Оскільки на будь-якому підприємстві планування базується на неповних даних, навіть якщо на ньому чітко налагоджена система бухгалтерського і статистичного обліку, існує проблема в тому, що деякі аспекти функціонування економічної системи не підда-ються оцінці, а залежать від зовнішнього середовища, яке характеризується швидкою мінливістю. В західній економіці ця мінливість пояснюється, в першу чергу, високою насиченістю споживчого попиту, його індивідуальним і швидкозмінним характером [10].

Вимоги з боку попиту диктують зрушення інших факторів зовнішнього середови-ща: технологій, комунікацій, соціальних відносин тощо. Показники ринку стають вихід-ними для складання плану підприємства. Тому при прийнятті рішень потрібно опира-тись на постійне поновлення даних про зовнішнє середовище, їх аналіз, пошук нових стратегій і підходів. Оскільки прийняття рішень може здійснюватися за невизначе-ності умов, тобто враховувати декілька гіпотез зміни навколишнього середовища, коли може бути задана ймовірність тієї чи іншої ситуації, то рішення можуть бути прийняті з ризиком. Якщо ж немає можливості навіть оцінити ймовірність настання подій, то рішення приймаються за правилами так званого "феномену невизначеності" [8].

Оцінка зовнішнього середовища здійснюється для того, щоб:

1) виявити зміни, що існують у середовищі;

2) визначити, які фактори зовнішнього середовища можуть становити загрозу для підприємства. Наприклад, контроль діяльності конкурентів дозволить керівництву підприємства постійно бути готовим до всіляких дій конкурентів;

3) оцінити, які фактори зовнішнього середовища можуть сприяти досягненню цілей діяльності підприємства.

При аналізі зовнішнього середовища можна отримати наступні важливі результати: запрогнозувати непередбачувані обставини, розробити заходи щодо їх запобігання, пе-ретворити потенційні загрози та ризики у вигідні можливості.

Новим явищем у теорії та практиці сучасного управління, економічного аналізу, планування, управлінського обліку та менеджменту є контролінг. Термін "контролінг" походить від англійського "to control" - контролювати, керувати [19]. Контролінг пере-водить підприємства на якісно новий рівень управління, направляючи діяльність різних служб та підрозділів підприємства на досягнення оперативних та стратегічних цілей.

Основними концепціями контролінгу є концепції, орієнтовані на систему обліку, на управлінську, інформаційну систему та систему управління з акцентом на планування, контроль та координацію. Суттю концепції, орієнтованої на систему управління з ак-центом на планування і контроль, є участь у плануванні та контролі діяльності структур-них підрозділів. Роль та завдання контролінгу в плануванні полягає в координації планів різного рівня та розробці консолідованого плану підприємства, розробці методів плану-вання, графіків складання планів, надання інформації для складання планів, перевірці планів, складених підрозділами підприємства. Координуючи діяльність всієї системи управління підприємством на досягнення поставлених цілей, контролінг виконує функ-цію "управління управлінням". Розглядаючи планування як функцію контролінгу, мож-на зробити висновок про те, що ціллю цієї функції в системі контролінгу є координація окремих виробничих планів по відношенню до загального плану в рамках як коротко-строкового, так і довгострокового планування, складання бюджету та розробка плано-вої та цільової інформації [20].

Методи та інструменти планових розрахунків

Сьогодні в процесі планування широко використовуються різні методи та інстру-ментарії розрахунків.

Термін "метод" походить від грецького «methodos», що в перекладі означає "шлях до чогось", тобто знання про те, якими способами, в якій послідовності потрібно роз-в'язувати ті чи інші завдання. В плануванні існуючі методи обчислення планових по-казників поєднано у три узагальнюючі групи: екстраполяції, пофакторні та нормативні.

Метод, в основі якого - ресурси і динаміка минулих років, має назву екстраполяційного методу. На практиці його ще називають "плануван-ням від досягнутого рівня". Процедура обчислення набуває дуже спрощеного харак-теру: фактично досягнута величина показника у базовому періоді коригується на серед-ній відсоток її зміни. Цей метод викорис-товують корпорації, які займають монопольне становище на ринку, оскільки конкурен-ти для них не є загрозою, вони встановлюють монопольно високі ціни і збільшують обсяги продажу товарів та, знижуючи ціни, захоплюють нові ринки.

Більш обгрунтованим вважають пофакторпий метод. Планові значення показ-ників при цьому методі визначаються на основі впливу найважливіших чинників (фак-торів). На вітчизняних підприємствах пофакторні розрахунки завжди супроводжува-лись розробкою планів із підвищення продуктивності праці та зниження витрат на ви-робництво продукції [17].

Нормативний метод планування грунтується на використанні технічно обгрунто-ваних норм і нормативів, що визначають ступінь економічної ефективності виробницт-ва та обліку, норм витрат праці, фінансових і матеріальних ресурсів. Цей метод плану-вання передбачає розрахунок показників за нормами на початок планового періоду з наступною зміною норм в результаті впровадження організаційно-технічних заходів і формування на основі планових норм відповідних показників плану підприємства.

Для визначення ступеня обгрунтованості показників, застосовують спеціальні ме-тоди планування: економіко-математичне моделювання, балансовий метод, пробно-статистичний та матричний метод [18].

За допомогою спеціальних економіко-математичних моделей розробляється декілька варіантів плану, в яких найважливіші планові показники оптимізуються. Цей метод дає можливість знайти найбільш ефективні рішення, і з багатьох варіантів ви-брати найоптимальніший.

Балансовий метод застосовується для забезпечення погодження потреб і ресурсів. У практиці планування баланси розробляються для різних видів ресурсів: матеріаль-них, трудових, фінансових. Баланси складаються з двох частин: перша частина відоб-ражає усі напрямки витрат ресурсів відповідно до потреб, а інша - джерела надход-ження цих ресурсів.

Матричний метод планування являє собою побудову взаємозв'язків між вироб-ничими підрозділами і показниками.

Пробно-статистичний метод передбачає використання фактичних статистич-них даних за попередні роки і середніх величин при встановленні планових показників. Недоліком цього методу є те, що він не враховує зміни ринкової кон'юнктури на мо-мент планування [20].

Більш поширено застосовується декілька способів складання планів, або методів планування: балансовий, нормативний і математично-статистичний.

Балансовий метод ґрунтується на взаємозв'язку ресурсів, які мають бути в організації, та їх потребою в межах