Поняття і виникнення менеджменту. Термін менедж-мент англійського походження (management — організа-ція управління). До нього близькі менеджер (manager від manage — керувати) — професійний керівник і ме-неджеризм (managerism)—теорія управління вироб-ництвом.

Управління (менеджмент) у широкому розумінні оз-начає вплив на процес, об'єкт, систему для досягнення певних цілей. Для того щоб з'явилася необхідність у менеджері, потрібна організація, тобто група людей, ді-яльність яких слід координувати. У свою чергу для сві-домого керування необхідний менеджеризм — спеціальна теорія управління, а щоб управління було ефективним, треба володіти мистецтвом керівництва. Теорія і мисте-цтво разом формують менеджмент.

Сучасний менеджмент набув нових якісних ознак — він перетворився на мистецтво управління індивідуума-ми, малими соціальними групами та їх сукупністю. Є всі підстави вважати, що діяльність по управлінню перерос-ла у професію, галузь знань — у самостійну дисциплі-ну — менеджмент, а особи, які займаються менеджмен-том, стали професіоналами-менеджерами. Нині вони становлять значний прошарок суспільства.

В умовах переходу до ринкової економіки Україні потрібні філософія і політика управління, методологічна база управлінської практики, які сприяли б формуванню національного українського менеджменту. Ні американ-ський, ні японський, ні французький менеджменти в на-ших умовах нереальні. Необхідно творчо підходити до світового досвіду. Наприклад, у американців можна запозичити діловитість, професіоналізм, динамізм, у япон-ців— колективізм, спільність у вирішенні виробничих та інших проблем, у німців — філософію добробуту для всіх, у французів — комунікабельність, організаційну культуру і т. д.

Особливу увагу треба приділити ролі менеджменту в бізнесі, підприємництві. Тут поле для вивчення велике.

Сучасний менеджмент як синтез науки і мистецтва спирається на властиві йому поняття, положення і ін-струменти, а саме: об'єкт, суб'єкт, середовище, відноси-ни, принципи, методи, механізм, функції, структура, про-цес, кадри, культура і стиль керівництва, ефективність менеджменту та ін. У сукупності з іншими термінами вони утворюють «мову» менеджменту, комплектне воло-діння якою дає можливість ефективно керувати проце-сом досягнення мети.

Об'єктом управління є предмет, процес, явище, на які спрямовано управлінську дію. На підприємстві — це робоче місце, бригада, дільниця, цех, виробничий про-цес, тобто робітник чи трудові колективи.

Суб'єкт управління — це особа (менеджер) або ор-ган (апарат управління), що здійснює управлінську дію відносно об'єкта управління для досягнення відповідної мети.

Відносини управління — це комплекс складних все-бічних установлених зв'язків, які формуються у процесі взаємодії суб'єкта і об'єкта управління. Вони можуть бути формальними (субординації) і неформальними (координації), галузевими, міжгалузевими, територіаль-ними, міжнародними, змішаними та ін. Відносини поді-ляються також на тимчасові і постійні. Відносини управ-ління формуються на основі економічних законів, прин-ципів, методів і функцій управління.

Принципи управління — це фундаментальні істини, які обґрунтовують, роз'яснюють зв'язки як між об'єктом і суб'єктом управління, так і всередині кожного з них. Вони відбивають властивості, притаманні управлінській системі в цілому, а також окремим її елементам, яви-щам, процесам. Вони відображують зміст і взаємозв'яз-ки основних елементів системи управління.

Принципи управління динамічні за змістом і формою. Вони формуються людьми у зв'язку з конкретними со-ціально-економічними, політичними і культурними умо-вами і відображують ступінь творчого використання еко-номічних законів в управлінні.

Безпосередньо на практиці принципи управління набувають характеру норми, правила, якими керуються в управлінській діяльності.

Гнучкість і динамізм принципів управління прояв-ляється і в тому, що у кожній конкретній сфері діяль-ності формуються свої конкретні принципи виконання соціально-економічних, організаційно-політичних, вироб-ничо-господарських і підприємницьких завдань.

Сучасний менеджмент ґрунтується на таких основних принципах:

увага до людини, формування умов для розкриття її потенціалу, забезпечення злагодженої взаємодії лю-дей у виробництві;

пошук і розпізнання елементів національної істо-рії, культури, традицій, які можна використати як буді-вельні блоки для формування сучасної системи управ-ління;

виявлення інтересів людини, її потреб і сподівань;

створення відповідних умов, щоб людина мала змо-гу завдяки старанній праці задовольнити свої потреби і одночасно несла соціальну відповідальність за задово-лення інтересів інших членів суспільства;

об'єднання працівників навколо загальної мети, роз-виток зв'язків із зовнішнім середовищем;

забезпечення безперервного професійного навчання.

Творче і свідоме використання економічних законів і принципів менеджменту потребує формування ком-плексу відповідних методів їх активної реалізації.

Під методом управління розуміють сукупність спосо-бів, прийомів впливу суб'єкта на об'єкт управління для досягнення поставленої мети. Основними об'єктами впливу є трудові колективи або окремі особи.