Реферат
Реферат
Сутність, цілі, критерії та ознаки сегментування промислового ринку
Сегментування промислового ринку:*
це виокремлення певної кількості покупців, що мають аналогічну реакцію на комплекс маркетингових засобів підприємства,тобто однаково сприймають параметри промислового товару, йогоціну, місце збуту та маркетингові комунікації;*
це формування груп споживачів за певними ознаками.
Сегмент — це об'єднана, заздалегідь виявлена кількість споріднених покупців за певними ознаками.
Промисловий ринок потребує сегментування за таких умов:
•
зменшення обсягів збуту конкретної промислової продукції
або промислових послуг;
•
значного спаду потенційного (прогнозованого) попиту на
відповідний промисловий товар;
•
значного підвищення рівня конкуренції;31* суттєвої відмінності щодо вимог споживачів до конкретного
товару промислового призначення.
Сегментування ринку можна вважати також методом пошуку підприємством власних секторів ринку та визначення об'єктів (споживачів), на які спрямована маркетингова діяльність підпри-ємства, і управлінським процесом, що сприяє прийняттю обгрун-тованих рішень щодо вибору цільових ринків та розробки відпо-відної кількості маркетинг-мікс.
Мета сегментування промислового ринку:
•
забезпечення та підвищення ефективності виробничо-збуто-вої та комерційної діяльності підприємства за рахунок під-тримування на бажаному рівні чи збільшення обсягів вироб-ництва;
•
адресне (цільове) задоволення потреб споживачів у промислових товарах та намагання підтримувати господарські зв'язки з ними;*
зниження рівня конкуренції на відповідному ринку.
Необхідно розрізняти критерії та ознаки сегментування ринку.
Критерій сегментування — показник того, чи правильно фірма обрала той чи інший ринок для діяльності.
Ознака сегментування — показник способу виокремлення од-ного сегменту на ринку.
ПЕРЕВАГИ, НЕДОЛІКИ І РІВНІ РИНКОВОГО СЕГМЕНТУВАННЯ
До переваг ринкового сегментування належить можливість:
•
планувати виробництво і збут товарів, які реально відпові-дають конкретному попиту;
•
концентрувати ресурси підприємства на найперспективніших цільових ринках (сегментах);
•
здійснювати маркетингові заходи там і тоді, де і коли ринок їх сприйматиме найкраще;
•
ефективніше добирати засоби комунікації, які реально уз-годжуються з ільовим ринком;
•
оптимізувати витрати на маркетингову діяльність, не знижуючи її ефективність;*
знизити, а іноді й мінімізувати рівень конкуренції.
Поряд з перевагами ринковому сегментуванню притаманні ок-ремі недоліки:
•
значні витрати, пов'язані насамперед з поглибленим дослід-
женням ринку споживачів, товару та конкурентів, а також із багатоваріантністю маркетингових програм для окремих сегментів;
•
небезпека втратити частину ринку через втрату окремих сег-ментів, які мають меншу комерційну привабливість для підприємства.
З огляду на викладене сегментування промислового ринку (як і споживчого) починають з визначення необхідності й можливості його здійснення. При виході на ринок фірма може використати кілька способів охоплення ринку, що передбачає орієнтацію:
•
на весь ринок;
•
на купівельну спроможність;
•
на один чи кілька сегментів ринку.
Маркетологи розрізняють три рівні сегментування (стратегії охоплення) ринку (рис. 3.2):
масовий маркетинг — виробництво, розподіл і стимулю-вання одного товару для всіх, тобто звернення до споживачів на ринку з єдиним комплексом маркетингу;
диференційований маркетинг — розробка окремого варі-анта комплексу маркетингу для кожного сегмента;
