Які основні відмінності між стратегічним та поточним плануванням? Основне питання стратегічного планування - чого хоче досягти підприємство в майбутньому? Поточне планування зосереджене на тому, як підприємство повинно досягти такого стану. Тобто різниця між стратегічним і поточним плануванням — це різниця між цілями і засобами. Інші відмінності:

- прийняття рішень на рівні поточного планування, як правило, буває менш суб'єк-тивним, тому що менеджерам, які займаються поточним плануванням, більше дос-тупна конкретна інформація. При поточному плануванні застосовують кількісні мето-ди аналізу, які базуються на комп'ютерних технологіях;

- виконання поточних рішень краще відслідковується, менш піддається ризику, оскільки такі рішення стосуються, в основному, внутрішніх проблем;

- поточні рішення легше оцінюються, тому що можуть бути виражені в більш конкретних цифрових результатах;

- для поточного планування характерно також тяжіння до рівнів окремих підрозділів - виробничих, регіональних, функціональних [18].

Основним завданням поточного плану у загальній системі планування на підприємстві є чітке визначення всієї сукупності практичних засобів, необхідних для здійснення намічених стратегічним планом цілей, конкретизованих щодо визначеного планового періоду (року). Основою, на якій розробляються всі розділи плану підприємства і його підрозділів, є план виробництва і збуту продукції. Поточне планування передбачає розробку планів на всіх рівнях управління підпри-ємством та за всіма напрямками його діяльності на більш короткі періоди (квартал, місяць). У розширеному варіанті поточний план може мати наступні розділи:

1. Економічна ефективність виробництва.

2. Норми і нормативи.

3. Планування виробництва і збуту продукції.

4. Матеріально-технічне забезпечення підприємства.

5. Персонал і оплата праці.

6. Планування витрат виробництва.

7. Фінансовий план.

8. Інновації.

9. Інвестиції і капітальне будівництво.

10. Соціальний розвиток колективу.

11. Охорона природи і раціональне використання природних ресурсів [12].

Оперативно-календарне планування є завершальним етапом у плануванні госпо-дарської діяльності підприємства. Основне його завдання - в конкретизації показників по-точного плану з метою організації планомірної та ритмічної роботи підприємства і його структурних підрозділів. Воно пов'язує всі елементи підприємства в єдиний виробничий організм, включаючи технічну підготовку, виробництво, матеріально-технічне забезпе-чення, створення і підтримку необхідних запасів матеріальних ресурсів, збут продукції.

Якщо стратегічне планування розглядається як пошук нових можливостей підприє-мства, поточне потрібно вважати процесом створення передумов для реалізації цих нових можливостей, а оперативно-календарне планування - процесом їх реалізації.

Основною функцією зведеного планування є визначення сукупних фінансово-еко-номічних результатів діяльності підприємства та фінансове планування.

Планування інвестицій і проектів розглядають як особливий комплекс, що зай-має проміжне місце між стратегічним та поточним плануванням, або виокремлюють його за належністю до довгострокового періоду функціонування підприємства, як тільки воно передбачає зміну потенціалу підприємства.

Проект - це задум (завдання, проблема) та необхідні засоби його реалізації із метою досягнення бажаного економічного, технічного, технологічного чи організацій-ного результату. Під проектом розуміють також сукупність організаційно-правових та розрахунково-фінансових документів, необхідних для здійснення визначених дій [1].

Інвестиційний проект — це комплекс заходів зі створення нового або модерні-зації діючого виробництва товарів, або надання послуг із метою отримання доходів і досягнення соціального ефекту.

Бізнес-план — це документ, який є результатом комплексного дослідження основних сторін діяльності підприємства; опис функціонування новостворюваного чи реконструк-ції діючого підприємства; робочий інструмент підприємця для організації своєї роботи. Бізнес-план на відміну від плану підприємства відображає розвиток одного конкретного напрямку його роботи на визначеному ринку. Підприємство може одночасно мати кілька бізнес-планів. Ступінь деталізації обгрунтувань у бізнес-плані може бути різним. У ма-лому бізнесі бізнес-план та план підприємства можуть збігатися і за обсягом, і за змістом [3].

Планування забезпечення виробництва матеріальними ресурсами

2.1. Загальна характеристика підприємства

1. Повне найменування – Приватне підприємство «Алгол».

2. Скорочене найменування за ЄДРПОУ – ПП «Алгол».

3. Номер та дата державної реєстрації підприємства - № 17538 від 17.04.2000 року.

4. Назва органу, який здійснив реєстрацію – Виконавчий комітет Дарницької районної ради м. Києва.

5. Вид діяльності за ЗКГНГ – Виробнича.

6. Форма власності за ЗКФВ – Приватна.

7. Адреса підприємства: м. Київ, вул. Краківська, 37.

8. Банківські реквізити:

ПП «Алгол»

М. Київ, вул. Краківська, 37

Тел. 550-11-84

Факс 550-11-87

КОД ЄДРПОУ 2538694

р/р 260003404705802

в КБ «Правексбанк»

МФО 450738

9. Керівник підприємства: Гаврилюк Сергій Іванович; 559-16-82.

10. Головний бухгалтер: Коваленко Светлана Петрівна, 562-76-35.

ПП «Алгол» існує 3 роки, займається виготовленням офісних меблів за сучасною технологією.

Асортимент продукції: офісні шафи, стелажі, столи, тумби.

Персонал фірми складає 35 чоловік, які забезпечують безперервну і високоефективну роботу підприємства.

Конкурентоспроможність фірми забезпечується низькими внутрішньовиробничими витратами, виготовленням продукції високого гатунку, високим рівнем обслуговування споживачів.

2.2. Постановка задачі планування

ПП «Алгол» розрахувало план виробництва продукції (офісних меблів) на ІІ квартал 2004 р. - Xj , де j –вид продукції. Норми витрат ресурсів на виробництво одиниці продукції – аij , де i - вид ресурсів. Вхідна інформація:

Таблиця 2.1. План виробництва:

Вид продукції | 1. Шафи офісні | 2. Стелажі офісні | 3. Столи офісні | 4. Тумби офісні

План вироб- ництва Xj | 300 | 450 | 800 | 270

Таблиця 2.2. Норми витрат ресурсів [aij]:

Вид ресурса (основні