Предмет і метод внутрішньофірмового планування

Планування є початком будь-якої цілеспрямованої економічної діяльності людини як колективної, або корпоративної, в процесі виробництва і споживання матеріальних благ, так і особистої, або індивідуальної, в ході ведення свого домашнього господарства і власного бізнесу.

Внутрішньофірмове планування є важливішою складовою частиною сучасної економічної науки, яка досліджує проблеми ефективного використання обмежених виробничих ресурсів або управління ними з метою досягнення максимального задоволення матеріальних потреб людини 10. С.18.

Внутрішньофірмове планування – це взаємозв’язана наукова і практична діяльність людей, предметом вивчення якої виступає система вільних ринкових відносин між працею і капіталом в ході виробництва, розподілу і споживання матеріальних і духовних цінностей. Ринкове планування внутрішньофірмової, або виробничої, діяльності вивчає закони, принципи, положення і методи науково обґрунтованого вибору і раціонального використання економічних ресурсів на різних підприємствах, фірмах і організаціях. Сучасне внутрішньогосподарське планування заключається у визначенні майбутнього бажаного стану всього підприємства, окремих виробничих систем, економічних показників або інших кінцевих результатів і тих рішень, які необхідно здійснити, щоб вивести об’єкт або фірму із даного стану в новий або плановий. Механізм внутрішньофірмового планування ґрунтується на взаємодії процесів мікроекономічного дослідження теперішнього стану підприємства і моделювання прогнозного рівня його розвитку в майбутньому.

Механізм планування - це сукупність засобів, за допомогою яких приймаються планові рішення та забезпечується їх реалізація. Механізм планування розкриває внутрішню модель процесу вироблення мети і завдань функціонування підприємства та формування його функцій.

Процес планування звичайно включає декілька стадій, або етапів. У європейському бізнесі прийнято виділяти чотири основних етапи планування:

розробка загальних цілей;

визначення конкретних завдань;

вибір основних шляхів їх досягнення;

контроль за їх виконанням 18. С. 120.

Планування завжди спирається на фактичні, нормативні дані даного або минулого періоду, але прагне встановити і контролювати процес розвитку підприємства в майбутньому і теперішньому часі.

У сучасному вітчизняному виробництві планування внутрішньогосподарської діяльності підприємств є основою таких важливіших функцій менеджменту, як встановлення цілей, організація, облік, контроль, регулювання і стимулювання. Основними об’єктами вивчення в курсі внутрішньофірмового планування виступають усі існуючі в нашій країні господарські суб’єкти, комерційні організації і юридичні особи, головною метою яких є одержання прибутку від своєї виробничої діяльності. У кожному з них існують не тільки спільний предмет і єдина методологія планування, але і застосовується власна система планово-економічних показників і методика їх розробки.

Методологія внутрішньофірмового ринкового планування охоплює сукупність теоретичних висновків, загальних закономірностей, наукових принципів, економічних положень, сучасних вимог ринку і визнаних передовою практикою методів розробки планів.

Методика планування характеризує склад методів, способів і прийомів обґрунтування конкретних планових показників, а також зміст, форму, структуру розробки внутрішньофірмового плану.

Технологія планування реґламентує загальновизнаний порядок, встановлені терміни, необхідний зміст, послідовність складання різних розділів плану і обґрунтування його показників, а також регулює механізм взаємодії виробничих підрозділів, функціональних органів і планових служб у сумісній діяльності.

Основними етапами процесу планування є:

визначення мети планування;

аналіз проблеми;

пошук альтернатив;

прогнозування;

оцінка;

прийняття планового рішення.

Визначення мети планування є вирішальним фактором при виборі форм і методів планування, критеріїв оцінки планових рішень та контролю за ходом їх реалізації.

При аналізі проблеми визначається вихідна позиція на момент складання плану і формується кінцева (бажана) ситуація.

На етапі пошуку альтернатив з переліку можливих шляхів вирішення проблемної ситуації вибирається найреальніший.

Після цього формується уявлення про розвиток планової ситуації, здійснюються відповідні розрахунки для вибору альтернативного сценарію, оформляється єдине планове рішення.

Загальним, або підсумковим, предметом будь-якої планової діяльності на підприємствах усіх форм власності є план – складна соціально-економічна модель стану підприємства та його підрозділів в майбутньому (комплексний план, техпромфінплан, бізнес-план, стратегічний план). У ринковій економіці конкретним предметом закінченої планової діяльності є різноманітні підсистеми планів, які містять показники таких основних сфер, як маркетинг, проектування, закупки, виробництво, праця, продаж, фінанси і т.д. Кінцевим результатом планування є очікуваний економічний ефект.

При вивченні економічної поведінки виробників і споживачів знайшли своє застосування два взаємозв’язаних методи наукових досліджень. Перший називається індуктивним і передбачає створення економічних теорій і принципів на підставі збору і аналізу фактів. Другий – дедуктивний, або гіпотетичний, означає формування нових економічних принципів, положень, починаючи з теорії, яка потім за допомогою фактів підтверджується або відкидається. Індуктивний метод вивчення економічних процесів іде від фактів до теорії, від часткового явища до загального положення, Дедуктивний, навпаки, іде від загального до часткового, від теорії до фактів. У ринковому плануванні дедукція та індукція не протилежні, а взаємодоповнюючі методи економічних досліджень. Отже, сучасна економічна теорія і наукові методи дослідження, перш за все аналіз і синтез, дедукція та індукція, є фундаментом внутрішньофірмового планування