності найменших можливостей фахівці-маркетологи повинні займа-ти активну, а не пасивну позицію щодо маркетингового середовища.