Розробка асортиментної політики потребує постійної уваги до продукту з точки зору його життєвого циклу та прийняття своєчасних рішень щодо впровадження нової продукції, модернізації та удосконалення традиційних видів продукції, зняття застарілих з виробництва.

Основна мета асортиментної політики полягає у тому, щоб спрямувати підприємство на випуск продукції, яка за своєю структурою, споживчими властивостями та якістю найбільше відповідає погребам покупців, товаровиробник зайнятий не просто створенням і виробництвом, й нормуванням клієнтури. Формування асортименту та структури випуску продукції повинно враховувати й ефективне використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, наявних у розпорядженні підприємства.

Номенклатура - перелік найменувань виробів і їх кодів, встановлених для відповідних видів продукції у загальному класифікаторі промислової продукції (ЗКПП). Структура - співвідношення окремих виробів у загальному обсязі виробництва, виражене, як правило, у відсотках. Зміна асортименту в порівнянні з планом призводить до асортиментних зрушень, зміна структури виробництва - структурних зрушень. Ці явища тісно пов'язані між собою, що зумовлює появу асортиментно-структурних зрушень у випуску продукції.

1.2 Аналіз якості виготовленої продукції

Важливим показником діяльності підприємств є якість продукції. Це один із основних факторів, що сприяє збільшенню обсягів реалізації продукції.

Якість продукції - це сукупність властивостей продукції, що зумовлюють її здатність задовольняти певні потреби споживачів відповідно призначення.

Якість продукції є показником, який залежить від двох основних груп показників: умов ринкової кон'юнктури та внутрішніх ресурсів, які має підприємство. Якщо підприємство не здатне виробляти продукцію необхідної якості, використовуючи наявні потужності, воно мас або змінити ринки збуту, або поліпшити виробничу базу.

Інформація, яка використовується для аналізу якості продукції, охоплює практично всі сторони об'єкта, що аналізується (його конструкція, технологічний процес виготовлення, засоби та предмети праці, результати виробництва та реалізації, реклама тощо). Джерелами інформації можуть бути нормативно-технічна документація, акти випробувань, дані лабораторного контролю фізико-хімічних показників, дані відділів технічного контролю. журнали та графіки бездефектної здачі продукції тощо.

Кількісна характеристика однієї або кількох властивостей продукції, складових її якості, називається показником якості. Показники якості характеризують параметричні, споживчі, технологічні та дизайнерські властивості виробу, рівень його стандартизації та уніфікації, надійність і довговічність.

Так, по машинах, верстатах, обладнанню експлуатаційними показниками буде продуктивність, ступінь автоматизації і безперервності, надійність роботи, витрачання матеріалів і електроенергії на виробництво продукції на цьому обладнанні, чисельність обслуговуючого персоналу, експлуатаційні витрати, піна машин і обладнання. Одночасно береться до уваги матеріаломісткість і трудомісткість виробництва продукції, його собівартість. Позитивна оцінка технічного рівня машини може бути дана тільки в тому випадку, якщо сукупність прийнятих для оцінки показників машини відповідає передовим світовим досягненням у даній області машинобудування або переважає їх.

Аналіз якості продукції ґрунтується на системі численних показників, серед яких можна виділити узагальнюючи, індивідуальні та непрямі (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 Показники якості продукції

№ |

Група показників якості продукції | Характеристика | Покійники якості м/?гн)\'м//У

1 | Узагальнюючі | характеризують якість всієї продукції незалежно від її виду і призначення | - питома вага нової продукції в загальному випуску

- питома вага сертифікованої і несертифікованої продукції

- питома вага продукції вищої категорії якосіті

- питома вага продукції, що відповідає міжнародним стандартам

- питома вага продукції, що експортується

2 | Індивідуальні (одиничні) | характеризують одну із властивостей продукції | - корисність (жирність молока, попільність , вугілля, вміст заліза в руді, вміст білків продуктах харчування)

- марочність (харчова, промисловість будівельних матеріалів)

- сортність (легка, харчова, хімічна та галузі промисловості)

- надійність (довговічність, безвідмовність в роботі технологічність, що характеризує, ефективність конструкторських і технологій рішень (трудомісткість, енергоємність)

- естетичність виробів

- вміст корисних або шкідливих домішок (загальною обсягу або ваги)

- призначення одного і часткових показників якості як єдиного провідного (міцність металів, калорійність харчів, теплотворність палива )

3

| Непрямі

| штрафи за неякісну продукцію, обсяг та питома вага забракованих

продуктів, втрати

від браку | - гарантійний термін роботи, кількість і вартість

гарантійних ремонтів у розрахунку на один виріб

- наявність рекламацій, їх кількість і вартість

- відповідність тенденціям (моді)

- наявність і рівень попиту на даний виріб тощо

|

Аналіз якості продукції підприємства проводиться в наступній послідовності:

1) оцінка технічного рівня продукції;

2) аналіз динаміки перерахованих показників, виявлення відхилення їх рівня за окремими виробами порівняно з базовим рівнем і теоретично можливим;

3) визначення впливу якості продукції на вартісні показники роботи підприємства: випуск товарної продукції, дохід від реалізації продукції, валовий прибуток;

4) вивчення динаміки браку за абсолютною сумою і питомою вагою в загальному випуску продукції; визначення втрат від браку та втрат товарної продукції;

5) виявлення факторів, що стримують зростання технічного рівня продукції, обґрунтування можливостей підвищення якості продукції, скорочення браку та втрат.

1.3 Поняття та явище браку на виробництві підприємства та його класифікація

Одним із побічних показників якості продукції вважає-ться брак, тобто зіпсовані деталі, вузли й готові вироби.

Брак може бути непоправним і поправним. Останній за пев-них додаткових затрат праці та заробітної плати можна перетвори-ти на якісну продукцію.

На відміну від загальної величини браку, тобто суми цін проду-кції, яку не можна реалізувати, втрати від браку — це ті витрати, які бере на свій рахунок, тобто на собівартість, підприємство.

Серйозною проблемою може стати так званий прихований брак, який з різних причин не обліковується під час визначення обсягів робіт, хоч уникнути при цьому фіксації перевитрат ресурсів зде-більшого неможливо, як неможливо приховати збільшення пито-мих витрат основних ресурсів на одиницю відповідної продукції.

Прихований брак може мати статус доброякісної продукції