Курсова робота
з менеджменту
на тему:
“Роль міжнародних організацій системи ООН в управлінні економічною політикою”
План
Вступ
І. ООН універсальна система міжнародного співробітництва. …………….4
ІІ. Глобальна міжнародна співпраця та ООН: ……………………………………7
1. Роль ЕКОСОР та органів, що діють під її егідою в координуванні
міжнародної співпраці ………………………………………………………..7
2. Спеціальні програми в структурі ООН, їх значення в системі міжнародних відносин. ………………………………………………………………………….9
ІІІ. Спеціалізовані установи ООН як глобальний механізм управління різних сфер міжнародного співробітництва: …………………………………………………11
1. Валютно-фінансові організації системи ООН (МВФ, МБРР, МФК, МАТ, МФСР). ……………………………………………………………………………11
2. Економічні організації системи ООН (ЮНІДО, ФАО) .…………………….14
3. Соціальні організації системи ООН (МОП) …………………………………15
IV. Переваги участі України в міжнародних економічних організаціях системи ООН. ……………………………………………………………………………….16
Висновки …………………………………………………………………………………20
Використана література …………………………………………………………………21
Резюме ……………………………………………………………………………………22
Вступ
Знаменною рисою розвитку людського суспільства у ХХ ст. є зміцнення взаємозв’язків і взаємозалежності країн і народів як тенденція, історично обумовлена вимогами НТР, розвитком міжнародного співробітництва, появою глобальних проблем, особливо посилилася у другій половині століття, породивши велику кількість різноманітних міжнародних організацій.
У сучасній системі міжнародних відносин важливе місце належить Організації Об’єднаних націй, яка, по суті, є першим в історії механізмом широкої багатогранної взаємодії різних держав з метою підтримки міжнародного миру і безпеки, сприяння економічному і соціальному прогресу всіх народів. За більше ніж 50 років свого існування ООН перетворилася на невід’ємну частину міжнародної структури. Членами ООН є різні за економічними системами та регіонами планети держави, які пов’язують з її діяльністю вирішення проблем, що їх хвилюють. Не буде перебільшенням відзначити, жодна подія в світі не залишається поза увагою Організації.
Характерною рисою нинішнього міжнародного процесу посилення ролі ООН та інших міжнародних організацій як інструментів надходження балансу інтересів держав і формування консенсусу у найважливіших напрямках загальнолюдської діяльності. В цих організаціях, що являють собою розгалужену систему взаємодії держав, здійснюється обмін досвідом і колективне опрацювання передових стандартів в усіх сферах.
Ренесанс міжнародних організацій історично збігся з проголошенням незалежності України, яка вийшла на світову арену в новій якості. Необхідність розв’язання назрілих проблем соціально-економічного життя зумовили зростання ролі ООН та її підрозділів для нашої держави. Все це вимагає діяльності системи міжнародних організацій, їх цілей, структур, правових основ функціонування з метою оптимального використання їх величезних можливостей в національних інтересах.
Саме тому у цій курсовій роботі я зробила спробу дослідити діяльність деяких підрозділів спеціалізованих установ та міжнародних організацій системи ООН, функції, які вони виконують, принципи, якими керуються у своїй діяльності, а також їх вплив на загальну структуру міжнародних економічних відносин.
І. ООН універсальна система міжнародного співробітництва
“Об’єднані Нації” це назва, запропонована президентом США Франкліном Д. Рузвельтом. Вперше вона прозвучала під час другої світової війни в “Декларації Об’єднаних Націй” від 1 січня 1942р., коли представники 26 держав від імені своїх урядів взяли на себе зобов’язання продовжувати спільну боротьбу проти країн фашизму.
Статут Організації Об’єднаних Націй був розроблений представниками 50 країн на Конференції Об’єднаних Націй, яка відбулась 25 квітня ( 26 червня 1945 року в Сан – Франциско і була присвячена створенню міжнародної організації. В основу їх роботи були покладені пропозиції, внесені представниками Китаю, США, СРСР та Великобританії в Думбартон – Оксі в серпні-жовтні 1944р. Статут був підписаний 26 червня 1945р. представниками 50 країн; Польща, яка не була представлена на конференції, підписала його пізніше і стала однією з 51 держави-члена.
Офіційною датою створення ООН є 24 жовтня 1945 року, коли статут був ратифікований більшістю держав, які його підписали. 24 жовтня щорічно відзначається день ООН.
Як відзначав на конференції, присвяченій п’ятидесятиріччю створення ООН, Джозеф Рід, через холодну війну Організація довгий час не мала змоги функціонувати відповідно із задумом її засновників. Зараз є можливість того, що з’явиться така організація, яка була передбачена в договорі, щоб виконати усі поставлені перед нею завдання просування справи миру і сприяння процвітанню.11 Рощин А. Так начиналась жизнь ООН // Междунар. жизнь – 1992 - № 7. – 125 / 133
Мета і принципи ООН
Цілі ООН, викладені в статуті:
Підтримувати міжнародний мир та безпеку;
Розвивати дружні відносини між націями на основі поваги принципу рівноправності і самоврядування народів;
Здійснювати міжнародну співдружність у вирішенні міжнародних проблем економічного, соціального, культурного і гуманітарного характеру в заохочені та розвитку поваги до справ людини і основних свобод;
Бути центром для узгодження дій націй у досягненні цих загальних цілей.
У своїй діяльності Організація та її члени керуються принципами:
суверенна рівність всіх її членів;
добросовісне виконання взятих на себе по статуту зобов’язань;
вирішення міжнародних суперечок мирними засобами таким чином, щоб не ставити під загрозу міжнародний мир, безпеку, справедливість;
утримання від погроз силою чи її використання проти територіальної недоторканості чи політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим шляхом, несумісним з цілями ООН;
надання Організації всебічної допомоги у всіх діях, які вона здійснює відповідно зі Статутом, і утримання від надання допомоги будь-якій іншій державі, проти якої Організація вживає заходів превентивного чи примусового характеру;
забезпечення того, щоб держави, які не є членами ООН, діяли у відповідності з цими принципами, оскільки це може виявитися необхідним для підтримання міжнародного миру і безпеки;
невтручання ООН у справи, які по суті входять у внутрішню компетенцію будь-якої держави.
Членами ООН можуть бути всі миролюбні держави, які беруть на себе зобов’язання, викладені у Статуті, і які, на думку Організації, можуть і бажають ці зобов’язання виконувати.
Нові члени приймаються Генеральною Асамблеєю за рекомендацією Ради Безпеки. Статут передбачає призупинення здійснення