У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Реферат

Реферат

Сутність якості промислової продукції і фактори, що впливають на неї

У міру того, як підвищувалися суспільні потреби та збіль-шувалися можливості виробництва щодо їх задоволення, розви-валась і змінювалась сутність якості. Наприклад, Аристотель (III ст. до н. є.) поняття якості тлумачив як відмінність між пред-метами, диференціацію за ознакою "добрий — поганий". Г. Гегель (XIX ст.) розумів якість так: дещо перестає бути тим, чим воно є, коли втрачає якість. Відомий японський вчений К. Ісікава (1950 р.) розглядав якість як те, що реально задовольняє потреби спожи-вачів [33, с. 170]. У сучасних умовах якість продукції і послуг єодним з найважливіших чинників успішної діяльності підприєм-ства чи організації.

Якість:

це сукупність властивостей продукції чи послуг, які даютьїм можливість задовольняти зумовлені або передбачува-ні потреби (Міжнародна організація зі стандартизаціїІЗО 8402-86);

це систематичний показник, який відображає сукупний прояв багатьох факторів — від динаміки і рівня розвитку на-іональної економіки до вміння організувати процес форму-
вання якості в межах будь-якої господарської одиниці і
управляти ним;

це сукупність властивостей продукції, які зумовлюють рі-
вень її здатності задовольняти певні потреби в конкретних
умовах експлуатації.

Якість є важливою ринковою характеристикою товару, особли-во коли йдеться про ТВП, які значною мірою впливають на якість споживчих товарів.

У 60—70-ті роки XX ст. вважалося, що для успішного вироб-ництва продукції достатньо, щоб її було багато і вона була деше-вою. У 80-ті роки стало очевидним, що виникла конкуренція не цін, а якості. На думку американського вченого А. Фейгенбаума [12, с. 33], для 80 % покупців якість промислових і споживчих то-варів мала таке саме або навіть більше значення, ніж ціна (тоді як на початку 70-х років такої думки дотримувались лише ЗО % спо-живачів). Тому одним із перспективних способів більш швидкого продажу товарів є підвищення їх якості. Водночас термін "якість" дедалі частіше використовують для визначення ступеня задоволен-ня потреб споживачів у сфері не лише матеріального виробницт-ва, а й послуг.

Сучасна концепція якості має елемент, якому надається над-звичайно важливе значення — наявність і рівень післяпродажного обслуговування складної виробничої і побутової техніки. З цією метою виробники через торговельні філії організовують достав-лення товару, підготовку його до експлуатації, пропонують спо-живачам консультації. Якщо в період гарантійного терміну екс-плуатації виявляються складні дефекти, які призвели до виходу виробу з ладу або до перетворення його на небезпечний, виріб

131егайно замінюється. Необхідність підвищення безпеки на вироб-ництві, охорони здоров'я людей і довкілля, посилення конкурен-тоспроможності національної продукції на світовому ринку змуси-ли законодавчі органи створити правові засади для забезпечення якості товарів і захисту споживача.

Можна вважати, що нині весь світ працює над проблемою за-безпечення якості. її методичною основою є так звана петля якос-ті, класичний вигляд якої показаний на рис. 8.1 [12, с. 45]УНа якість продукції впливає багато факторів, які діють і само-стійно, і взаємопов'язано як на окремих етапах життєвого циклу продукції, так і на їх сукупності. Ці фактори можна об'єднати в чо-тири групи [1]: технічні, організаційні, економічні та суб'єктивні.

До технічних факторів належать конструкція, схема послідов-ного зв'язку елементів, система резервування, технологія виготов-лення, засоби технічного обслуговування і ремонту, технічний рівень бази проектування, виготовлення, експлуатації та ін.

До організаційних факторів належать поділ праці і спеціаліза-ція, форми організації виробничих процесів, ритмічність вироб-ництва, форми і методи контролю, порядок презентації продукції, форми і способи транспортування, зберігання, експлуатації (спо-живання), технічного обслуговування, ремонту та ін. На жаль, організаційним факторам ще не приділяють такої са-мої уваги, як технічним, тому дуже часто спроектовані і виготов-лені на високому рівні вироби через недостатньо високий рівень організації виробництва, транспортування, експлуатації та ремон-ту втрачають якість.

До економічних факторів належать ціна, собівартість, форми і рівень заробітної плати, рівень витрат на технічне обслуговуван-ня і ремонт, ступінь підвищення продуктивності суспільної праці та ін.

Особливо важливі економічні фактори при переході до ринко-вої економіки. Розрізняють контрольно-аналітичні та стимулюючі економічні фактори. За допомогою контрольно-аналітичних фак-торів вимірюють витрати праці, засобів, матеріалів з метою досяг-нення і забезпечення певного рівня якості виробів. Стимулюючі фактори можуть зумовити як підвищення, так і зниження рівня якості. Найістотнішими стимулюючими факторами є ціна і заро-бітна плата. Правильно організоване ціноутворення сприяє підви-щенню якості. При цьому ціна має покривати всі витрати підпри-ємства на заходи, які здійснюють з метою підвищення якості, і забезпечувати необхідний рівень рентабельності. Водночас дорогі вироби повинні бути високоякісними.

У забезпеченні якості значну роль відіграє людина з її профе-сійною підготовкою, фізіологічними і емоційними особливостями, тобто йдеться про суб'єктивні фактори. Від професійної підготов-ки людей, які проектують, виготовляють та експлуатують вироби, залежить рівень використання технічних факторів.

Про важливість суб'єктивних факторів свідчить поширена серед виробників думка про економічну вигідність підвищення якості, але її вплив на підвищення рентабельності вважається мінімальним. Це пояснюється недостатньою обізнаністю вироб-ників, які припускаються таких помилок.

Висока якість найдорожча (це найпоширеніша думка щодо якості). Але практика свідчить, що висока якість не завжди пов'я-зана для виробника зі збільшенням витрат. Наприклад, вкладан-ня значних коштів у наукові дослідження і дослідні розробки може в результаті забезпечити істотне підвищення якості виробу, а одночасне вдосконалення виробничих процесів — значне зни-ження собівартості виробу. Це продемонстрували Японія і висо-корозвинені країни світу щодо великого діапазону промислових

рів масового виробництва — комп'ютерів, побутової електро-техніки і побутових приладів. За останні кілька десятиліть якість цих виробів помітно поліпшилась, а вартість знизилася.

Акцентування уваги на якості призводить до зниження про-дуктивності праці. Думка про те, що якості можна досягти тільки за рахунок збільшення кількості, була поширеною помилкою біль-шості керівників виробництва [40, с. 46]. Такий погляд поширив-ся з того часу, коли управління якістю полягало у фізичному ог-ляді кінцевого виробу. У сучасній структурі управління якістю акцент змістився на попередження недоліків на етапах розробки і виготовлення продукції. Зусилля, що були витрачені на підвищен-ня якості і збереження кількості продукції, як правило, сприяють досягненню вищої продуктивності праці.

На якість впливає культура праці робочої сили. Керівники підприємств перекладають провину за низьку якість виробів на відсутність розуміння якості і низьку культуру праці працівників. Це справедливо, якщо керівництво забезпечило:

всебічне навчання операторів устаткування;

докладними інструкціями щодо роботи всіх працівників;

засобами для перевірки або оцінювання результатів дій усіх
працівників;

засобами для регулювання обладнання або процесу у випад-
ку, якщо результат виявляється незадовільним.