КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З дисципліни

“ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ”

Тема: МАЛИЙ ТА СЕРЕДНІЙ БІЗНЕС – ОСНОВА ЗДОРОВОЇ ЕКОНОМІКИ.

МАЛИЙ ТА СЕРЕДНІЙ БІЗНЕС – ОСНОВА КОНКУРЕНТНОГО СЕРЕДОВИЩА.

Метою економічних реформ в Україні є досягнення такого рівня ефективності, що забезпечив би високу якість життя населення та гідну участь держави у світовому економічному співтоваристві. Важливою умовою досягнення цього є чітке функціонування малого підприємництва у країні, адже саме воно сприяє формуванню конкурентного середовища, встановленню ринкової рівноваги. 

У країнах Центральної та Східної Європи малий та середній бізнес створили передумови для швидкого росту середнього класу, який є основою демократичного громадянського суспільства. В Україні до цього часу переважає двополюсна модель (з досить тонким прошарком середнього класу), що є однією з причин повільного розвитку демократії та джерелом деструктивного впливу на стабільність трансформаційних процесів в Україні.

Ці та інші питання, а також проблеми, з якими стикаються сьогодні підприємці в Україні, перспективи вітчизняного малого та середнього бізнесу у 2007 році обговорювали днями фахівці з економіки, менеджменту, політології, урядовці та законодавці, представники бізнесу на Другій міждисциплінарній конференції „Бар’єри та можливості розвитку малого та середнього бізнесу в Україні”, організаторами якої виступили Державний комітет з питань регуляторної політики та підприємництва і Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні.

Що зроблено останнім часом? За останні два роки у сфері підприємництва відбулося чимало законодавчих змін. Прийнято і введено в дію закони „Про засади державної регуляторної політики”, „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, „Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності”. Уже пройшов перше читання законопроект „Про основні засади державного контролю за господарською діяльністю в Україні”. Ці чотири закони, вважають у Держпідприємництві, по-суті, довершать загальну архітектуру вітчизняного законодавства в сфері підприємницької діяльності і наблизять Україну до загальноприйнятих у розвинутих європейських країнах правил гри у взаємовідносинах влади і бізнесу.

Що стосується регуляторної політики, то сьогодні в проекті Програми діяльності Уряду, в проекті Стратегії економічного і соціального розвитку України поглиблення регуляторної реформи визначене одним з головних державних пріоритетів. Згаданий закон „Про засади державної регуляторної політики” діє трохи більше двох років, але вже помітний суттєвий прогрес: якщо торік лише близько 50% регуляторних актів були доступними для громадського обговорення, то сьогодні вже оприлюднюється близько 92% проектів регуляторних актів. Нині Уряд, зокрема й Держпідприємництво, працює вже більше над якістю регуляторних актів, а також над чіткістю їх виконання, а не над тим, щоби процес їх прийняття був прозорий та підконтрольний громадськості.

Другим важливим питанням є процес реєстрації. Сьогодні створено єдиний реєстр суб’єктів підприємницької діяльності, працює впорядкована система реєстрації підприємців. Свідченням очевидного прогресу в цій сфері є той факт, що Радою директорів Європейського бізнес-реєстру нещодавно прийнято рішення включити сегмент українського підприємництва до згаданого бізнес-реєстру. При цьому Україна стане першою країною – не членом ЄС, – що ввійде до цього реєстру.

Наступний крок – впорядкування дозвільної системи – дає можливість підприємцям розраховувати наперед, які дозволи їм слід отримати для ведення свого бізнесу, і ніхто не має права вимагати жодного непередбаченого законом документу про дозвіл. Аналітичні дослідження свідчать, що в 3 рази скорочено термін видачі дозвільних документів і вдвічі зменшилися витрати підприємців на отримання необхідних дозволів. Зрозуміло, що відповідно скоротилися витрати і на реєстрацію бізнесу. Відповідно до досліджень Світового Банку, Україна піднялася на 4 пункти за рахунок спрощення процедури ведення бізнесу, проте за умовами ведення бізнесу Україна все ще займає 128 місце серед країн світу.

У країнах з розвинутою економікою на підтримку малого та середнього бізнесу виділяється 2-3% від видаткової частини бюджету. В цьому плані Україні є куди рости, адже у нас ця цифра не сягає навіть одного відсотка. Але тішить те, – зазначив заступник голови Держпідприємництва, – що Уряду вдалося знайти можливість виділити хоч якісь додаткові кошти, а саме, – 1,8 млн. гривень – на фінансування Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва, а також 27 млн. гривень на відшкодування підприємцям частини відсоткових ставок за отримані підприємцями кредити.

Законодавче забезпечення.

Серед організаційних заходів, що були проведені комітетом за допомогою Інституту конкурентного суспільства, можна визначити:*

Громадські слухання по законопроекту "Про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності".*

"Круглий стіл" з обговорення законопроекту "Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності".*

Громадські слухання на тему "Національна програма розвитку малого підприємництва: стан виконання та заходи на 2004 рік".

Знаковою подією, що викликала вагомий суспільний резонанс, стали парламентські слухання на тему: "Проблемні питання розвитку підприємництва в Україні: регуляторна політика держави та заходи щодо підтримки малого та середнього бізнесу". За результатами цих слухань були ухвалені рекомендації, в яких відображено консолідовану позицію об'єднань підприємців і представників місцевої влади.

Цього року українським парламентом були прийняті два закони, які мають суттєво позначитися на перспективах розвитку малого та середнього бізнесу в Україні. Закон "Про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності", що набуває чинності з 1 січня 2004 року, запроваджує принцип "єдиного вікна". Це нововведення знімає численні бюрократичні перешкоди та скорочує до мінімуму час, що втрачається майбутнім підприємцем на