Реферат

Теорія життєвого циклу Херсі і Бланшарда

Поль Херсі і Кен Бланшард розробили ситуаційну теорію лідер-ства, яку вони назвали теорією життєвого циклу. Відповідно до цієї теорії найефективніші стилі лідерства залежать від «зрілості» вико-навців. Зрілість не треба визначати в категорії віку. Зрілість окремих осіб і груп має на увазі здатність нести відповідальність за свою по-ведінку, бажання досягти поставленої мети, а також освіта і досвід щодо конкретного завдання, яке необхідно виконати.

Згідно Херсі і Бланшарда, поняття зрілості не є постійною якістю особи чи групи, а швидше характеристикою конкретної ситу-ації.

Іншими словами, в залежності від виконуваного завдання, окремі особи і групи виявляють різний рівень «зрілості». Відповідно, керівник може змінювати і свою поведінку в залежності від відносноїзрілості особи чи групи. Керівник визначає цю зрілість, оцінюючи прагнення до досягнення, здатність нести відповідальність за по-ведінку, а також рівень утворення і досвід минулої роботи над дору-ченими завданнями. На підставі цієї суб'єктивної оцінки керівник і визначає відповідну зрілість конкретної особи чи групи.

Як показано на рис. 3.6, маємо чотири стилі лідерства, що від-повідають конкретному рівню зрілості виконавців: давати вка-зівки, «продавати», брати участь, делегувати. Перший стиль С, вима-гає, щоб керівник об'єднав великий ступінь орієнтованості на за-вдання і малий — на людські відносини. Цей стиль називається «да-вати вказівки»; він придатний для підлеглих з низьким рівнем зрілості (МІ). Тут цей стиль цілком доречний тому, що підлеглі або

не хочуть, або не здатні відповідати за конкретне завдання, і їм нада-ються відповідні інструкції, керівництво і строгий контроль.

Другий стиль С2 — «продавати» — має на увазі, що стиль керівника в рівному і в високому ступені орієнтований і на завдання, і на відносини. У цій ситуації підлеглі хочуть взяти відповідальність, але не можуть, тому що мають середній рівень зрілості (М2). Таким чином, керівник вибирає поведінку, орієнтовану на завдання, щоб да-вати конкретні інструкції підлеглим щодо того, що і як треба робити. У той же час керівник підтримує їхнє бажання й ентузіазм виконувати завдання під свою відповідальність.

Третій стиль С3 характеризується помірковано високим ступенем зрілості (МЗ). У цій ситуації підлеглі можуть, але не хочуть відповіда-ти за виконання завдання. Для керівника, що поєднає низький ступінь орієнтованості на завдання і високий ступінь — на людські відносини, самим придатним буде стиль, заснований на участі підлеглих у прий-нятті рішень, тому що підлеглі знають, що і як треба виконувати, і їм не потрібно конкретних вказівок. Однак вони також повинні хотіти й усвідомлювати свою причетність до виконання даного завдання. Керівники можуть підвищити мотивацію і причетність своїх підлег-лих, надаючи їм можливість брати участь у прийнятті рішень, а також надаючи їм допомогу і не нав'язуючи ніяких вказівок. По суті, керівник і підлеглі разом приймають рішення, і це сприяє їх більшій участі і причетності.

Четвертий стиль 34 характеризується високим ступенем зрілос-ті (М4). У цій ситуації підлеглі і можуть, і хочуть нести відпо-відальність. Тут найбільше підходить стиль делегування, а поведінка керівника може поєднати низький ступінь орієнтованості на завдан-ня і на людські відносини. Цей стиль доречний у ситуаціях зі зріли-ми виконавцями, тому що підлеглі знають, що і як робити, і усвідо-млюють високий ступінь своєї причетності до завдання. В результаті керівник дозволяє підлеглим діяти самим: їм не потрібні ні підтрим-ка, ні вказівки, тому що вони здатні робити все це самі по відношен-ню один до одного.