Звіт
Тема 1. Зміст процесу планування
1.1. Предмет, об'єкт та зміст планування
Процес планування є спробою уявити собі картину майбутнього. Це перший крок для вирішення проблем майбутнього і від його правильності залежать оптималь-не використання можливостей та запобігання помилко-вим діям.
Сьогоднішній темп використання ресурсів потребує досконалого і точного прогнозування розвитку всіх га-лузей виробничої та невиробничої сфери. Темпи зміни умов праці настільки швидкі, що планування виступає чи не єдиним фактором стримування та відвернення не-гативних наслідків НТП та НТР.
Планування як самостійна міжгалузева дисципліна має визначальний вплив на розвиток усіх самостійних наукових напрямків, які користуються її методикою для передбачення функціонування своїх об'єктів та пред-метів дослідження в майбутньому. Тому нині розвитку системи наукових знань планування надається пріори-тетний розвиток.
Передусім, треба дати чітке визначення плануванню як самостійній дисципліні.
Планування — це сукупність знань про закономірності розвитку різних господар-ських систем у майбутньому.
Існують також інші визначення планування.
Напри-клад:
"Планування — це цілеспрямована діяльність із забезпечення пропорційного й динамічного розвитку су-спільства, визначення основних параметрів економіки
в майбутньому періоді та досягнення їх з найменшими витратами суспільної праці".
Об'єктом планування може виступати будь-яка ор-ганізаційна система, що є відкрита для взаємодії з нав-колишнім середовищем. На вході система дістає все, що їй необхідне для "її діяльності: капітал, матеріали, ін-формацію, працівників. У процесі діяльності вона пере-творює ці ресурси у відповідну продукцію та послуги, які виносяться на вихід з системи в зовнішнє середови-ще. Якщо діяльність системи є ефективною, то на вихо-ді одержуємо прибуток та збільшуємо сегмент ринку, на який постачаються наші продукти.
Конкретними об'єктами планування можуть виступа-ти окремі виробничі процеси системи або все виробниц-тво в цілому. Наприклад, конкретними об'єктами пла-нування діяльності є виробництво, реалізація, собівар-тість, трудові ресурси, матеріальні і фінансові результати роботи, інвестиційна діяльність підприємства.
Змістом планування є визначення цілей, найкра-щих методів і способів досягнення. Цілями науки пла-нування є розробка методики передбачення та опис пер-спективного стану об'єктів різних господарських си-стем.
Методика — конкретні методи дослідження, які створюють систему різних засобів та прийомів вивчен-ня та узагальнення явищ діяльності в сфері планування.
Методологія планування — це сукупність теоретич-них висновків, загальних закономірностей, наукових принципів розробки планів, їх опис та обґрунтування. Методологія планування базується на пізнанні та вико-ристанні об'єктивних економічних законів.
Процес наукового планування передбачає визначен-ня наукового підходу чи орієнтації наукового дослі-дження. Вагомі відмінності між планами виникають, через різницю в орієнтації. В одних спеціалістів перева-жає орієнтація на минулий досвід — реактивна {reakti-ие), у других — на сучасний стан — інактивна (inaktive), у третіх — на майбутнє — попередження або преакти-візм (preaktive). Четвертий вид планування — інтерак-тивізм (interaktive) направлений на взаємодію всіх існу-ючих орієнтацій та враховує минуле, сучасне і майбутнє як різні, але нероздільні аспекти
Одним з продуктів процесу планування є проект. Ко-лишнє розуміння проектування дослідники відносили до проектів науково-дослідницької', проектно-конструк-торської та архітектурно-будівничої діяльності, оскіль-ки під проектом розуміли сукупність документів, роз-рахунків, креслень, необхідних для створення будь-яких виробів чи споруд. Сучасне ж тлумачення проекту виходить за вищевказані межі та в широкому розумінні включає всі види діяльності.
Різноманітність визначень поняття "проект" поясню-ється, передусім, різними методологічними підходами.
Проект — це певний план дій, обумовлений конкретними цілями, які часто включають вимоги до часу, вартості та якості результату, що визначають спосіб його вирішення.
Найважливішими складовими тлумачення проекту є чітка організація та результативність заходів, необ-хідність їх досягнення у визначений проміжок часу в умовах обмеженості ресурсного забезпечення.
Як цілі проекту можуть висуватися економічні та соціальні результати. Нині існує велика кількість кла-сифікацій проектів за різними ознаками.
За величиною проекту (складом і структурою само-
го проекту та його предметної галузі):
монопроект — окремий проект різних типів, видів та масштабів;
мультипроект — комплексний проект, що скла-дається з ряду моно проектів і потребує застосу-вання багато проектного управління;
мегапроект — цільові програми розвитку регіонів, галузей та інших утворень, які включають до сво-го складу ряд моно- і мультипроектів.
За типом проекту (основними сферами діяльності, за якими здійснюється проект): технічні, організаційні, економічні, соціальні, змішані.
За видом проекту (характером предметної галузі проекту): інвестиційні, інноваційні, дослідження і роз-витку, освітні, комбіновані.
До інвестиційних, як правило, належать проекти, головною метою яких є створення чи реновація основ-них фондів, що вимагає вкладення інвестицій. До інно-ваційних належать проекти, головна мета яких поля-гає в розробці й застосуванні нових технологій, ноу-хау та інших нововведень, що забезпечують розвиток си-стем.
За тривалістю проекту (періодом здійснення про-екту) — короткострокові (до 3 років), середньострокові (від 3 до 5 років) і довгострокові (понад 5 років).
За масштабом проекту (розмірами самого проекту, кількістю учасників та ступенем впливу на навколишнє середовище) — дрібні, середні, великі, дуже великі. Такий поділ проекту дуже умовний. Масштаби проекту можна розглядати у більш конкретній формі — міждер-жавні, міжнародні, національні, міжрегіональні та ре-гіональні, міжгалузеві й галузеві, корпоративні, відом-чі, проекти одного підприємства.
За складністю (ступенем складності) — прості, складні, дуже складні. Критерії складності визначають характер і новітність завдань, які необхідно вирішити, вимоги до рівня професійності й досвіду управлінської команди. Нині розрізняють декілька видів проектів. Відповідно до класифікації й розподілу проектів на види можна виділити деякі особливості та типові умови, що дозво-ляють відрізнити їх один від одного.
Розробкою нового продукту, послуги займаються про-екти дослідження і розвитку. Такі проекти можуть ко-ригуватися залежно від отриманих результатів і загаль-ного просування проекту; планування витрат на проект часто залежить від виділених асигнувань і менше від дійсного просування проекту.
Організаційні проекти передбачають реформування підприємства, реалізацію концепції нової системи управ-ління,
