свого положення - це або зміна об'єму поставок, або зміна об'єму виробництва. У довгостроковій перспективі фірмі треба позбавитись анонімності чистої конкуренції дво-ма способами:
> диференціювати свої товари і тим самим зменшити сту-пінь їх залежності або створити додаткові витрати для покупців при переході на інший товар. Такого результа-ту можна досягти, наприклад, здійснюючи строгий ко-нтроль якості, який супроводжується політикою укріп-лення іміджу марки;
> організувати ланцюг за етапами технологічного циклу, яка забезпечує захист від коливань попиту сировинного товару та тим самим створює додану вартість.
Олігополія - це ситуація, коли число конкурентів мале або декілька фірм дом інують на ринку, створюючи сильну взаємо-залежність. На таких ринках кожна фірма добре знайома з ді-ючими силами і маневри будь-якого конкурента відчуваються іншими фірмами.
Взаємозалежність між конкурентами тим сильніша, чим мен-ше диференційовані їх товари. Таку недиференційовану оліго-полію можна протиставити диференційованій олігополії, коли товари, на думку покупця, мають важливі відмінні властивості. Ситуація олігополії частіше за все зустрічається на ринках това-ру в стадії їх зрілості, коли первинний попит не розширюється.
Монополістична (або недосконала) конкуренція займає се-реднє положення між чистою конкуренцією та монополією. Конкуренти багаточисельні, і їх сили зрівноважені. Однак їх товари диференційовані, тобто, з точки зору покупця, вони ма-ють відмінні якості, які сприймаються всім ринком.
Монополія - це така конкурентна ситуація, коли на ринку домінує єдиний виробник, який протистоїть великому числу покупців. Монополія є граничним випадком, протилежним чи-стій конкуренції. Протягом короткого часу то вар та кого вироб-ника не має в своїй категорії прямих конкурентів. Це монопо-лія новатора. Подібна ситуація спостерігається у фазі життє-вого циіклу, що відповідає введенню товару на ринок у секто-рах, які народжуються і характеризуються технічними іннова-ціями.
Якщо монополія існує, фірмі починають загрожувати інші фірми, які зацікавлені зростаючим потенціалом ринку та ви-сокими прибутками. Отже, важливим фактором стає тривалість монополії. Внаслідок швидкого розповсюдження технологіч-них нововведень монополії стають все ефїмернішими.
Частіше зустрічаються випадки державної монополії, ло-гіка яких відрізняється від логіки приватних фірм. Це вже ло-гіка не прибутку, а суспільного блага.
Список літератури
1.Немцов В.Д., Довгань Л.Є. Стратегічний менеджмент: Навч. Посібник. – К.: ЕксОб, 2001.
2.Шершньова З.Є., Оборська С.В. Стратегічне управління: Навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 1991.
3.Фатхутдинов Р.А. Стратегический менеджмент: Учебн. Пособие. – М., 1997.
4.Фишер Ст., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика. – М.: Дело, 1993.
5.Азов Г.П. Конкуренция: анализ, стратегия и практика. – М.: Прогресс, 1997.