Поняття менеджменту, його зміст і загальна термінологія. Рівні менеджменту.

Однією з найголовніших складових успіху економічно розвинутих країн (США, Японія, Німеччина, Великобританія, Франція, Канада, Швеція, та ін.) є використання менеджменту, тобто науково обгрунтованої та якісно побудованої системи управління організацією. Менеджмент виступає як результативний засіб формування ринкових стратегій, залучення інвестицій, здійснення нововведень, оптимізації співвідношення попиту та пропозиції тощо.

У процесі ринкових перетворень в Україні в усіх сферах виробничо-господарської діяльності почали використовувати термін “менеджмент”. Широкої популярності набули професії менеджерів-адміністраторів, продажу, маркетингу, реклами, тощо. У різноманітних закладах освіти активно йде підготовка фахівців кваліфікації менеджера.

Категорії “управління” і “менеджмент”

Хоча поняття “менеджмент” і “управління” часто утотожнюють і вживають, як синоніми, необхідно відмітити різницю між цими поняттями.

Рис. 1.1. Співвідношення між поняттями “управління” і “менеджмент”

Управління - це цілеспрямована дія на об’єкт з метою змінити його стан або поведінку у зв’язку з зміною обставин. Управляти можна технічними системами, комп’ютерними мережами, космічним кораблем, автомобілем, а також людьми.

Менеджмент – є різновидом управління, який стосується управління людьми.

Існує понад п’ятдесят визначень поняття “менеджмент” [1].

Приведемо найбільш ємні і смислові.

1. Менеджмент – (анг.manage – управляти) – вид діяльності, спрямованої на досягнення певних передбачених цілей виробничо-господарською організацією (підприємством), яка функціонує в ринкових умовах, шляхом раціонального використання її матеріальних, трудових і фінансових ресурсів [2].

2. Менеджмент – цілеспрямований вплив на колектив працівників або окремих виконавців з метою виконання поставлених завдань та досягнення визначених цілей [1].

3. Менеджмент – це процес роботи з людьми і через людей з іншими ресурсами організації для досягнення організаційних цілей [4].

Американські підручники здебільшого подають наступне визначення:

Менеджмент – це процес оптимізації людських, матеріальних і фінансових ресурсів для досягнення організаційних цілей [3].

Отже, Менеджмент – це діяльність спрямована на оптимальне використання людських та інших ресурсів для досягнення визначених цілей організації.

Досягнення мети організації в ринкових умовах можливе тільки за тісної взаємодії виробничої функції з функціями маркетингу та фінансів, а також іншими допоміжними функціями.

Рис. 1.2. Взаємозв’язок трьох основних функцій

За напрямами реалізації функцій менеджмент поділяють на такі види:

- виробничий менеджмент – управлінський процес, спрямований на формування комплексної системи виробництва на засадах оптимального використання ресурсів з метою забезпеченння необхідного рівня прибутковості;

- фінансовий менеджмент – управлінський процес, спрямований на формування системи залучення, ефективного розподілу та використання фінансових ресурсів організації;

- маркетинг – управлінський процес, спрямований на задоволення потреб споживачів шляхом створення пропозиції товарів та послуг, які мають матеріальну і споживчу цінність.

Організація – група людей, діяльність яких свідомо координується з метою досягнення загальної цілі або цілей [4].

Організація – це група людей з усвідомленими загальними цілями.

Організація як система

Усі організації є системами.

Система - сукупність взаємопов’язаних та взаємодіючих елементів, яка має на меті досягнення певних цілей та грунтується на принципах самоорганізації, синергії і розвитку.

Існує два основних типи систем: відкриті і закриті. Закриті системи мають фіксовані жорсткі умови і не залежать від навколишнього середовища, відкриті – взаємодіють з зовнішнім середовищем.

На сучасному етапі всі організації розглядають, як відкриті системи, тобто системи внутрішні елементи яких взаємодіють не лише між собою, а й з зовнішнім середовищем.

Відкрита система має вхід та вихід. Входом для організації, як системи, є всі види ресурсів (людські, матеріальні, фінансові, інформаційні та інші), виходом – продукція, послуги, інформація, певний результат (прибуток, освоєння ринку тощо).

Організація складається з керуючої та керованої підсистем, щодо яких частіше вживають термін “система”.

Рис.1.3. Процес функціонування організації як відкритої системи

У процесі функціонування утворюється ефект синергії (зростання сукупної ефективності управлінської діяльності внаслідок поєднання керуючої та керованих систем). Синергія створює умови, за яких загальний ефект перевищує суму показників окремих підсистем організації, які діють незалежно.

Суб’єкт управління в організації - особа або група осіб, які ставлять цілі перед об’єктом управління, деталізують їх у формі завдань, доводять до об’єкта управління і контролюють їх виконання.

Об’єкт управління – сукупність ресурсів організації.

Рис. 1.4. Взаємовідносини у процесі управління організацією