працівників(що визначається національним законодавством), невеликими обсягами виробничої, наукової, торговельної діяльності та інших, власник(або власники) якого несе повну відповідальність за результати господарювання, самостійно приймає управлінські рішення і привласнює прибуток.
Малі підприємства кількістю переважають , проте їх частка у створеному ВВП, обсяг промислової продукції і привласнюваного доходу відносно не значна (внаслідок нижчої продуктивності праці, дискримінаційної політики цін з боку монополій, гірших умов отримання кредитів та інших чинників).
Основними причинами зростання чисельності малих підприємств у повоєнний період є розгортання НТР (яка формує значний попит на вузькоспеціалізовану продукцію) тощо, посилення ролі підприємництва серед рушійних сил соціально – економічного прогресу, зростання значущості особистісної функції підприємництва.
Позитивними рисами малих підприємств, в яких комплексно розкривається одна із сутнісних сторін їх діяльності, є гнучкість в управлінні та організації, повніше використання ресурсів, невеликий стартовий капітал, значна роль у створенні робочих місць, формуванні середнього класу населення, реалізації організаторських здібностей підприємця та інше. Надзвичайно важлива роль таких підприємств у реалізації новаторської, соціальної, господарської, особистісної функцій підприємництва.
Негативними рисами малого підприємництва є нижча продуктивність праці, неспроможність впроваджувати важливі досягнення науки і техніки у виробництво, вища інтенсивність праці, економія на умовах праці, обмеженість прав найманих працівників (порівняно з крупними підприємствами), гірші умови в отриманні кредитів.
Фінансово – кредитна підтримка державою малого підприємництва передбачає надання цільових субсидій , позичок (гарантованих і прямих) з боку центральних і місцевих органів влади , недержавних фінасово – кредитних інститутів на основі різноманітних програм, у формі вкладень у збільшення власної частки статутного фонду підприємців тощо. Підтримка інноваційної діяльності здійснюється фінансуванням НДДКР, у разі закупівлі нової техніки та технології, стимулюванням регіональних програм, створення венчурних підприємств. Кадрове забезпечення реалізується шляхом підготовки управлінських кадрів, підвищення їх кваліфікації тощо. Інформаційне забезпечення здійснюється створенням регіональних інформаційних центрів, консультаційних пунктів. За проведення податкової політики державна підтримка відбувається шляхом надання податкових пільг в процесі інвестування , здійснення витрат на НДДКР, створення робочих місць.
1.2 ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ДІЯЛЬНІСТЮ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ.
Загальні основи менеджменту життєвого циклу підприємства.
Підприємство як вихідна і основна клітина становлення і функціонування економіки у своєму розвитку проходить процес від задуму, мотивів і мети (зародження) до кризи і краху або ліквідації (зникнення) з певних інших причин.
Період з моменту початку створення і до моменту ліквідації підприємства є його життєвим циклом.
Життєвий цикл складається з певних етапів:
- задум, мотиви, мета і реальне створення підприємства(реєстрація);
- діяльність(функціонування);
- зміна структури(розвиток);
- криза, санація, банкрутство;
- ліквідація;
- відродження у новому життєвому циклі;
Кожен з цих етапів – це відповідно соціально-економічний процес, що потребує від людини відповідної організації його здійснення.
Діяльність людини щодо організації будь-якого процесу функціонування людського суспільства (виробництво товарів, надання послуг, охорона навколишнього середовища, освоєння космічного простору, задоволення духовних, культурних потреб людей тощо) складає суть і зміст поняття менеджменту.
Створення підприємства – це перший етап його життєвого циклу.
Менеджмент створення підприємства – цілеспрямована діяльність щодо організації законодавчого оформлення юридичної особи відповідно до діючої в країні законодавчо-правової системи.
Механізм та порядок створення підприємств малого бізнесу в Україні відображає зміст менеджменту створення підприємства з моменту мотивів засновника до моменту офіційної реєстрації підприємства і набуття ним всіх ознак юридичної особи
Наступний після створення етап життєвого циклу підприємства – діяльність, тобто процес виробництва чи надання послуг споживачам.
Це головний етап, котрий вирішує усі сторони розвитку і буття людського суспільства, країни, світу. Якщо функціонує підприємство, задовольняються людські потреби, розвивається економіка, культура, охорона здоровя людини, екологія тощо, відтворюється цивілізоване буття людей.
Процес діяльності підприємства – це надзвичайно складна система зв’язків і взаємозв’язків підприємства з навколишнім середовищем.
Діяльність підприємства, як і будь-який процес, потребує відповідних організаційних кроків управління.
Так формується менеджмент діяльності малого підприємства.
Менеджмент діяльності підприємства містить у собі і охоплює дії щодо організації:
- процесу у виробництва чи надання послуг-виробничий менеджмент;
- фінансово-кредитної, інвестиційної діяльності – фінансовий менеджмент;
- взаємодії з ринковим середовищем та збутом товарів чи платіжних послуг – менеджмент обліку і контролю;
- Запобіганню кризи і ліквідації підприємства – антикризовий менеджмент.
Кожний з цих напрямів менеджменту потребує на підприємстві і економіці в цілому належної організаційної роботи щодо створення механізму здійснення і впливу на відповідний процес. Так формується загальний менеджмент менеджменту, тобто організація управлінської діяльності.
Менеджмент організовує і спрямовує будь-який процес і, водночас, потребує своєї організації. У цьому полягає філософія менеджменту і загальні основи менеджменту як науки.
3.4.ОСОБЛИВОСТІ ВИРОБНИЧОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВ МАЛОГО БІЗНЕСУ.
Сучасна економічна теорія менеджменту дає таке визначення виробничого менеджменту:
Виробничий менеджмент – це цілеспрямована діяльність щодо організації процесу виробництва чи надання послуг споживачам відповідно до закладу власника підприємства.
Виконувати функції виробничого менеджменту або сам власник підприємства , або наймані спеціалісти із організації виробництва – менеджери.
Отже, виробничий менеджмент – це діяльність людини відповідного фаху щодо організації виробничого процесу будь-якого змісту , форми організації та господарювання.
Підприємства малого бізнесу мають свої особливості , чим обумовлюються особливості виробничого процесу і особливості виробничого менеджменту малих підприємств:
- незначна кількість менеджерів та прозорість менеджменту;
- поєднання функцій менеджменту;
- велика залежність від навколишнього середовища, обставин тощо.
Економіка виробничого процесу складається з поєднання , комбінації, взаємодії виробничих факторів і надання послуг (робітники потрібних спеціальностей і кваліфікації, приміщення , обладнання, сировина, фінансові кошти тощо).
Менеджмент виробничого процесу складається з дій щодо організації забезпечення виробництва продукції чи надання послуг, організації виробництва продукції та її реалізації споживачеві.
Для менеджменту виробництво – це своєрідний «чорний ящик», куди входять виробничі фактори і виходить готовий продукт чи послуга. Вплив виробничого менеджменту