б) поведінка кожного індивідуума, що визначається його власною структурою;
в) ріст, що являє собою такий важливий і специфічний аспект поведінки, який підлягає виділенню в спеціальну категорію;
г) інформація і зв'язок, з огляду на їхнє особливе зна-чення, виділяються як окрема категорія з усього комплексу взаємин.
Встановивши елементи і категорії кожної системи, Боулдінг виділяє далі вісім ієрархічних рівнів систем [288].
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
Такі в трактуванні Боулдінга основні положення загальної теорії систем, що свідчать про плідне прагнення перебороти обмежений емпіризм, неспроможність якого стала в наші дні очевидною у всіх галузях знань.
Незаперечним є також методологічне значення системного підходу, який можна розглядати як конкретизацію діалектичного принципу взаємозалежності і взаємодії явища. Таким чином загальна теорія систем ставить важливі проблеми організації і управління в тому широкому плані, в якому цей термін ро-зуміється в кібернетиці. Виправданість такого розширення понять не потребує спеціальних доказів, оскільки на цій основі були вже отримані видатні теоретичні і практичні результати Науково-технічна революція веде до автоматизації не тільки виробничих процесів, а й процесів організації і управління.
Таким чином, нові школи і напрямки, втім, як і попередні в американській теорії наукового управління, все ще перебувають у процесі пошуків дійсного предмета і методу дослідження тієї науки, що створюється і стимулюється потребами суспільної практики, яка постійно і неухильно ускладнюється.