магістра гуманітарних наук та магістра бізнес-менеджменту. При цьому можуть використовуватися ресурси двох підрозділів одного університету або двох різних навчальних закладів. Наприклад, в Йельському університеті можна за 4 роки одночасно здобути ступені магістра мистецтв та магістра бізнес-менеджменту: два роки навчання в Театральній школі, один рік у Школі менеджменту плюс заняття за спільною програмою цих двох факультетів. Бізнес-коледж Університету Цинциннаті та Коледж-консерваторія цього ж міста пропонують спільну програму підготовки менеджерів високого рівня для неприбуткових видів мистецтв та закладів культури. Такий принцип, безперечно, є вельми ефективним і розширює кар'єрні можливості випускників.
Окремі університети США практикують підготовку арт-менеджерів, що в основному спеціалізуються на одному конкретному виді мистецтва. Зазвичай це університети з потужними мистецькими школами, що досягли визначних успіхів у своїй галузі. На думку авторів цих програм, такий підхід забезпечує високу якість роботи арт-менеджера у вибраній спеціальності і водночас полегшує перехід до менеджменту в широкій культурній сфері. Вважається, не без підстав, що менеджер, здатний забезпечити фінансову підтримку неприбутковому балету або сучасному танцю, легко впорається і з проблемами шоу-бізнесу. Вступаючи до школи американського танцю ім. Енн Лейсі Університету Оклахома-Сіті, абітурієнти можуть обирати кар'єру артиста, хореографа, менеджера. Проте незалежно від вибору вступники складають екзамен саме з танцю. На старших курсах студентів ознайомлюють і з особливостями арт-менеджменту в інших видах мистецтва. Випускників школи можна побачити не тільки у сфері танцю; вони працюють штатними менеджерами в симфонічних оркестрах, оперних і драматичних театрах, музеях, спортивних організаціях.
Принцип «арт-менеджер починається з мистецтва» унаочнюється на прикладі добре знайомого студентам і викладачам ХДАК професора Свед- лоу. Він розпочинав свою кар'єру як художник, скульптор, мистецтвознавець, спеціаліст з естетики та культури Сходу, стажувався в Японії і Гонконгу. Пізніше здобув другу вищу освіту у сфері бізнес-менеджменту. Нині професор Сведлоу – декан Школи виконавчих та візуальних мистецтв Університету Північного Колорадо, успішно викладає курс арт-менеджмен- ту, в рамках Програми академічних обмінів ім. Фулбрайта читає лекції в багатьох країнах світу, зокрема в Україні. Водночас професор не полишає занять мистецтвом; як художник і арт-менеджер організує персональні виставки своїх творів у США, Мексиці, Канаді.
Сьогодні менеджер має не тільки вивчати попит, а й створювати його [1, 34]. Це положення повною мірою стосується і менеджменту у сфері культури. Не відмовляючись від традиційних функцій маркетингу, сучасний арт-менеджмент зосереджується на вміннях і навичках, потрібних для формування, розвитку і стабілізації культурного середовища, сприятливого для того чи іншого виду мистецької діяльності [7]. Арт-менеджер може успішно діяти лише в культурній, освіченій громаді, що визнає цінності мистецтва як важливого показника якості життя. Тому деякі навчальні заклади (наприклад, Університет Північного Колорадо, Університет Карнегі Меллона) вважають за потрібне ознайомлювати студентів з основами мистецької освіти. Відповідні курси передбачають різні форми партнерства і співпраці студентів з громадою – лекції, дискусії, запрошення митців. Такі зустрічі можуть відбуватися як на території університетського містечка, так і за його межами. Більше того, університети розглядають досвід місцевих діячів культури та мистецьких організацій як важливий ресурс для вдосконалення навчальних програм.
Програма з арт-менеджменту Університету Північного Колорадо містить курс під назвою «Розвиток аудиторії» (Audience Development). Метою курсу є вивчення місцевої громади як споживачів мистецького продукту та свідомий вплив на неї. Серед завдань курсу відзначимо: розвивати розуміння громадою важливості мистецтва в її житті; розширювати можливості артистів та мистецьких організацій слугувати потребам громади; підвищувати відвідування мистецьких заходів; імідж мистецьких організацій; забезпечувати участь публіки в діяльності організацій культури.
Дуже важливим для майбутнього арт-менеджера є зрозуміти неповторність культурної атмосфери свого міста. Так, Університет Джорджа Мейсона, розташований поблизу столиці США і федерального округу Колумбія, наголошує на важливості вивчення і раціонального використання мистецьких ресурсів цього регіону з його унікальною концентрацією організацій виконавських та візуальних мистецтв.
Розглядаючи співвідношення теоретичних і прикладних складових програм з арт-менеджменту університетів США, нескладно з'ясувати, що основний акцент у них зроблено на технологіях, тобто конкретних методиках здійснення цієї діяльності. Звичайно, в кожній програмі передбачені базові теоретичні дисципліни в рамках загального (міжгалузевого) менеджменту і менеджменту в окремих видах мистецтва. Можна назвати курси макро- і мікроекономіки, маркетингу, фінансового менеджменту, теорії фірм, зв'язків з громадськістю, статистики, теорії прогнозів і прийняття рішень, теорії комунікації, основ фандрейзингу, менеджменту персоналу, стратегічного і тактичного планування тощо. Проте в практичній діяльності менеджера важливо не стільки «знання про», а «уміння як» (вислів Г. Л. Тульчинського [1, с. 14]), а саме: здатність знаходити рішення реальних проблем конкретної організації.
Як відомо, специфічною особливістю мистецьких організацій є те, що їх менеджмент здійснюється в проектно-програмний спосіб. Мистецький проект найчастіше передбачає здійснення одноразового заходу (фестивалю, конкурсу, виставки тощо). В університетах майбутніх арт-менеджерів навчають об'єктивно оцінювати реальні перспективи проекту і складати його план. Слухачі вчаться окреслювати цілі й завдання проекту, способи їх досягнення, визначати матеріальні й людські ресурси, потрібні для реалізації проекту, складати кошторис, установлювати терміни виконання окремих завдань. Студентів ознайомлюють з конкретними способами оперативного контролю над виконанням плану та з механізмами перегляду окремих його положень в разі необхідності, а також з правилами оцінювання результатів проектів та підготовки звітної документації.
На думку професора Сведлоу, найважливішими в менеджменті проектів є чотири елементи: люди, час, гроші й