У цьому змісті ноги в цілому відіграють особливу роль в організації пластичного руху форми. Якщо взуття контрастне по тоні кольору, то вона порушує пластичність костюма, створює стрибкоподібний ритм, найбільш характерний для спортивного або молодіжного стилю.

Фактура виразна. Вона виступає як одне з основних джерел дотикальної інформації. Вона може створювати враження холодного й теплого, важкого і легкого. К. Маркс писав, що кожен матеріал має свій емоційний тембр, свій асоціативний "ореол".

Кожний із природних матеріалів має свою чудову фактуру навіть при обмеженій колірній шкалі: вугіллю властиве матова бархатистість, вовни - м'якість, бавовні - матовість, шовку - вишуканий блиск, шкірі - пластична м'якість.

Сучасні естетичні смаки вимагають логічного й раціонального рішення, функціональної виразності фактури й простоти.

Якщо художник хоче передати загальний стан природи у формах одягу н взуття, призначених для даного сезону, то він насамперед виявляє психологічні композиційні ознаки одягу й взуття цього сезону:

зима - форма костюма й взуття масивного, замкнута, кольору насичені;

весна - полегшений силует, кольори трохи ненатуральні, хоча й м'які, світлі;

літо - форми костюма чіткіше, колір яскравіше;

осінь - фактура матеріалу й конструктивність виступають на перший план. Кольори насичені, хоча гама досить одноманітна й спокійна. З'являється чорний колір.

Матеріал взуття в різні сезони різний:

навесні - гладкі, блискучі, світлі шкіри;

улітку - шевро, шеврет з дерев'яними прикрасами (тканини переважно лляні й бавовняні);

восени - замшеві, ворсові, матові шкіри;

узимку - матові, блискучі шкіри насичених квітів.

Якщо виріб має мало виражені фактуру й колір, то його форма виглядає неорганізованої, невиразної. У промислових виробах особливе значення мають контрасти.

Фактура поверхні - самостійний й активний елемент форми, що робить не менш значний вплив на пропорційні відносини форми, чим розмір і колір її. При виборі матеріалу для проектованого взуття художник-конструктор повинен ураховувати його масу.

По фактурі матеріали можна підрозділити на природні й похідні.

Матеріали природної фактури не мають певної ритмічної схеми, але пластично виразні, наприклад кора дерева, камінь, шкіра, мінерали.

Матеріали похідної фактури виходять після обробки, наприклад тканини, неткані вироби, пластичні маси.

Розрізняють ручний і механічний способи створення фактури. До першого ставляться вишивка, аплікація, в'язання, плетиво. Ці види тепер можуть бути здійсненні й в умовах напівручного виробництва. До другого - створення ткацьких переплетень, хімічна обробка матеріалів, тиснення.

Всі фактури повинні бути ритмічно організовані, тобто повинні мати орнаментальну закономірність.

Тиснення - один з найпоширеніших способів оформлення поверхні шкіри.

Підпис та дата

Инв.N дуб.

Зам. Инв.N

Підпис та дата

Інв.N ориг.

Лист

5

Зм | Лист | N докум. | Підпис | Дата

Для чоловічого взуття було застосовано шкіру ХМД чорного кольру із тисненою поверхнею. Тиснення являється одним із самих розповсюджених способів оформлення поверхні шкіри, для даної моделі використовується метод косого спрощення при якому фарба на поверхні відтиснутої шкіри наноситься за допомогою розпилючого пристрою.

Підпис та дата

Инв.N дуб.

Зам. Инв.N

Підпис та дата

Інв.N ориг.

Лист

6

Зм | Лист | N докум. | Підпис | Дата

2.2 Художні принципи при створенні асортименту взуття.

Перший, найпоширеніший принцип, що використають художники при побудові цілої форми або окремої її частини це принцип пластичної спряженості; другий - принцип контрасту, подоби й нюансу; третій - принцип пропорційності; четвертий -і принцип ритмічної й метричної погодженості; п'ятий - принцип симетрії й асиметрії.

Поняття "пластична" зв'язок запозичено з області скульптури, де увага художника зосереджена на максимальному вираженні розвитку пластики форми. Пластична спряженість характеризується поступовими переходами від однієї частини форми до іншої. Щоб створити модель взуття, сумки, необхідно проаналізувати не тільки загальний образ костюма, але й сучасну модну пластику торса, прийняту для даного періоду, і характер зв'язку форми костюма й людської фігури.

Контраст - протиставлення, боротьба різних початків у формі o- завжди широко використався художниками протягом всієї історії мистецтв. Контраст спрямований на загостреність сприйняття форми. Виразність нудної геометричної форми можна підвищити, використавши контрастні взаємодії її внутрішніх ліній. кольору, фактури. Однак роль контрасту у формі різна: в одних випадках він обумовлений конструктивною основою форми, в інші - засобами організації її структури. Контраст, будучи активно діючим засобом сприйняття, має й негативні- сторони: швидко викликає стомлення психіки, при частому вживанні річ швидко набридає. Тому при використанні контрастних сполучень необхідно дотримувати певну міру, що відповідає призначенню речі, і застосовувати їх у виробах ошатних, не повсякденних. При контрастних взаємодіях елементів важко створити гармонічну форму.

Контрастними можуть бути геометричний вид, маса, елементи форми, матеріал, колір.

Принцип подоби вважається дотриманим у костюмі в тому випадку, якщо взятий за основу один елемент і один геометричний з , повторюванням в різних варіаціях. Нюанс. Контраст і подобу визначають основну структуру форми, але в той же час викликають необхідність доповнення іноді більше м'яким, "мальовничим" ефектом; нюанс створює додаткові зв'язки між елементами, сприяє гармонійності рішення. У виробі, побудованому на контрасті, обов'язково є елементи, що мають риси подоби, відтінки подібності.

Пропорційність у співвідношенні частин форми. Пропорційність є необхідною умовою існування будь-якого художньо вирішеного виробу.'

Подоба тіл, що характеризується рівністю відносин розмірів, називається пропорцією. Масштаб виробу визначають, зіставляючи його розміри з фіксованим розміром, прийнятим за еталон.

Пропорції в значній мірі: визначають цілісність об'ємної структури виробу.

Пропорції діляться на арифметичні (модульні) і геометричні. В арифметичних пропорціях взаємозв'язок частин і цілого виражена повторенням єдиного заданого розміру. Геометричні пропорції будуються на рівності відносин і проявляються в геометричній подобі членувань і форм.

Підпис та дата

Инв.N дуб.

Зам. Инв.N

Підпис та дата

Інв.N ориг.

Лист

7

Зм | Лист | N докум. | Підпис | Дата