Реферат

Профілактика та прогнозування появлення

Україна перебуває в стані затяжної глибокої кризи. У цій ситуації найбільшу актуальність і ефективність здобувають профілактичні заходи для попередження появи небезпечних проблемних ситуацій і позасудова санація стану підприємств. До популярних профілактичних заходів можна віднести:*

Консультування підприємців і менеджерів з питань законодавства про банкрутство.*

Створення спеціалізованих консалтингових центрів і компаній по ситуаційному й антикризовому керуванню.*

Забезпечення умов для інноваційної діяльності підприємств, а саме:

- здійснення інституціональних перетворень;

- розробка й удосконалювання нормативно-правового забезпечення;

- розвиток інфраструктури інноваційного процесу;

- захист інтелектуальної власності в інноваційній сфері, залучення її в обіг;

- створення доступного інформаційного банку про досягнення науково-технічного прогресу;

- забезпечення доступу підприємств до результатів науково-дослідних;

- дослідно-конструкторських і технологічних робіт;

- продаж або передача на взаємовигідних умовах об'єктів, що пустують, і об'єктів незавершеного будівництва;

- стимулювання попиту у вітчизняних виробників на конкурентно-здатні технології;

- лобіювання можливостей експорту результатів інноваційної діяльності, формування регіональних фондів перспективних проектів.*

Формування бібліотеки інвестиційних проектів регіонів і підвищення їхньої інвестиційної привабливості, підготовка підприємств до взаємодії з потенційними інвесторами.*

Пільгове кредитування й оподатковування пріоритетних сфер економіки.*

Удосконалювання законодавства і посилення контролю над його виконанням.*

Надання гарантій при фінансуванні, а також пряме бюджетне фінансування проектів.* Пріоритетне надання нерухомої власності і земельних ділянок у користування підприємцям.*

Аналіз ринкової кон'юнктури на перспективу.*

Створення умов для сумлінної конкуренції.*

Цільова перепідготовка персоналу з метою виховання професійних керівників на всіх рівнях господарювання:

- навчання власників, керівників, фахівців, менеджерів;

- соціальна диференціація кадрів.*

Формування інфраструктури розвитку і підтримки малого підприємництва.*

Виділення і стимулювання пріоритетних видів діяльності.*

Податкові пільги, спрощення порядку розрахунків по податках для малих підприємств.*

Надання права першочергового викупу орендованих об'єктів нерухомості з урахуванням вкладених у них коштів.*

Реструктуризація підприємства, що припускає проведення його реформування в цілому шляхом розробки ефективної постачальницько-збутової, цінової, фінансово-економічної політики підприємств.*

Реструктуризація керування грошовими потоками.*

Визначення пріоритету обраних напрямків капіталовкладень.*

Створення умов для підвищення якості продукції, що випускається.*

Підвищення рівня диверсифікованості виробництва і продукції.*

Організація спільної діяльності передовими підприємствами галузі.*

Об'єднання з фінансово-стійкими підприємствами.*

Ретельне вивчення потреб покупців і сегментація ринку.*

Довірче керування часткою акцій, що належать державі.*

Організація випуску облігацій, емісія акцій.*

Застосування не акціонерних форм участі чужого капіталу (франчайзинг).*

Впровадження фінансового лізингу.*

Організація переуступки капіталу.*

Страхування і розосередження фінансового ризику.*

Організація перебудови інформаційної системи і комп'ютеризація керування.*

Реструктуризація корпоративної культури і системи керування підприємством.*

Підтримка іміджу фірми.Наведений перелік не носить всеосяжний характер і напевно не універсальний, проте, він дає основні напрямки, які здатні підвищити стійкість того чи іншого підприємства. Застосування профілактичних заходів антикризової властивості залежить від конкретних умов функціонування того чи іншого суб'єкта господарювання.

В силу того, що підприємство, як уже говорилося раніше, є відкритою системою і на його функціонування здійснює вплив безліч факторів, передбачається систематичний аналіз зовнішнього середовища — постійного джерела занепокоєння керівництва організації. Проведення досліджень кон'юнктури ринку, виявлення характеру і сили впливу зовнішніх факторів, визначення конкурентних переваг підприємства дозволять сформулювати можливі варіанти стратегій його поводження на ринку, виділити фактори успіху і неуспіху для досягнення стратегічних цілей і шляхи його подальшого розвитку. Ця задача реалізується на основі діагностики стану зовнішнього середовища підприємства, яка дозволяє уловлювати сигнали загроз для його стану. З цією метою використовуються такі індикатори:*

розмір ринку і його диверсифікованість,*

і стабільність попиту,*

розміри ключових сегментів споживачів,*

чутливість ринку до змін зовнішніх факторів,*

рівень конкуренції, рівень конкурентноздатності продукції,*

кон'юнктура ринку ресурсів,*

сильні і слабкі сторони конкурентів.

Існують різні методи виявлення факторів зовнішнього середовища підприємства. Найбільш популярними в практиці зарубіжних досліджень є такі підходи:*

метод "5 х 5", суть якого зводиться до одержання відповідей фахівців на п'ять питань про п'ять факторів зовнішнього середовища, наприклад які з п'яти факторів найбільш небезпечні і які найбільш важливі для досягнення стратегії підприємства?*

матричний метод виявлення імовірності зростання впливів факторів, що дозволяє згрупувати всі зовнішні фактори по силі їхнього впливу і ступеня імовірності його прояву;*

метод SWOT (сила, слабість, можливості, загроза), який дає можливість виявити сильні і слабкі сторони діяльності підприємства, а також загрози і можливості зовнішнього середовища.Картина поведінки факторів зовнішнього середовища, яка отримана за допомогою застосування якого-небудь із наведених методів, дозволяє представити поводження головних конкурентних сил у системі ринкових відносин у найближчому майбутньому, усвідомити дійсну конкурентну позицію бізнесу, оцінити ризик роботи на конкретних ринках і виробити можливі варіанти конкурентних стратегій підприємства. Об'єктом останніх виступає бажане або безвихідне положення господарчого суб'єкта на конкретному ринку, а також характер поведінки для його досягнення. Підприємство може функціонувати на певному сегменті ринкових відносин, керуючись однією з існуючих маркетингових стратегій.

A. Стратегія стабільності — зміцнення існуючого напрямку бізнесу.

Б. Стратегія росту (різновидом є стратегія прориву) — захоплення нових ринків збуту.

B. Стратегія скорочення — згортання бізнесу. Різновидами є стратегія розвороту (продаж ділової одиниці нерентабельно-функціонуючого бізнесу) і ліквідації.

Г. Функціональна стратегія — посилений напрямок розвитку якого-небудь аспекту діяльності підприємства. Розрізняють такі різновиди, як фінансовий, кадровий, виробничий та ін.

Д. Стратегія виживання — відмовлення від колишніх методів господарювання і пристосування до кон'юнктури ринкових відносин, що формується.

Та чи інша з перерахованих стратегій реалізується підприємством у виборі відповідної конкурентної поведінки, портфель моделей яких формується за допомогою застосування яких-небудь методів — матриці БКГ багатофакторної матриці Мак-Кінзі, ділового аналізу та ін. Прийнято розрізняти три типи конкурентної поведінки:

1) креативний — створення нового продукту з унікальними властивостями;

2) пристосовницький — зосередження уваги на одному із сегментів ринку і на особливій групі покупців;

3) переважний — націленість на збереження досягнутих позицій за рахунок зниження цін, витрат і підвищення якості продукції.

Серед прийомів економічного змагання виділяють рекламні атаки на споживача, уведення до- і післяпродажного сервісу, підвищення привабливості продукції і рівня культури обслуговування її покупців, створення нової системи каналівнадходження сировини і збуту товарів, суспільне визнання торгової марки, формування гудвілу фірми та ін.

Обрана стратегія, тип конкурентної поведінки і методи їхньої реалізації знаходять висвітлення в маркетинговій програмі, яка містить перелік заходів (комплекс маркетингу) по стабілізації становище підприємства на ринку і може бути частково включена в бізнес-план по фінансовому оздоровленню боржника. Маркетингові рекомендації є базовою інформацією для антикризового прогнозування стану діяльності підприємства.

Розробка прогнозів, що являють собою науково об'рунтовані судження про можливі стани об'єкта в майбутньому, про альтернативні шляхи і терміни його функціонування. Прогноз — передпланова розробка різноманітних моделей розвитку об'єкта керування. Показники його носять імовірнісний характер і обов'язково прив'язані до певних заданих умов. Прогнози бувають таких різновидів:

Економічні прогнози використовуються для пророкування загального стану економіки, появи проблемних (кризових) ситуацій і обсягу збуту для конкретної компанії або по конкретному продукту.

Прогнози розвитку технології дозволяють пророчити розробки яких нових технологій можна чекати, коли це може відбутися, наскільки економічно прийнятними вони можуть бути.

Прогнози розвитку конкуренції дозволяють пророкувати стратегію і тактику конкурентів.

Прогнози на основі опитувань і досліджень дають можливість пророчити, використовуючи дані багатьох областей знання, що відбудеться в складних ситуаціях. Наприклад, майбутній ринок автомобілів можна оцінити тільки з урахуванням змін, що насуваються, стану економіки, суспільних цінностей, політичної обстановки, технології і стандарту по захисту навколишнього середовища від забруднень.

Соціальне прогнозування, яким у даний час займається усього кілька великих організацій, використовується для пророкування змін у соціальних установках людей і стану суспільства. Очевидно, фірма, яка зуміла правильно спрогнозувати ставлення людей до таких питань, як прагнення до комфорту, схильність до матеріалізму чи патріотизму, або спрогнозувати, як зміниться якість життя або медичне обслуговування, може мати перевагу перед конкурентами, плануючи випуск нових товарів і надання нових послуг. Прогнозування такого роду може бути корисним у керуванні,особливо стосовно до мотивації трудящих. Наприклад, фірма "Дженерал Електрик" застосовує складний метод соціополітичного прогнозування для підвищення якості перспективного планування в сфері трудових відносин.

Прогнозування техніко-економічного і фінансового стану підприємства (антикризове прогнозування) — це наукове, засноване на системі причинно-наслідкових зв'язків і закономірностей, виявлення стану і ймовірних шляхів розвитку підприємства. Розрізняють статистичне прогнозування (дослідження тенденцій зміни показників на основі статистичних методів) і емпіричне прогнозування (засноване на досвіді і знаннях маркетологів).

Метою антикризового прогнозування є одержання науково об'рунтованих варіантів тенденцій змін фінансового і техніко-економічного станів підприємства. Ця робота може проводитися в такому порядку.

1. Виділення основних показників стану підприємства, на основі яких здійснювалося діагностування, і складання базисного