3. Стратегічне планування має зміст тоді, коли воно реалізується.

Обґрунтовані цілі є важливим компонентом ефективного планування.

Реалізація перетворює стратегічний план в дію. Успішна реалізація стратегічного плану потребує довгострокових та короткострокових програм, політики, процедур, правил, бюджету та управління за цілями.

Реалізація стратегії здійснюється в двох напрямках:*

За використанням економічних важелів на основі бюджету та управлінням за цілями.*

3 використанням адміністративних важелів на основі тактики, політики, процедур та правил.

Розглянемо складові адміністративного напрямку.

Тактика - це плани на короткі терміни, які розробляються на рівні керівників середньої ланки.

Політика - загальні орієнтири для дії і прийняття рішень, які полегшують досягнення

Політика, як правило, формується вищим керівництвом на більш тривалий період часу.

Для керівництва управлінськими діями однієї політики часто буває недостатньо, В такому випадку керівництво розробляє процедури.

Процедура - вказівка відносно того, які дії слід приймати в конкретній ситуації.

Процедури, як правило, описують послідовність дій, які необхідно приймати в конкретній ситуації.

Правила - точне визначення того, що потрібно робити в конкретній ситуації.

Правила відрізняються від процедур тим, що вони розраховані на конкретне і обмежене питання.

Розробка правил та процедур сприяє досягненню намічених цілей через те, що вони:*

Вказують працівникам напрям дії, які відповідно до досліду діяльності повинні бути успішними і призведуть до бажаних наслідків;*

Підвищують ефективність діяльності шляхом виключення зайвих повторів процесу;*

Дають можливість керівникові точно передбачити, що будуть робити його підлеглі в конкретній ситуації;*

Дозволяють проводити точні порівняння з минулими результатами (оскільки аналогічні завдання виконуються, як правило, аналогічним способом, то завдання повинні виконуватись кожний раз з однаковою чи зростаючою ефективністю).

Таким чином, застосування тактики, політики, процедур та правил дозволяє створити певний організаційно-розпорядчий механізм, спрямований на забезпечення реалізації цілей.

Економічний напрямок базується на формуванні бюджету та управлінню за цілями.

Одним із основних завдань планування є можливість більш ефективно використовувати ресурси.

Для того, щоб вирішити питання, які ресурси є в наявності у підприємства, керівники використовують бюджет.

Бюджет - це метод розподілу ресурсів у кількісній формі.

Бюджет можна розглядати з різних позицій:

а) з позиції виявлення майбутнього стану організації;

б) з позиції відображення діяльності підприємства (розпис надходжень та видатків, які повинні бути збалансованими);

в) з позиції реалізації контрольних функцій, що характеризує формування та рівень зростання;

г) з фінансової точки зору (відображає надходження та використання коштів для забезпечення функцій організації).

бюджети класифікуються за такими ознаками:

Класифікація бюджетів підприємств

Ознаки класифікації | Види бюджетів

1. За періодом дії | Місячний, квартальний, річний

2. За об’єктом бюджетування | Бюджет виготовлення окремих виробів, бюджет робочих груп, відділів, підрозділів, зведений бюджет

3. За формою вираження | Грошовий, негрошовий

4. За відповідністю видатків та надходжень | Дефіцитний, збалансований

5. За сферами діяльності | Операційний, фінансовий, інвестиційний

6. За видами витрат | Бюджет поточних витрат, бюджет капітальних витрат

7. За моментом відображення надходжень та видатків | Бюджет на певний період, бюджет на певну дату

8. За способом врахування витрат | Поелементний, постатевий

В сучасних умовах одним із найрозповсюдженіших механізмів реалізації економічних та адміністративних важелів є управління за цілями.

Управління за цілями – це підхід згідно з яким кожен керівник організації повинен мати чіткі цілі, що забезпечить досягнення цілей керівників вищого рівня.

Процес управління за цілями здійснюється за такими етапами:

Встановлення цілей;

Планування дій;

Перевірка і оцінка роботи;

Контролювання і регулювання результатів.

Управління за цілями є достатньоефективний спосіб, але можливі невдалі програми управління за цілями.

а) відсутність вищого керівництва;

б) труднощі при формуванні цілей;

в) дефіцит часу;

г) відсутність відповідної кваліфікації у працівників;

д) відсутність індивідуальних стимулів;

е) негативний вплив зовнішнього середовища;

є) неможливо об’єднатись навколо конкретно ідеї;

є) вплив конфліктів, стресів та оцінки перемін.

Основні поняття до теми

Планування являє собою процес визначення цілей, яке підприємство передбачає досягти за певний період, а також засобів, шляхів та умов її досягнення.

Стратегічне планування включає встановлення місії і цілей організації, аналіз середовища та стану організацій, оцінку стратегічних альтернатив та вибір стратегії.

Стратегія являє собою детальний всеохоплюючий комплексний план, що розробляється на перспективу, і повинен сприяти досягненню місії організації та досягненню її цілей.

Місія - це чітко виражена причина існування підприємства, тобто чим буде займатися організація.

При формуванні системи цілей необхідно дотримуватись таких вимог:

а) бути конкретними і підлягати вимірюванню;

б) мати різну тривалість;

- довгострокові — від 1-5 років

- середньострокові - від 1 року

- короткострокові - декада, місяць, квартал

- перспективні - на невизначний період.

Процес, за допомогою якого здійснюється діагноз внутрішніх проблем, називається управлінським дослідженням.

Тактика - це плани на короткі терміни, які розробляються на рівні керівників середньої ланки.

Політика - загальні орієнтири для дії і прийняття рішень, які полегшують досягнення

Процедура - вказівка відносно того, які дії слід приймати в конкретній ситуації.

Правила - точне визначення того, що потрібно робити в конкретній ситуації.

Бюджет - це метод розподілу ресурсів у кількісній формі.