УДК 316.77:005.57:35

В. Ю. СТЕПАНОВ

МЕНЕДЖМЕНТ ЗНАНЬ ЯК АСПЕКТ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

Менеджмент знань як аспект управлінської діяльності в інформаційному суспільстві має стати одним з головних інструментів, призначених для накопичення, розвитку й управління інтелектуальним капіталом.

Ключові слова: менеджмент, знання, управління, інформаційне суспільство, система.

Менеджмент знаний как аспект управленческой деятельности в информационном обществе должен стать одним из главных инструментов, предназначенных для накопления, развития и управления интеллектуальным капиталом.

Ключевые слова: менеджмент, знания, управление, информационное общество, система.

Management of knowledges as an aspect ofadministrative activity in informative society must become one of main instruments, intended for an accumulation, development and management an intellectual capital.

Key words: management, knowledges, management, informative society, system.

Нині багато дослідників вважають, що світ перебуває на порозі глобального інформаційного суспільства, суспільства цивілізаційних змін, кардинальних змін у всіх сферах суспільного життя. Такий висновок оснований на стрімкому розвиткові інформаційних технологій, проникненні комп'ютеризації у багато сфер суспільного життя, розширенні мережі Інтернет, корпоративних і регіональних інформаційних мереж, удосконаленні програмного забезпечення та ін. У зв'язку з цим стратегічно важливо зайняти нішу на ринку високих технологій, позбавитися створення матеріаломісткої і ризикованої, з екологічного погляду, продукції. Ті країни, які не зможуть цього зробити, назавжди залишаться аутсайдерами в майбутній світовій економіці. Все це сприяло чіткому усвідомленню того, що цінностями будь-якої організації є не лише її активи, продукція, що випускається, і майно, але і її досвід, кваліфікація співробітників, їх лояльність, ноу-хау, культура, тобто все те, що входить у поняття «Інтелектуальний капітал». На сучасному етапі розвитку ринку й інформаційного суспільства інтелектуальний капітал – основна цінність організації і вирішальний чинник у конкурентній боротьбі. Оцінка, накопичення і розвиток інтелектуального капіталу і, головне, управління ним для досягнення цілей організації стали актуальним завданням для провідних світових компаній.

Метою статті є аналіз менеджменту знань як аспекту управлінської діяльності в інформаційному суспільстві, одного з головних інструментів, призначених для накопичення, розвитку й управління інтелектуальним капіталом.

Знання, енергія і організація – це врешті-решт первинні чинники, які невід'ємно мали у своєму розпорядженні люди. Все, що вони мають, крім того, – природні ресурси, знаряддя праці, суспільні інститути, це все ті ж знання, але втілені в матеріальній, організаційній або символічній формах. Менеджмент знань почав бурхливо розвиватися в 90-х рр. минулого століття [2]. Це було пов'язано зі зміною пріоритетів у бізнесі й житті суспільства, а також науково-технічною революцією, що продовжується, основою якої є використання новітніх інформаційних технологій у всіх сферах людської діяльності. Найприбутковішим і найпривабливішим напрямом для вкладення інвестицій стали розробки високих технологій і сервісу, які визначають швидку окупність укладених засобів, знижують залежність від забезпечення сировиною, надають можливість захопити нові ніші використання товарів або послуг [4].

Менеджмент знань (МЗ) перш за все розглядається нами як один з головних інструментів, призначених для накопичення, розвитку й управління інтелектуальним капіталом. Його завдання:

досягнення поставлених цілей завдяки зростанню інтелектуального капіталу й ефективного його використання;

підвищення ефективності ухвалюваних рішень;

використання бенчмаркінгу в усіх сферах діяльності;

навчання і мотивація співробітників;

підвищення ефективності процесів проектування, виготовлення закупівель і маркетингу;

створення передумов для інновацій.

Система менеджменту знань (СМЗ) – це сукупність взаємодіючих і взаємозалежних елементів, яка стосується управління знаннями, що забезпечує досягнення поставлених цілей. Яку ж негайну віддачу для вирішення нинішніх проблем і підвищення прибутковості організації хочуть отримати від СМЗ менеджери? По-перше, для них важливо, щоб вигоди від витрат, що вкладаються у створення і розвиток СМЗ, були кількісно визначені і спрогнозовані, тобто вони вимагають створити кількісні характеристики ефективності СМЗ. По-друге, вони прагнуть отримати інструмент, що дозволяє зменшити ризики при ухваленні рішень. Якщо припустити, що вже створена система, яка видаватиме користувачеві рішення, інформацію або підказку, то і в цьому разі не всі вони будуть знаннями.

Можна визнати такі розмежування в поняттях інформації, даних і знань [5]. Дані – сирі факти. Інформація – організований набір даних. Знання – що піддається інтерпретації, має ясну мету. Знання – це сенс, осягнений розумом. Без сенсу знання – це інформація або дані. Що є інформацією, а що – знаннями, залежить від користувача. Звичайно, ідеал менеджера – це здобуття знань, що дають однозначну відповідь на запитання, як вирішити проблему, а не набір даних та інформації, які він сам повинен обробляти і перетворювати на знання. На жаль, такий ідеал недосяжний, оскільки система може давати тільки ймовірні підказки.

Насправді МЗ більшою мірою має стратегічне спрямування. Його розвиток і впровадження визначають майбутнє організації, створення її унікальної культури і використання нових способів завоювання ринку і конкурентної боротьби. СМЗ припускає не лише збір і цілеспрямоване використання інформації на благо підприємства, але й надання його працівникам широких можливостей у самовдосконаленні, набутті визнання і само- реалізації, що, за Маслоу, є вершиною мотивації. СМЗ можна представити у формі певних декомпозицій.

Перша декомпозиція. СМЗ надає рішення, підказки, інформацію до роздумів, тобто знання співробітників, які врешті-решт повертаються в систему, доповнюючи і збагачуючи її. Розглядаючи структуру МЗ, ми торкнемося тільки питань, пов'язаних зі структуризацією інформації, даних і знань, відкладаючи питання адміністрування системи. Увесь набір даних, інформації і знань можна поділити на зовнішню, внутрішню і корпоративну інформацію.

Зовнішньою інформацією і даними