малого підприємства розробляють і затверджують його засновники. Він є юридичним документом, що визначає діяльність підприємства. У статуті наводиться повна характеристика всіх напрямків діяльності підприємства:*
мета і основні завдання;*
правова основа діяльності;*
перелік майна і коштів;*
взаємовідношення з бюджетом;*
формування і розподіл доходу (прибутку);*
управління підприємством;*
реорганізація і припинення діяльності підприємства.
У статуті також визначаються: вид підприємства, його повна назва, місцезнаходження, товарний знак тощо.
Для малого підприємства у формі акціонерного товариства законом України «Про господарські товариства» передбачені обов'язкові вимоги до змісту документів про заснування. До таких вимог належать відомості про:*
вид товариства;*
предмет і мету діяльності;*
склад засновників і учасників (членів);
.- повну назву і місцезнаходження;
- розмір і порядок формування статутного фонду товариства;
- порядок розподілу доходів і збитків;
- склад і компетенцію органів управління;
- порядок прийняття рішень щодо внесення змін у документи про заснування, а також про ліквідацію або реорганізацію товариства.
У статуті малого підприємства у формі акціонерного товариства подаються відомості про категорії акцій та їх номінальну вартість.
У документах про заснування товариства з обмеженою відповідальністю крім відомостей, що є однаковими для обох видів товариств, необхідно додавати інформацію про розмір частки кожного з учасників, про розмір, склад та порядок вкладення ними (учасниками) внесків.
У документах обох видів товариств відображається порядок участі акціонерів в управлінні, внесення додаткових коштів, розподіл прибутку, величина резервного фонду.
Державна реєстрація підприємства
Право на здійснення підприємницької діяльності підприємство набуває лише після акту державної реєстрації такої діяльності; в іншому разі така діяльність є незаконною. Існують певний порядок і умови реєстрації нового підприємства. Будь-яка підприємницька структура вважається створеною і набуває права юридичної особи з дня її реєстрації у державній адміністрації місцевої влади за місцем знаходження підприємства (фірми) або за місцем проживання підприємця.
В Україні діє протягом останніх років типова схема реєстрації новоствореного підприємства.
З метою реєстрації новоствореного підприємства треба подавати такі документи:
- рішення власника майна або вповноваженого органу про організацію малого підприємства (за наявності двох або більшої кількості власників таким документом є договір про заснування);
- статут підприємства;
- письмове підтвердження юридичної адреси суб'єкта підприємництва;
- реєстраційна картка, котра одночасно виконує роль заяви засновника про реєстрацію підприємства;
РОЗДІЛ.2.
МАЛИЙ БІЗНЕС У РИНКОВИХ
УМОВАХ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ
2.1. МАЛІ ПІДПРИЄМСТВА В СТРУКТУРІ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ.
Світовий досвід свідчить про те, що становлення та розвиток ринкової економіки передбачає насамперед формування ринку.
Ринок — це особливий, самостійний феномен економічного життя суспільства (країни, регіону, континенту тощо), завдяки якому відбувається обмін між продавцем та покупцем за певних умов (збалансування попиту і пропозицій, встановлення цін рівноваги і т. ін.).
Отже, ринок передбачає в першу чергу взаємовідносини суб'єктів ринкової економіки — продавців і покупців.
Генетичне коріння суб'єктів ринкової економіки приховане у суспільному розподілі праці і відокремленні споживання від виробництва.
Розподіл праці роз'єднує виробників і споживачів, ринок опосередковано об'єднує їх (через обмін і ціноутворення).
За ринкових умов підприємство виступає організаційною формою виробника товарів, що насичує ринок товарами відповідно до умов функціонування товарного виробництва та ринкової економіки.
Малі підприємства займають певне місце серед товаровиробників, що зумовлено їх економічною специфікою.
В Україні залежно від обсягів господарського обороту підприємства і чисельності його працівників (незалежно від форм власності), воно може бути віднесене до категорії малих підприємств.
Економічна суть малих підприємств полягає насамперед у тому, що їх ринкові партнери формуються відповідно до економічних особливостей функціонування малих господарських форм у ринковому просторі країни, регіону.
Певні риси, притаманні малим підприємствам, формують їх економічний зміст та зумовлюють роль і місце в ринковій економіці:
1) малі підприємства — це підприємства ризикової виробничої діяльності, тобто підприємства-підприємці, що за власною ініціативою, за власним розсудом та бажанням (можливістю) здійснюють підприємницьку діяльність;
2) вони виконують роль першопрохідників у науково-технічному прогресі, «полігонів», де відпрацьовуються. нові технології та розробки, нова техніка тощо. Це дає змогу не ризикувати всім обсягом виробництва, капіталу, робочої сили, а в малих формах моделювати нові виробничі ідеї і лише після певного досвіду перенести їх у суспільне виробництво в цілому;
3) малі підприємства позбулися громіздких форм виробничого, фінансового менеджменту та маркетингу, сформували мобільний оперативний менеджмент з мінімальною кількістю менеджерів;
4) підприємства малого бізнесу швидко переналагоджуються відповідно до вимог ринку, вони гнучкі і спроможні оперативно реагувати на зміни економічних обставин товарного виробництва;
5) підприємства малого бізнесу стійкіші до економічних криз, банкрутств, ніж виробничі велетні. Замість одного малого підприємства, що збанкрутілого, чи ліквідованого малого підприємства з'являється дві-три нові структури;
6) малі підприємства спроможні швидкими темпами вирішити проблему зайнятості населення завдяки створенню нових робочих місць у структурах малого бізнесу;
7) підприємства малого бізнесу спроможні у найкоротші строки накопичити «первісний капітал» та при достатньому обсязі інвестувати його у виробництво;
8) через створення малих підприємств на базі реструктуризації велетнів ВПК може активізуватися переорієнтація його на виробництво товарів народного вжитку.
Досвід функціонування малих підприємств та теоретичні дослідження свідчать про те, що перелік характерних рис малого бізнесу може бути продовженим з урахуванням особливостей становлення та розвитку ринкових відносин у різних країнах та регіонах світової економіки.
Малий бізнес це провідний сектор економіки, є основою дрібнотоварного виробництва. Він визначає темпи економічного розвитку, структуру та якісну характеристику внутрішнього валового продукту, ступінь демократизації суспільства, здійснює структурну перебудову економіки швидку окупність затрат, свободу ринкового вибору. Малий бізнес забезпечує насичення ринку товарами та послугами, реалізацію інновацій, додаткові робочі місця, а також характеризується високою мобільністю та раціональними формами управління. Цей бізнес формує соціальний прошарок підприємців-власників – основу середнього класу, сприяє послабленню монополізму та розвитку конкуренції.
Малий бізнес — невід'ємна складова високорозвиненої ринкової економіки,