тис. грн. | 2006 рік,

тис. грн. | Абсолютний приріст, тис. грн. | Темп зростання,

% | Темп приросту,

%

Залишок коштів на початок періоду | 17,2 | 19,7 | + 2,5 | 114,53 | +14.5;-

Сума, нарахована у звітному періоді | 3,2 | 3,7 | + 0,5 | 115,63 | + 15.Є

Використана сума згідно кошторисів | 0,7 | 0,2 | -0,5 | 171,43 | -7 и;

Залишок коштів на кінець періоду | 19,7 | 23,2 | + 3,5 | 117,77 | + 17."

Аналіз даних таблиці 2.5 свідчить про значну зміну залишку резервного капіталу на початок і кінець звітного періодів відповідно 2,5 тис. грн. або 14,53 % і 3,5 тис. грн. або 17,77 %. У 2006 році також відбулися зменшення використання коштів резервного капіталу. У цілому наведена динаміка на ЗАТ «Тканини» свідчить про зростання сум чистого прибутку за обидва роки, а збільшення залишку резервного капіталу - про збільшення можливостей підприємства застрахуватися від імовірності банкрутства.

Розрахуємо дальше суму відрахувань (Ві) з чистого прибутку за відповідними напрямками відносно ЧП - чистого прибутку та Kt - коефіцієнта відрахувань від чистого прибутку.

Але спочатку проаналізуємо на ЗАТ «Тканини» факторний аналіз розподілу чистого прибутку на прикладі поповнення статутного капіталу (таблиця 2.6)

Таблиця 2.6 Факторний аналіз розподілу чистого прибутку на поповнення статутного капіталу

Показники | Одн.

Вим. | 2004 | 2005 | 2006 | Відхилення 2006/2005

+ /- | %

Чистий прибуток | тис. грн. | 10,2 | 10,5 | 10,7 | + 3,1 | + 10.58

Норма відрахувань на поповнення статутного капіталу | % | 33,0 | 35,0 | 37,0 | + 2,0 |

Сума відрахувань | тис. грн. | 9,0 | 10,3 | 12,0 | + 1,7 | + 16,50

Зміна суми відрахувань за рахунок зміни:

- чистого прибутку

- норми відрахувань |

тис. грн.

тис. грн. |

-

- |

-

- |

-

- |

+ 1,04

+ 0,66 |

-

-

Розрахунок впливу факторів на зміну відрахувань проводився способом ланцюгових підстановок:

В1 = (10,5х 35 %) / 100 % = 10,3 (тис. грн.);

Вум = (10,7 х 35 %) /100 % = 11,34 (тис. грн.);

В2= (10,7 х 37 %) /100 % = 12 (тис. грн.). Вплив зміни суми чистого прибутку:

?ВЧП = Вум – В1 = 11,34 - 10,3 = 1,04 (тис. грн.).

Вплив зміни норми відрахувань:

?ВК = В2-Вум, = 12 - 11,34 = 0,66(тис. грн.).

Загальна зміна суми відрахувань на поповнення статутного капіталу становить:

?B = B2-B, = ?Вчп+ ?ВК = 1,04 + 0,66 = 1,7 (тис. грн.).

Отже, на ЗАТ «Тканин» спостерігається тенденція збільшення відрахувань на поповнення статутного капіталу (на 1,7 тис. гри. або 16,5 %), на що вплинула зміна двох факторів:

- чистого прибутку на 3,1тис.грн. (10.58%), що збільшило відрахування на 1,04 тис. грн,;

- норми відрахувань на 2 % - 0,66 тис. грн.

Такі зміни в розподілі чистого прибутку сприятимуть підвищенню рівня автономності підприємства.

Розділ 3 Основні напрямки покращення чистого прибутку на підприємстві

Кожне підприємство, в умовах як ринкової економіки, так і в перехідній економіці, повинно мати комплексну методику щодо управління власним прибутком. Проте, нажаль, на сьогодні дуже рідко можна знайти підприємство керівництво якого вважає за необхідне розробити методологічні підходи до планування та розподілу чистого прибутку.

Даний розділ курсової роботи присвячено дослідженню деяких питань, які, на нашу думку, повинні бути висвітлені в такій методиці. Так, для підвищення ефективності виробництва дуже важливо, щоб при розподілі прибутку була досягнута оптимальність у задоволенні інтересів держави, підприємства і працівників. Держава зацікавлена одержати якнайбільше прибутку в бюджет. Керівництво підприємства прагне направити велику суму прибутку на розширене відтворення. Працівники зацікавлені в підвищенні оплати праці.

Однак якщо держава обкладає підприємства дуже високими податками, то це не стимулює розвиток виробництва, у зв'язку з чим скорочується обсяг виробництва продукції і як результат надходження коштів у бюджет. Те ж може відбутися, якщо всю суму прибутку використовувати на матеріальне стимулювання працівників підприємства. У цьому випадку в перспективі зменшиться виробництво продукції, тому що не будуть обновлятися основні виробничі фонди, скоротиться власний оборотний капітал, що в остаточному підсумку приведе до зниження життєвого рівня працівників, скороченню робочих місць. Якщо ж зменшується частка прибутку на матеріальне стимулювання праці, то це у свою чергу приведе до зниження матеріальної зацікавленості працівників і як наслідок до зниження ефективності виробництва. Особливо гостро дана проблема постає в умовах інфляції, коли купівельна здатність заробітної плати падає. Остання визначається індексом реальної оплати по формулі

Індекс = (середня зарплата + додаткові виплати на одного працівника) / Індекс споживчих цін

Очевидно, якщо реальна оплата зменшується чи залишається на одному рівні чи збільшується, але не так швидко, як на інших підприємствах, то робітники будуть вимагати збільшення оплати їхньої праці. Тому на кожнім підприємстві повинний бути знайдений оптимальний варіант розподілу прибутку. Велику роль у цьому повинний зіграти аналіз господарської діяльності.

У процесі аналізу необхідно вивчити фактори зміни величини оподатковуваного прибутку, суми виплачених дивідендів, відсотків, податків із прибутку, розміру чистого прибутку, відрахувань у фонди підприємства, методика якого найбільше повно розроблена.

Для підтримки ефективності роботи підприємства значну роль відіграє процес планування прибутку. Запланований прибуток може стати джерелом орендної плати, відшкодування збитків і т.п. Плануючи прибуток, підприємства планують і створюють власні фонди нагромадження і споживання, резервний фонд, іншими словами планують розвиток виробництва, формування виробничих фондів, що можуть перевищувати встановлені ліміти оборотних фондів.

Визначення планової величини прибутку може здійснюватися двома шляхами (на рівні підрозділу):

методом прямого