Прихований брак створює враження доброї організації вироб-ництва, його безпроблемності. Проте він накопичується в складі незавершеного виробництва і поступово збільшує ту його частку, котра непридатна для дальшого виробництва. Він порушує ритм роботи і спричиняє несподівані збитки в майбутньому. Саме тому головні зусилля адміністрації слід спрямовувати не на виправлен-ня вже допущеного браку, а на повсякденну профілактичну запо-біжну роботу.

Рис. 1.1. Класифікація браку у виробництві

Показники браку у виробництві характеризують кількість, вартість або питому вагу виробів, що виготовляються з відхиленням від вимог державних стандартів, креслень, технічних умов або зразків-еталонів.

Рівень браку - це в першу чергу показник якості роботи, налагодженості технологічних процесів і чіткої організації виробництва, а також, він є показником порушення ритму виробництва, погіршення організації та контролю за виробництвом.

Важливі умови профілактики браку:—

висока культура й організація виробництва;—

стабільний ритм роботи й постачання;—

запровадження у виробництво сучасних технологій і устат-кування;—

підвищення кваліфікації персоналу, його дисциплінованос-ті й відповідальності.

Варто пам'ятати, що між якістю продукції і величиною браку існують складні й суперечливі зв'язки. Зростання кількості бра-кованої продукції не обов'язково спричиняє загальне погіршання її якості, як це іноді вважають. Рівень браку — це передусім по-казник якості роботи, налагодженості технологічних процесів та існуючої організації виробництва. Боротьба з високим рівнем браку та низькою якістю продукції потребує не розроблення по-точних заходів, а створення збалансованої і складної системи бездефектної праці.

Зауважимо, що між якістю продукції та величиною браку існують неоднозначні взаємозв'язки. Наприклад, зростання кількості бракованої продукції не обов'язково спричиняє погіршення її якості.

Вивчаються причини зниження якості та допущеного браку продукції місцями їх виникнення та центрами відповідальності, розробляються з їх ліквідації. Основними причинами зниження якості продукції є якість сировини, низький рівень технології та організації виробництва та недостатній рівень кваліфікації працівників, аритмічність виробництва тощо.

1.4 Порядок проведення аналізу браку та збитків від браку

Під час аналізу підраховують не тільки загальну суму браку, а й відносну його величину (% браку). Останній показник є дуже зру-чним для вивчення динаміки утворення браку. Далі необхідно вивчити види, причини й місця виникнення браку. Важливим є ви-значення також винуватців браку, рівня їхньої кваліфікації і сум-лінності.

Отже, оперативний аналіз випуску продукції має включати як обов'язковий елемент інформацію стосовно кількості зафіксовано-го браку, причин і місць його виникнення та вжитих запобіжних заходів.

Аналіз втрат від браку здійснюється за наступною методикою:

- визначають величину остаточно забракованої продукції за періодами, знаходять відхилення, дають оцінку, аналізують визначені показники в динаміці;

- розраховують питому вагу браку в собівартості товарної продукції за тріодами, дають оцінку;

- визначають вплив зміни втрат на величину обсягу випуску, тобто суму недовипущеної продукції в результаті допущеного браку. Щоб нарахувати обсяг недовипущеної продукції, необхідно обсяг продукції звітного року помножити на рівень браку в собівартості товарної продукції і поділити на 100%.

Розділ 2 Аналіз рівня браку та збитків від браку на виробництві ТОВ „ФЕРУМ”

2.1 Техніко-економічна характеристика фінансового стану підприємства

ТОВ „ФЕРУМ” зареєстровано у 1991 році в формі товариства з обмеженою відповідальністю.

Вид діяльності: виробництво автомобільних причепів та скоб’яних виробів.

Проаналізуємо фінансово-економічний стан підприємства за останні три роки.

Таблиця 2.1

Техніко-економічні показники стану ТОВ „ФЕРУМ” за 2004-2006рр.

Показники | Методика розрахунку показників | 2004 | 2005 | 2006 | Зміни

абсолютні
5-3 | відносні,
%

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7

1. Загальна вартість активів (майна). | Підсумок балансу (р.280) | 39794,00 | 41399,00 | 44182,00 | 4388,00 | 11,03

2. Вартість необоротних (довгострокових, постійних) активів. | Розділ І активу балансу (р.080) | 25585,00 | 26313,00 | 29290,00 | 3705,00 | 14,48

3. Вартість оборотних (мобільних) активів. | Підсумок р.ІІ і ІІІ активу балансу (р.260+р.270) | 14209,00 | 15086,00 | 14892,00 | 683,00 | 4,81

4. Дебіторська заборгованість. | Підсумок р.150-210 розд. ІІ активу балансу. | 3536,00 | 3036,00 | 2089,00 | -1447,00 | -40,92

5. Власний капітал. | Розділ І пасиву балансу (р.380) | 36143,00 | 38996,00 | 42440,00 | 6297,00 | 17,42

6. Залучений капітал. | Підсумок (р.430, 480, 620, 630) розділів ІІ - V пасиву балансу. | 3651,00 | 2403,00 | 1742,00 | -1909,00 | -52,29

7. Фондоозброєність:      

- (за оплатою праці) | ф.1 (р.030):ф.2(р.240) | 8,60 | 8,16 | 6,41 | -2,19 | -25,51

- середньооблікового працівника | ф.1 (р.030):ф.5 (середньооблікова чисельність працівників) | 112,59 | 91,27 | 92,80 | -19,79 | -17,58

8. Вартість основних засобів:      

- первісна | ф.1, р.031 | 46812,00 | 48725,00 | 52689,00 | 5877,00 | 12,55

- залишкова | ф.1, р.030 | 25333,00 | 26195,00 | 29233,00 | 3900,00 | 15,39

9. Коефіцієнт зносу основних засобів. | ф.1, р.032 / ф.1, р.031 | 0,46 | 0,46 | 0,45 | -0,01 | -2,98

10. Матеріаломісткість господарської діяльності. | ф.2 (р.230:р.280) | 0,73 | 0,76 | 0,73 | 0,00 | 0,64

11. Трудомісткість господарської діяльності. | ф.2 (р.240 + р.250) : (р.035) | 0,12 | 0,08 | 0,09 | -0,02 | -19,78

12. Фондомісткість господарської діяльності. | ф.2 (р.260:р.280) | 0,07 | 0,07 | 0,07 | 0,00 | -6,18

13. Матеріаловіддача. | ф.2 (р.280:р.230) | 1,37 | 1,31 | 1,36 | -0,01 | -0,63

14. Коефіцієнт співвідношення:      

- необоротних і оборотних активів. | ф.1 (р.080):(р.260+р.270) | 1,80 | 1,74 | 1,97 | х | х

- оборотних і необоротних активів.