Якщо ж ресурсів є в надлишку, то необхідно розв'язувати зворотну проблему — розширювати їх споживання або позбавлятися від надлишку.

Балансовий метод реалізується через складання системи балансів — матеріально-речових, вартісних і трудових. Баланс — це двостороння бюд-жетна таблиця, в лівій частині якої відображаються джерела ресурсів, а в правій — їх розподіл (таблиця 1.1).

Бюджетна таблиця

Джерела ресурсів |

Розподіл ресурсів

1. Залишок на початок періоду |

1. Поточне споживання

2. Внутрішні надходження |

2. Реалізація на сторону

3. Внутрішня економія |

3. Залишок на кінець періоду

4. Резерви |

4. Резерви

Всього |

Всього

Баланс |

Баланс

Таблиця 1.1.

В основі такої таблиці лежить балансова рівність, суть якої полягає в тому, що сума залишків ресурсів на початок періоду та їх надходження із внутрішніх і зовнішніх джерел повинна дорівнювати сумі їх витрат (поточ-ного споживання та продажу на стороні) і залишку на кінець періоду. Важливу роль тут відіграє досягнення їх оптимальної структури, яка б забезпечувала найбільшу ефективність діяльності організації.

Другий метод планування — це нормативний метод. Суть його в тому, що в основу планових завдань на певний період закладаються норми вит-рат різних ресурсів на одиницю продукції (сировини, матеріалів, облад-нання, робочого часу, грошових засобів тощо). Таким чином, норматив-ний метод планування використовується як самостійно, так і в ролі допоміжного щодо балансового методу [5].

Норми та нормативи, які використовуються в плануванні, можуть бути натуральними, вартісними і часовими.

Третю групу методів планування складають математичні, які зводять-ся до оптимізаційних розрахунків на основі різного роду моделей. До найпростіших моделей належать статистичні, наприклад, кореляційні, які відображають взаємозв'язок двох змінних величин.

Методи лінійного програмування дозволяють на основі вирішення системи рівнянь і нерівностей визначити їх оптимальні величини у взає-мозв'язку. Це допомагає за заданим критерієм вибрати найбільш опти-мальний варіант функціонування або розвитку об'єкта управління, щоб забезпечити максимальний прибуток, зменшити витрати тощо.

Інформаційні ресурси планування підприємства

Термін "інформація" (лат.) означає "пояснення", "викладення", "повідомлення". Він набув вжитку ще наприкінці XIX століття, але спочатку використовувався лише щодо засобів зв'язку. З розвитком науки і техніки інформацію почали розглядати залежно від конкретно-го змісту з використанням її різновидів, які стосуються різних галузей людської діяльності.

Під інформацією розуміють сукупність корисних відомостей, які є об'єктом збирання, реєстрації, зберігання, передавання й перетворення. Інформація є одним із ресурсів, який може накопичуватися, реалізуватися, поновлюватися, є придатним для колективного викорис-тання та (на відміну від інших ресурсів) у процесі споживання не втрачає своїх якостей [15].

Інформація - це головний елемент будь-якої із функцій управління. Володіння повною, достовірною, актуальною та оперативною інформацією надає ринкових переваг, знижує фінансовий ризик, ефективно підтримує прийняття рішень.

Нині інформацію розглядають у неподільній єдності з комп'ютерними системами, які забезпечують її збирання, реєстрацію, зберігання, передавання й перетворення. За стадіями управління розрізняють прогнозну, планову, облікову, нормативну інфор-мацію, інформацію для аналізу господарської діяльності та оперативного управління.

Оскільки планування є процесом переробки інформації, то ступінь визначеності і ймовірності прогнозної інформації, що переробляється, впливає на ступінь надійності планування. Тобто планування проводиться в умовах повної інформації (визначеності), чи неповної інформації (невизначеності) [18].

До джерел внутрішніх інформаційних даних належать: бухгалтерський облік і звітність; статистичний облік і звітність; оперативний облік і звітність. Перелік інформаційних характеристик внутрішнього середовища можна об'єднати за такими ознаками (табл. 1.2).

Зовнішньою інформацією для планування є інформація про постачальників, конку-рентне середовище, покупців тощо. Джерелами такої інформації можуть бути: законо-давча база, офіційна бухгалтерська та статистична звітність, публікації, інші підприєм-ства, інформаційна індустрія та самостійні маркетингові дослідження.

Збиранням потрібної інформації завжди займається служба планування. В той же час цей процес координується і контролюється вищим менеджментом. Вищий менедж-мент, окрім того, самостійно займається збором інформації, бо має доступ до різних інформаційних каналів.

Комп'ютери стали основним "знаряддям праці" всіх спеціалістів (також і аналі-тиків), тому розглядати особливості формування й використання сучасної інформацій-ної бази планування неможливо без урахування цієї обставини.

Таблиця 1.2. Інформаційна характеристика

внутрішнього середовища підприємства

Виробництво | Розміри, потужність і тип обладнання

Джерела постачання

Тендеція виробництва

Інноваційні можливості

Нормування робіт

Рівень браку

Маркетинг | Номенклатура продукцій

Якість продукції

Розміри і доля ринків

Якість маркетингових досліджень

Ефективність маркетингових досліджень

Організація продажу та сервісу

Фінанси | Активи

Валові накопичення

Дохід

Джерела грошових надходжень

Показники балансу

Управління

Персоналом | Програми вивчення

Процедури привабливості і підбору кадрів

Аналіз трудових операцій

Змістовність роботи

Система премій

Організаційна

структура.

Влада та

лідерство |

Форма делегування повноважень

Тип організаційної структури

Відношення між менеджерами та робітниками

Характер власності

Ефективність менеджера

У бухгалтерському обліку запровадження системи підтримки прийняття рішення (СППР) пов'язане з виробництвом та обліком товарно-матеріальних запасів, їх фізич-ним розподілом. Найтиповішими СППР, що можуть застосовуватися у плануванні, є "Симплан" - для корпоративного планування; "Прожектор" - фінансового плануван-ня; "Експрес" - маркетингу, фінансів; "ВІЗ" - керування бюджетом. В Україні поширені такі програмно-технологічні комплекси, як ГАЛАКТИКА, К/3, БЕСТ-Ф, що базуються на ідеології АСУ і передбачають модулі аналізу фінансової та господарської діяльності [12].

Нові технології потребують нових організаційних структур. Потрібна гармонізація комп'ютерних технологій та технологій організації бізнесу. Корпоративні інформаційні системи (КІС) для великого підприємства є могутнім сучасним інструментом, який дає змогу розв'язувати такі складні завдання, як управління собівартістю продукції, створення інтегрованої системи наскрізного моделювання - планування виробництва, інформаційне забезпечення всіх рівнів управління.

Нормативна база планування

Створення нормативної бази планування - це основа раціональної організації і пла-нування діяльності підприємств різних форм власності. Нормативна база планування складається із системи норм і нормативів.

Нор-мативний метод планування - це один із методів обґрунтування планів, що використо-вується на всіх стадіях планової роботи: у ході економічного аналізу результатів госпо-дарської діяльності, у визначенні потреби