ж розрізі характерезує внутрішні резерви фірми – як для розширення, так і для економії. Інше джерело резервів для розширення діяльності – перезподіл робітників по підприєсмтву. Таку дію необхідно проводити в любому випадку, якщо виявлена значна нерівномврність і використанні персонала; але осбливо важливо мату таку можливість для щвидкої екснансії на новому ринку. Останній показник - можливість залучення нових робітників характерезує в основному країну, в якій працює фірма, яле при цьому являється одним із важливіших факторів розвитку фірми, тобто джерелом розширення її діяльності в даній країні.
Аналіз виробничих ресурсів. Аналіз використання виробничих ресурсів необхідно робити з точки зору вирівнення загрузки, і що важливо в даному випадку для оцінки доцільності розширення виробництва. Якщо підприємство загружено на достатньому рівні, чи перезагрузені, це дає можливість ставити питання про створення нових виробничих ресурсів – при умові відповідних заключень маркетингових досліджень. Якщо ж підприємство загружено не в достатній мірі, то можливі різні варіанти дій фірми: стимулювати збут, зміна асортимента, розширення географії збуту, перенесення виробництва в інші регіони з ціллю зниження затрат.
Аналіз ринка.. Окремо неодхідно розглядати маркетингові характеристики спільного використання всіх ресурсів фірми.
Відповідність рівня і динаміки долі ринка, які належать фірмі, з відповідними цільовими поаказниками дозволяють оцінити ефективність дій фірми на вивчаємих ринках і може служити сигналом про необхідність приведення в відповідність ціх дій і довгострокових цілей. При цьому, що підлягає кориктуванню визначається в результаті виконання аналізу інших розділів, але дві важливі обставини розглядаються тут же, оскільки вони впливають на формування цілей фірми: адаптація продукції для іноземних споживачів і відповідність між початковим і стимулюючим попитом.
Аналіз зовнішнього середовища.
Останній розділ аналізу потенціала фірми стосується впливу зовнішньої середи. Необхідно розглядати такі моменти:
зміни в системі постачання і зміни цін;
конкурентні переваги по відношенню з іншими фірмами;
зміна попиту;
відношення громадян.
Перш за все при експорті продукції необхідно прийняти до уваги існуючі в інших країнах стандарти і традиції споживання, які можуть вимагати внесення суттєвих коректив в прийнятті фірмою концепції. Намір випускати продукцію за кордоном добавляє до ціх вимог також зання стандартів і традицій, які пов’язані з виробництвом: від норм по охороні навколишнього середовища до особливостей менеджмента.
Також, суттєво впливає на міждународну діяльність фірми державне регулювання бізнеса. Тут важливу роль грає інвестиційне законодавство в відношенні до іноземних інвестицій, велике значення мають діючі в даній країні правила податкування і антимонопольного регулювання. Всі ці і інші регулятори повинні оцінюватися з оьліком відношення самої держави до власного закодавства, тобто співвідношення сили закону і влади корупції і загальнополітичної корупції.
Також при аналізі зовнішнього середовища необхідно враховувати соціально-культурні, географічні та інші фактори.
2.3. Формування стратегії.
Міждународна стратегія фірми являється збільшенним описом скординованих дій по пеалізації всього комплексу їїміждународний цілей. Багато цілей дозволяють реалізуватись багатьма способами, і сукупність комбінацій цих способів створює набір альтернативних стратегій. Так, як правило, необхідною умовою досягнення успіху на ринку являється наявність конкурентної переваги, яка може заключатися або в меньших витратах при виробництві продукції, або в її диференціації і концентрації; вибір тієї чи іншої сфери конкуренції, яка приймається до конкурентної переваги означає прийняття однієї із типових маркетингових стратегій.
З позиції міждународного менеджмента критично важливий також вибір базисної стратегії, яка визначає характер продукції, яку проштовхують на ринок мал.3.
Стратегію А часто зв’язють з направленністю на економію витрат, і вона може використовуватися як один із шляхів досягнення конкурентних
Продукція |
Ринки
Існуючі |
Нові
Існуюча |
А |
B
Нова |
С |
D
Малюнок 3. Вибір базисної стратегії.
переваг фірми; вибір стратегії В зосереджує увагу на маркетиногових питаннях, в той час коли вибір стратегвї С – на науково-дослідницькій
сфері; і накінець стратегія D відрізняється високою ризикованістю, що обмежує масштаби її використання. В відмінності від стратегій отримання конкурентних переваг, які які не рекомендуєтться комбінувати (до одного і того ж види товару), тут допускається спільне застосування різних варіантів стратегій.
Також необхідно відмітити важливість реалізації в рамках загальної стратегії фірми всіх без виключення цілей. “Зависання “ якої-небудь цілі може бути по ряду причин, в томк числі із-за немлжливості реалізувати її в рамках даної стратегії. Тому в випадку виявлення неповної відновідності стратегії поставленним ціллям необхідно попробувати вирішити ці проблеми – п противному випадку мова може йти про перегляд як розробленої стратегії, так і поставлених раніше цілей.
2.4. Реалізація стратегії.
Реалізація стратегії включає в себе декілька якісно відрвзняючих видів діяльності: розробку програм і планів, їх виконання, контроль, облік, аналіз і оцінку ефективності діяльності. Кожний з них заслуговує окремого дослідження, але в даному контексті важливі не внутрішні механізми їх здіснення, а функції, які виконуються їми в вивчаємій системі.
Програми іпроекти, розролені для розвитку прийнятої стратегії, створюють основу для формування текучих діяльності структурних підрозділів фірми, які деталізуються далі в оперативних планах. Любий із перечислених документів може містити рішення по діям як в країні, де розміщена фірма, так і в за кордоном, причому можливість такого зміщення в значній мірі залежить від типу організаційної структури фірми. В загальному випадку міждународний характер діяльності фірми більше проявляється в програмах і проектах, а в меншій мірі – в планах діяльності компанії.
Виконання оперативних планів в значній мірі завершає цикл, який почався вибором місії. Дійсно, більше ніяких нових видів планів розроблювати непотрібно – достатньоь коректування і оновлення змісту документів. Однак останній вид робіт, який включається в поняття стратегічного планування, абсолютно неможливий без оберненого зв’язку, реалізуючийся через облік