Випускна кваліфікаційна робота бакалавра на тему:

Управління персоналом : організаційно-правовий аспект

( на прикладі управління освіти і науки Івано-Франківської обласної державної адміністрації )

ЗМІСТ

ВСТУП

Актуальність теми. Результати діяльності багатьох підприємств та накопичений ними досвід показує, що формування колективів і забезпечення кадрового потенціалу високої якості є вирішальним фактором ефективності підприємств (організацій, установ). Характерною рисою сучасного управління будь-яким підприємством чи організацією є визнання зростаючої ролі людського фактору у сфері виробництва чи надання послуг і розвитку нових форм і методів управління персоналом.

Найбільш успішні підприємства та організації сьогодні, незалежно від національної і галузевої приналежності, мають загальні характерні риси: забезпечують гарантовану зайнятість, перспективні системи просування по службі, внутрішній розвиток персоналу. Вони створюють виключно широкі можливості у прийнятті управлінських рішень, ставляться до своїх працівників не як до найманих осіб, а як до членів загальної корпоративної мережі, розвивають систему загальних цінностей.

Головний потенціал організації - її кадри. Які б чудові ідеї, найновітніші технології, найсприятливіші зовнішні умови не існували, без гарно підготовленого персоналу високої активності досягти неможливо. Саме люди виконують роботу, подають ідеї і дозволяють підприємству існувати. Суттєвий вплив на вдосконалення управління персоналом становлять зміни в системі трудової мотивації. По-перше, різноманітнішими стають цінності, які пов’язанні з трудовою діяльністю: зростає значення таких цінностей, як саморозвиток, самореалізація, можливість творчої роботи, самостійність і участь у прийнятті управлінських рішень і організація трудового процесу. По-друге, значну увагу сучасні працівники приділяють цінностям, які прямо не пов’язані з працею на підприємстві: прагнення до цікавого та повнокровного життя, можливість займатися улюбленою справою, активна суспільна діяльність. Із розвитком науково-технічного прогресу, зміст і умови праці набувають більшого значення, ніж матеріальна зацікавленість.

В умовах становлення демократичного суспільства в нашій державі особливого значення набуває питання практичного застосування сучасних форм управління персоналом, які дозволяють підвищити ефективність діяльності персоналу, зокрема в органах державної влади, адже саме ефективна організаційно-правова структура управління є запорукою довіри населення до влади. Практика доводить, що традиційні форми починають стримувати продуктивність і якість, швидкість пристосування до умов, що змінюються, і пригальмовують повне використання людських ресурсів, оскільки входять в протиріччя з основними вимогами до робочої сили і технології. Необхідно підкреслити, що поняття „людський фактор” відображає особливий статус особистості в сучасному суспільстві. Образ сучасного керівника визначається його уявленням про працю та систему мотивацій і ставленням працівників до змісту діяльності. Важливішою стає підготовка і постійне навчання персоналу. Особливо підвищується актуальність підготовки управлінських кадрів, оскільки кваліфікація є основним елементом компетентності службовця та його здатності до складних умов інтелектуальної праці. Найважливішими критеріями персоналу на сьогодні є цілісна, сильна особистість і вміння бути прикладом для інших.

Успішне управління персоналом передусім базується на систематичному урахуванні і аналізі зовнішнього середовища, вчасній адаптації працівників системи управління до впливу на їх діяльність внутрішніх та зовнішніх факторів. Змінюються моделі поведінки працівників: поняття „ієрархія” та „авторитет” набувають іншого змісту, тому треба забезпечити постійний процес оновлення системи управління, особливо відносно внутрішнього змісту управління персоналом, оскільки у невиробничій системі результативність та ефективність оцінюються саме змістом внутрішньоорганізаційних відносин колективу.

Таким чином, актуальність обраної теми полягає в тому, що успіх діяльності організації пов’язаний з тим, чи створена в ній високоефективна система управління персоналом.

Метою роботи є вивчення наукової та нормативно-правової діяльності органів державної влади та розробка на основі досліджень організаційної структури вдосконаленої системи управління персоналом задля підвищення ефективності їхньої діяльності .

Завдання дослідження:

- здійснити аналіз наукової літератури та охарактеризувати тенденції функціонування системи управління персоналом;

- вивчити методологічні основи дослідження систем управління персоналом в організаціях;

- дослідити основні категорії персоналу та чинники впливу на людей в організації;

- розкрити зміст правового регулювання, способів і засобів управління персоналом в органах державної влади;

- проаналізувати практику формування та механізм функціонування системи управління персоналом;

- на основі комплексних досліджень розробити систему управління персоналом для об’єкта дослідження.

Об’єктом дослідження є управління освіти і науки Івано-Франківської обласної державної адміністрації.

Предметом дослідження є організаційно-правова структура та система управління персоналом.

Методологічну основу дослідження складають системний, структурно-функціональний, порівняльний, формально-логічний, статистичний та інші загальні і спеціальні наукові методи.

Логіка та методологія дослідження обумовили структуру роботи, яка складається з двох розділів, вступу та висновків, а також додатків та переліку використаної літератури.

1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ОРГАНІЗАЦІЇ ЯК ОБ’ЄКТА УПРАВЛІННЯ

Поняття та базові категорії персоналу

Активізація персоналу для досягнення успіху в діяльності організацій, установ, підприємств різних форм власності та організаційно-правового характеру є актуальною проблемою сучасного управління. До причин такої переорієнтації належать проблеми, що виникли в розвинутих країнах світу вкінці 1970-х років у зв'язку із швидкими змінами в технології, економічним та демографічним тиском, зниженням продуктивності праці тощо. Тому важливою теоретичною та практичною проблемою є орієнтація персоналу на досягнення стратегічних завдань організації, особливо, коли ця організація є невиробничою, орієнтованою тільки на надання інформаційних, інтелектуальних та інших послуг.

Термін „персонал” є найбільш доцільним на рівні організації, визначає особовий склад організації, який працює за наймом і характеризується певними ознаками основними з яких є:

- трудові взаємовідносини з роботодавцем, які як правило, оформляються трудовими договорами;

- володіння певними якісними характеристиками, поєднання особистих та організаційних цілей [33,с.10].

Воронкова В.Г. визначає поняття „персонал” як основний, постійний штатний склад кваліфікованих працівників, який формується і змінюється під впливом як внутрішніх, так і зовнішніх факторів. Вплив зовнішніх факторів конкретизується у таких параметрах макроекономічного розвитку, як кількість активного населення, загальноосвітній рівень та кон’юнктура