| -0,010 | -0,060 | 0,938 | 0,600
Співвідношення тепмів приросту виробітку та заробітної плати | 1,000 | 1,000 | 0,900 | 0,000 | -0,100 | 1,000 | 0,900
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8
Коефіціент співвідношення основних та допоміжних працівників | 6,200 | 6,200 | 6,200 | 0,000 | 0,000 | 1,000 | 1,000
Коефіціент співвідношення торгово-оперативного та управлінського персоналу | 8,000 | 8,000 | 8,000 | 0,000 | 0,000 | 1,000 | 1,000
Коефіціент кваліфікованості персоналу | 0,611 | 0,694 | 0,750 | 0,083 | 0,056 | 1,136 | 1,080
Коефіціент стабільності забезпечення персоналом | 1,000 | 1,000 | 1,000 | 0,000 | 0,000 | 1,000 | 1,000
Коефіціент участі у капіталі (власності) підприємства | 0,056 | 0,056 | 0,056 | 0,000 | 0,000 | 1,000 | 1,000
Коефіціент оновлення персоналу | 0,194 | 0,083 | 0,139 | -0,111 | 0,056 | 0,429 | 1,667
Коефіціент плинності персоналу | 0,194 | 0,083 | 0,139 | -0,111 | 0,056 | 0,429 | 1,667
Коефіціент співвідношення прийнятих та звільнених працівників | 1,000 | 1,000 | 1,000 | 0,000 | 0,000 | 1,000 | 1,000
Ступінь забезпеченості персоналу | 1,161 | 0,973 | 0,973 | -0,188 | 0,000 | 0,838 | 1,000
Питома вага фонду оплати праці в доході підприємства | 13,910 | 11,627 | 11,829 | -2,283 | 0,203 | 0,836 | 1,017
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8
Питома вага фонду оплати праці в товарообсязі підприємства | 15,000 | 15,000 | 15,000 | 0,000 | 0,000 | 1,000 | 1,000
Як видно з таблиці 2.35, динаміка показників задовільна та досить стабільна. За період дослідження майже усі показники поступово зростають, співвідношення темпів приросту виробітку та заробітної плати дорівнює 1,0, підприємство забезпечено персоналом, плинність персоналу незначна, кваліфікованість персоналу поступово зростає.
В системі менеджменту на МСП „Геко”, повинна бути створена підсистема операційного менеджменту, модель якої представлено на рис. .1.
Проаналізував виробничу підсистему на „Геко” можна зробити висновок, що на підприємстві не існує підсистеми в цілому, але існують деякі її елементи.
У зв’язку з тим, що тема дипломної роботи припускає удосконалення організації праці, тому особливу увагу при аналізі виробничої системи я уділила увагу переробній системі, якій присвячені наступні підрозділи аналітичного розділу.
Рекомендації щодо удосконалення переробної системи буде представлено у третьому розділі.
Межа виробничої системи
Рис. 2.1. Функціональна модель виробничої системи
2.2. Аналіз організації праці операційного персоналу на МСП „Геко”
Організація праці припускає створення сприятливих умов на робочому місці. Під умовами праці розуміється сукупність факторів зовнішньої середи, які впливають на працездатність та здоров’я людини в процесі праці. Зовнішні фактори поділяються на дві групи.
Перша група включає географо-кліматичні та соціально-економічні фактори. Ці фактори виражаються у трудовому законодавстві; системі сплати праці, підготовці та підвищенні кваліфікації кадрів, сукупності соціальних благ та гарантій.
Друга група включає виробничо-технічні та соціально-психологічні фактори.
До виробничо-технічних факторів входять такі умови:
техніко-технологічні умови на підприємстві „Геко” техніко-технологічні умови виконуються добре. Оснащеність робочого місця гарна, існують усі умови для операційної праці, режим праці восьмигодинний, включає обідню перерву, та вихідні у суботу та неділю. Такі умови праці формують припустиму фізичну та статистичну тяжкість праці, ступінь попруги, темп праці.
санітарно-гігієнічні умови у межах норми: середня припустима температура та вологість повітря, приміщення вентилюється та декілька раз на день прибирається. Загальний стан приміщення добрий.
інженерно-психологічні умови включають комфортність на робочому місці, та облік людського фактору в плануванні техніки, органів керування та засобів контролю за ходом технологічного процесу. Існує сучасна наука „ергономіка”, яка займається проектуванням розмірів та розташування конструкцій з урахування антропометричних та статевих вікових характеристик працюючих.
естетичні умови включають інтер’єр та екстер’єр приміщення виразну форму та намір засобів праці, спецодяг, відповідне оформлення зон відпочинку.
Велике значення має вплив сприятливих умов праці на зниження втрат у зв’язку з зменшеннями виробничого травматизму які залежать від людських факторів.
„Нині загальнопризнано – пише відома французька ісслідувачка по питанням організації праці П. Сартен, - що робочий, працюючий в хороших, нормальний умовах праці, котрий знімає процесом виробництва утому, такий робочий працює швидше і краще” [18,195].
Організація умов праці включає:
пристосованість конструкції машин до людини (ергономіка);
зниження шуму в виробничому приміщенні;
оптимізація повітряної середи – чистота повітря, температура, вологість та ін;
зниження утоми;
застосування функціональної музики;
раціоналізацію освітлення робочого місця.
В останні роки увагу зарубіжних фізіологів та психологів праці приваблює ісслідування впливу шуму на працездатність людини. Інтенсивні шуми являються фактором негативно діючим на здоров’я, працездатність та ефективність праці людини.
Ще один фактор, який впливає на працездатність являється освітлення робочих місць та в виробничих приміщень. Спеціалісти підкреслюють, що серед причин виробничої утоми робочих велике місце займає зорова напруга.
Перехід до раціонального освітлення супроводжується ростом виробки, покращенням якості продукції та зменшенням браку, травматизму, покращення настрою та самопочуття працівників. (використовуються газорозрядні лампи та спеціальні світильники). По результатам різних експериментів відомо, що продуктивність праці тільки в результаті розробленої системи освітлення зростає в середньому не менше ніж на 10-20% [10,137].
Також велике значення має використання кольорово-цвітових засобів, які сприяють кращій організації робочих місць, покращенню працездатності та настрою працівників.
Зарубіжні спеціалісти в області організації праці намагаються використовувати емоційний вплив на людину музикою для організації трудового процесу. Музика підбирається у відповідності з задачею виконання певної функції (функціональна музика). Як показує практика застосування музики на