створення нової організації чи проведення міжна-родного форуму.
Плануванням економічного розвитку, приватизацією підприємства, створенням аудиторської системи, вве-денням нової системи податків тощо займаються еко-номічні проекти.
Соціальні проекти розробляються для реформуван-ня системи соціального забезпечення, охорони здоро-в'я, соціального захисту незабезпечених верств населен-ня, подолання наслідків стихійних лих тощо.
Інвестиційний проект відрізняється від інших видів проектування багатьма ознаками. В інвестиційному про-екті окреслюється його мета, тривалість та термін завер-шення, витрати на проект.
Інвестиційний проект — це пакет інвестицій і по-в'язаних з ними видів діяльності, які характеризують:
певною метою, вирішенням проблем досягнення результатів;
обмеженістю фінансових ресурсів і періоду від по-чатку до завершення проекту;
наявністю певних зовнішніх умов (інституційних, економічних, правових тощо);
взаємопов'язаністю процесів вкладання ресурсів (грошових, фінансових, інтелектуальних) та отри-мання результатів.
Потрібні ресурси та фактична вартість проекту зале-жатимуть, передусім, від ходу виконання робіт та про-сування кожного проекту. Для цього виду проектів не-обхідні потужності повинні надаватися відповідно до графіка і строку готовності етапів та завершення про-екту
1.2. Планування — основна функція системи
Управління.
Планування — один з найважливіших інструментів економічної політики. Дуже часто планування розгля-дають у системі менеджменту або управління. Управ-ління — це процес планування, організації, мотивації та контролю, необхідний для того, щоб сформулювати цілі організації та досягти їх
Для цього планування поділяють на три послідовні етапи:
Вивчення існуючого стану підприємства як у зов-нішньому середовищі, так і у внутрішньому.
Визначення місії та цілей майбутньої діяльності організації.
Вироблення конкретних стратегічних, тактичних та оперативних планів дій, направлених на досягнення визначених цілей та місії.
Планування являє собою набір дій і рішень, зробле-них керівництвом, які ведуть до розробки специфічних стратегій, призначених для того, щоб допомогти органі-зації досягнути своїх цілей.
Процес планування с інструментом, що допомагає в прийнятті управлінських рішень. Його завдання — за-безпечити нововведення і зміну в організації у достатній мірі. Загалом, процес стратегічного планування є тією "парасолькою", під яку ховаються всі управлінські функ-ції.
1.3. Завдання курсу планування діяльності туристичних установ.
Планування та успіх організації. Деякі організації, як і індивіди, можуть досягнути певного рівня успіху, не затрачуючи великих зусиль на формальне плануван-ня. Більше того, стратегічне планування саме по собі не гарантує успіху. Організація, що створює стратегічні плани, може зазнати невдачі через помилки в організа-ції, мотивації і контролі.
Проте, формальне планування може створити ряд важливих і часто істотних сприятливих чинників для організації.
Теперішній темп зміни і збільшення знань є настіль-ки великим, що стратегічне планування представляєть-ся єдиним способом формального прогнозування май-бутніх проблем і можливостей. Стратегічне планування дає основу для прийняття рішення. Формальне плану-вання сприяє зниженню ризику при прийнятті рішен-ня. Планування, оскільки воно служить для формулю-вання встановлених цілей, допомагає створити єдність загальної мети всередині організації.
Планування можна розглядати як життєво необхід-ний процес для кожної існуючої системи: людини, орга-нізації, підприємства, країни тощо. Практичне викори-стання планування може покращити функціонування як великих господарських об'єктів, так і малих, при-кладом є туристична фірма, яка розглядається в цьому посібнику. Отже, впровадження планування на тури-стичному підприємстві дає змогу:
Очолити процес управління виробництвом, бо хто має план, той керує процесом.
Забезпечити координацію роботи всього колекти-ву та участь кожного у діяльності організації.
Обґрунтувати посадові обов'язки коленого праців-ника та відповідні грошові винагороди.
Систематизувати наявну інформацію про стан справ підприємства та навколишнє середовище.
Усвідомити наявні матеріальні можливості та шля-хи їх заощадження.
Чітко виконувати оперативні та стратегічні плани.
Проводити контроль стану справ організації.
Попереджувати негативні впливи зовнішнього та внутрішнього середовища.
РОЗДІЛ II
МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ
туристичних установ
Тема 2. Методологічні рівні наукового дослідження
Теоретичний рівень.
Теоретико емпіричний рівень .
Емпіричний рівень.
2.3.1. Кабінетні дослідження .
2.3.2. Дослідження з виходом (польові).
Тема 2. Методологічні рівні наукового дослідження
Збільшення уваги до вивчення методики наукових досліджень спостерігається як у вітчизняній, так і в за-рубіжній науці. Це пояснюється історичною зміною зав-дань наукового дослідження, що висуваються практикою. Процес удосконалення методики виконання наукових досліджень має на меті зменшення імовірності похибки в наукових передбаченнях майбутнього розвитку. При-таманний раннім стадіям розвитку науки описовий ме-тод дослідження залишається у практиці теперішніх досліджень, та опис займає все меншу частку в існую-чій методиці наукових досліджень. Відповідно до зміни соціальних замовлень на наукові дослідження змінюєть-ся система наукових методів дослідження. Нині на пер-шому місці стоїть завдання конструктивного характе-ру, що полягає в пошуках практичного застосування фундаментальних положень науки, у розробці способів їх впровадження у практику регулювання територіаль-ної організації суспільства. Відповідно до зміни завдань та цілей наукових досліджень змінився і набір методів до-слідження: логіко-статистичні методи класифікації та опису поступаються імовірнісним методам досліджен-ня закономірностей розвитку складних організаційних систем.
Від загальної стратегії до окремої тактики досліджень, залежно від рівня загальності, є декілька ступенів за-собів пізнання: методологія, методика, методи, прийоми, техніка і процедури.
Методологія дає характеристику компонентів нау-кового дослідження — його об'єкта, предмета аналізу,завдання дослідження або проблеми, сукупності дослід-них засобів, необхідних для розв'язання задач, а також формує уявлення про послідовність руху дослідника в процесі вирішення задачі.
Методика — це сукупність методів для проведення конкретного наукового дослідження. Методами плану-вання вважають сукупність способів, прийомів розроб-ки планів, що спираються на аналіз даних ретроспектив-ного періоду, зовнішніх та внутрішніх факторів впливу.
Способами, прийомами вважають конкретні форма-лізовані дії для вирішення поставленої задачі.
Сучасна методологія виділяє три рівні наукових до-сліджень — теоретичний, теоретико-емпіричний і емпі-ричний. Цим рівням наукових досліджень відповідають три групи відповідних методів, сукупність яких створює методику дослідження.
2.1. Теоретичний рівень
Теоретичному рівню дослідження відповідають філо-софські методи, до яких належать принципи діалекти-ки: принцип руху, зміни, розвитку, що конкретизував-ся у так званому принципі історизму. Він отримав наз-ву історичного методу, що вимагає розглядати кожну існуючу систему як